В одну річку двічі, або Особливості повторного шлюбу

"Чи можна вступити в одну річку двічі? Можна. Тільки не забудьте вдягти обладунок!"

Філософська відповідь однієї моєї знайомої,
яка має досвід повторного заміжжя

Жоден повторний шлюб не може відбутися без розлучення (або розставання, якщо шлюб був "громадянським"). Розлучення - це один зі способів розв'язати проблему партнерів, один зі шляхів виходу з виниклої кризи.

Згідно з даними досліджень Держкомстату за минулий рік, кожна друга сімейна пара в Україні, не встигнувши пожити в радості й печалі в першому шлюбі, оформляє розлучення через важливі, як їй здається, причини. Кожна десята жінка з розлучених пар, відпочивши й "зализавши рани", впродовж двох-трьох років вступає в повторний шлюб, сподіваючись на реабілітацію і з величезною жагою компенсувати "прорахунки" попередніх стосунків. Це завдання складне як для жінки, так і для чоловіка, бо кожен з них виступає в ролі "функції" для свого партнера, кожен обпікся й старається підстелити соломку навіть там, де падати, у принципі, й не збирається. Така тенденція.

Розлучення - це завжди велика травма для всіх членів сім'ї. До таких результатів призводить відсутність культури побудови стосунків, усвідомлення власної цінності у відносинах, адекватного егоїзму та нарцисизму, розхитані сімейні цінності, "лінощі розуму" та небажання, а точніше, невміння бути проактивним і давати раду труднощам спілкування. Роботи психологам, безперечно, додає збільшення з кожним роком кількості жінок, які обпеклися й залишилися з дітьми від першого шлюбу. Батьки мимохіть показують приклад своїм чадам, закладаючи "програму дій" на наступні покоління. Чоловіки ж у цій ситуації продовжують відсторонюватися від такої важливої для них частини життя, як сім'я й батьківство, з двох причин: жінки домінують у вихованні і не пускають чоловіків "на свою територію", відбиваючи в них будь-яке бажання до активних дій. Та й "навіщо прив'язуватися, якщо...". Форма "якщо" існує в багатьох сім'ях уже з моменту реєстрації. Але одним із "позитивних наслідків" розлучення є можливість повторного шлюбу.

Знайти ідеальний рецепт для всіх нереально, та й не потрібно, оскільки порадам дуже складно слідувати, вони ведуть до закріплення пасивної ролі: "Дайте мені пораду, а я зніму з себе відповідальність". Але важливо зрозуміти, що повторний шлюб - це системна дія, яка складається з минулого, сьогодення й майбутнього, де є свої очікування, страхи, втрати, надії і тривоги. Кожен з тих відрізків часу визначає свій фронт роботи для того, щоб не потрапити в порочне коло розчарувань і розлучень.

Розгляньмо типи стосунків, на які слід звертати увагу до шлюбу або коли ви в ньому вже перебуваєте і вирішили інвестувати в нові стосунки по максимуму. У моїй програмі для жінок це називається "Аналізуй". Тобто думай, а потім роби.

Тип перший визначається характером припинення попередніх шлюбних стосунків.

Залежно від того, з якої причини попередній шлюб розпався, у повторного буде своя динаміка, своя природа і свої очікування. Після розлучення більшість рано чи пізно починають шукати собі нового супутника. Зазвичай ця людина є антиподом екс-чоловіка: "у попередніх стосунках мій чоловік багато гуляв - тепер знайду відданого сидня"; "вона була поганою господинею (чи, навпаки, "квочкою") - знайду моложаву кокетуху й т.п.". Можливо, я перебільшую, але, повірте, у житті так і відбувається. Якщо ж партнер помер або загинув, то, швидше за все, повторний шлюб сформується набагато пізніше, щоб удівець зміг пережити біль втрати, і пошук може відбуватися за образом і подобою попереднього партнера. Основне, що поєднує практично всі типи союзів, - це завищені очікування та входження у стосунки з певним "захистом".

Тип другий показує наявність або відсутність досвіду в шлюбі одного чи двох партнерів.

Він був одружений - вона ні, або ж обоє були одружені, а потім розлучилися. У першому випадку один із партнерів може відігравати роль провідного, досвідченішого в сімейних стосунках, другий же чистий у своїх проявах і живе в повторному шлюбі за натхненням. Це стосується і жінок, і чоловіків. Другий варіант іще складніший за своєю природою. Я називаю такі шлюби "концептуальними". Один партнер зі своєю "валізою" попереднього досвіду в'їжджає в нову квартиру, де його чекає другий партнер зі своїм багажем. Подумайте, з якими речами ви входите у стосунки, і позбудьтеся непотрібних - це допоможе уникнути старого негативного досвіду, адже правду кажуть: роблячи абияк, отримуєш абищо.

Третій тип - стосунки з дітьми.

Хто був у ролі дитини або одного з батьків у ситуації, коли треба вчитися жити дітям із чужими дорослими, розуміє, наскільки це складно. Одиницям вдається навчитися мудро вибудовувати стосунки не тільки з партнером, а й з його дітьми. Дуже непросто вибирати між татом і вітчимом, поєднувати "своїх" і "не своїх", сподіваючись на розуміння. Для того щоб жити спокійно й щасливо, мусимо щодня здійснювати певну роботу: розвиватися й не висувати претензій до інших, навчитися домовлятися і не задовольняти своїх потреб за рахунок партнера. Що більше часу ви витрачаєте на чесний аналіз того, як жили, як живете і як хотіли би жити, то більше шансів побудувати щасливу сім'ю. У вас є досвід життя у шлюбі й можливість поліпшувати його. Не лінуйтеся й не нехтуйте цю можливість.