У пошуках інсайту, або Тест на творчість

Прагнення людини до творчості здавна цікавило мислителів різних епох. А самі творчі люди завжди викликали захоплення і здивування у пересічних людей. Французький психіатр і психотерапевт Жан Котро вважає, що у творчих особистостей є характерні психологічні риси. Та кожен охочий може розвинути ці риси у себе.

Відкритість новому досвіду.Діти завжди відкриті всьому новому, але з віком їхня емоційна відкритість, цікавість, гнучкість думок, зникають під впливом одноманітності буднів. Але саме завдяки цим рисам людина може навчитися чогось нового, у неї можуть виникнути оригінальні ідеї, нестандартні шляхи розв'язання проблем. Усі талановиті (і геніальні) люди мають таку відкритість. Недарма ж кажуть: "усі ці актори, художники... вони ж як діти".

Мислення творчих людей є незалежним і самостійним, і переважно не збігається з узвичаєним, може значно "випереджати час". Такий тип мислення має три складові: оригінальність, гнучкість та мінливість.

Творчі люди наполегливі й уперті у досягненні своєї мети. Вони досить мотивовані і вміють сконцентруватися на чомусь одному. Легко зав'язують численні соціальні контакти, створюючи свою аудиторію. А достатня самооцінка, навіть при невдачі, допомагає зберегти й надалі прагнення до творчості.

Швидкі обробка інформації і розв'язання проблем.Творчі люди зазвичай дуже кмітливі, особливо в улюбленій галузі, вони швидко мислять, люблять долати складності. У них часто зустрічається несподіванне осяяння у вирішенні творчих завдань, яке дістало назву "інсайт" (від англійського аналогу insight).

Мислення за аналогією і здатність мислити не тільки свідомо, але прислухатися до підсвідомості та безсвідомого. Мислення за аналогією базується на вільних асоціаціях образів, думок. Творчі люди звертають увагу на прояви свого підсвідомого - на сни, мрії , "обмовки і описки" тощо.

Поетеса Галина Мирослава говорить: "Коли час до часу відчуваєш творчі стани, тобто моменти відчутного глибокого наповнення Божим духом зсередини, це може бути позначене і мовчанням, але з'являються відчуття злету або польоту. Ці стани різні - спокійні, глибоко філософські, поривчасті тощо. Не важливо навіть, чи щось своє твориш, ти розростаєшся до всесвіту, будучи маленькою його одиницею. У такому стані молитва - один з видів творчого процесу. Можна не створювати нічого свого і бути творчою людиною у дусі, а можна навчитись геть усього, та все ж залишитись складальником, виконавцем робіт за усталеним порядком".

Цікаво, що серед людей творчих професій багато лівшів. Річ у тім, що у правшів - ведучою півкулею головного мозку є ліва, яка здійснює процеси абстрактної, символічної інтелектуальної діяльності. А у ліворуких - ведучою є права півкуля, що домінує в реалізації конкретно-образного мислення, інтуїції, спонтанності, емоційної діяльності. Праву півкулю мозку ще називають "художньою".

Ірина Новоставська, редактор: "Вважаю себе творчою людиною. Нещодавно мене запитували, чого в мені більше: творчого чи системного? І сьогодні я можу відповісти: "Залежно, які ключові цілі в цей день". Але я - вроджена лівша. Може, тому без творчості і натхнення мій світ неможливий. В ньому літають, ангели, метелики і всі довкола усміхаються. Творчість в собі можна розвинути, якщо відпустити логіку і довіритись власній інтуїції. Творчість не може уживатися з консерватизмом, стандартами, моралізаторством. Творчість - це стан тепла, щирості, теплоти і творіння найпрекраснішого людиною".

Психологи вивчали зв'язок між творчими здібностями та інтелектом в учнів 10-12 років і встановили, що діти з високим рівнем інтелекту і творчості добре адаптовані в суспільстві, легко спілкуються як зі своїми ровесниками, так і з дорослими. Вони впевнені у своїх можливостях, досить добре контролюють свої вчинки, але водночас вільні у своїх діях, виявляють цікавість до всього нового. Діти з високим творчим потенціалом та невисоким рівнем інтелекту - живуть у постійному протиріччі між власними оригінальними, але незрілими уявленнями і суворими вимогами школи, які вони ніяк не можуть виконати. Учні усвідомлюють свої недоліки, зневірюються у своїх силах, часто у них виникають різноманітні комплекси і, як наслідок, вони опиняються в ще більшій ізоляції. Діти з високим рівнем інтелекту і невисокими творчими здібностями намагаються будь-що досягти успіху. Вони не вміють грати задля гри, страшенно бояться невдач, тому намагаються уникати ризику, а свою думку висловлюють лише конкретними відповідями на запитання. Діти із слабкими творчими здібностями і низьким рівнем інтелектує досить адаптованими в суспільстві ізовні видаються задоволеними своїм життям. Вони звичайно компенсують невисокі можливості свого інтелекту великою кількість соціальних контактів або ж повною байдужістю і пасивністю до навколишнього.

Сильвестр (11 років), малює, грає на гітарі: "Бути творчою людиною - це бути цікавою людиною, з гарними жартами, вміти робити щось таке, чого не вміють інші. І бути дуже щасливим, коли це робиш. Але творча людина ніколи не насміхається над іншими, хто не вміє щось таке робити".

Відомою є чотиристадійна теорія, створена Г.Воллесом. Учений розмежував такі стадії творчого мислення: підготовка, визрівання, натхнення (осяяння) і перевірка істинності. На його думку, в повсякденному потоці мислення ці чотири стадії постійно накладаються одна на одну, коли ми досліджуємо різні проблеми. Цікаво, що при дослідженні якоїсь проблеми мозок може несвідомо виношувати один її аспект, будучи водночас свідомо поглиненим підготовкою (чи перевіркою) іншого її аспекта.

Один із найвидатніших філософів ХХ сторіччя Микола Бердяєв писав: "Людині в позитивному бутті її властива творча психологія. Вона може бути пригніченою чи прихованою, може бути розкрита, але вона екзистенційно властива людині. Творчий інстинкт в людині є безкорисливий інстинкт, в ньому людина забуває себе, виходить із себе. Наукове відкриття, технічний винахід, творчість художня, творчість суспільна можуть бути потрібними для інших і використані для цілей утилітарних, але сам той, хто творить, є безкорисливим і позбавленим себе. В цьому сутність творчої психології".

Роксоляна Шимчук, автор ляльок і прикрас в українському традиційному стилі: "Думаю, що творчість у своєму началі має кожна людина. Так нас створив Господь. Це закладено в саму основу людську. У когось більше, у когось менше - та все ж є! Кажуть, що Бог створив нас до подоби своєї. На мою думку, тут мається на увазі якраз здатність людини творити... Та, на жаль, сучасний світ, побут, матеріальні труднощі, неймовірний щоденний темп не дозволяють людині зупинитися у житті і побачити основне: побачити прекрасний світ довкола, а головне, пізнати самого себе. Наприклад, мені доля подарувала вимушену зупинку... Я озирнулася навколо. Спробувала щось зробити. Для себе. Це сподобалося іншим. Додало натхнення. Вдалося ще краще і ще, і ще. Отак і пішло... Я не розцінюю себе як особливо обдаровану людину. Справжніх майстрів обирає тільки один-єдиний суддя - час. Молю тільки, щоб Бог не забрав у мене натхнення, бажання та змоги працювати. Звичайно, велику вагу в творчості людини має талант, її бачення світу, оточення, генетика, виховання, працездатність, вдача, та гадаю, що за сприятливих обставин талановитими і творчими виявилися б 70 % українок. У нас це закладено самим генетичним кодом поколінь".

Здатність до творчої діяльності є онтологічною сутнісною людського способу існування, тому допоки існуватиме людина і людська цивілізація, кожен шукатиме можливості виявити свою природу і розвиватиме форми й засоби власної діяльності у світі, намагаючись його змінити. Адже саме у здатності до творчості постає зміст буття людини як культурно-історичної особистості

Наташа Бабенко, копірайтер: "На мою думку, всі жінки народжуються творчими, бо та енергія, щo є всередині жінки, що допомагає омріяти, виносити, народити і виховати - вона й є творчіcть у найкращому розумінні. А ще маленькі діти, до того, як на них надягнуть пута умовностей, на мою думку, теж володіють чистою, нічим не затьмареною творчою енергією... Щодо творчості у дорослих - я дотримуюся досить поширеної думки, що для того, аби творити, дорослим треба мати якусь "зияющую пустоту", яку вони заповнюють своєю творчістю. Найбільш пронизливі і нерідко геніальні твори створюються не з гарного ситого життя, а після певних вразливих подій".