Днями зустріла свого колишнього колегу, доброго приятеля. А оскільки це було після 8 Березня, поцікавилася, чи привітав він своїх "прекрасних половинок", маючи на увазі дружину і доньку. Це просте запитання спонукало Владислава, за професією соціоаналітика, не до прямої відповіді, а до дискурсу:
"Якщо копнути, звідки пішло і хто був засновником свята 8 Березня, то виявиться, що ми сьогодні вкладаємо в нього зовсім інший зміст. Клара Цеткін, Роза Люксембург, Інеса Арманд, Олександра Коллонтай у поняття "нової жінки" вкладали, між іншим, задоволення "фізіологічної базової потреби як вона є". Теорія "склянки води" - сексуального задоволення без "умовностей" (зайнятися сексом так само просто, як випити склянку води) - призвела до соціокультурного краху. Після 1917 р. настав "період кроликів". Тривалий час інституту шлюбу не було (він з'явився в Радянському Союзі 1932 р.), а було - "кицька народила котенят, і вони існують, де хотять".
Партійці прикривалися сім'єю як фіговим листком. Неможливо підрахувати точну кількість дружин і коханок "червоного наполеона" - маршала Радянського Союзу Тухачевського. Одній з його дружин було 15 років. Слід визнати, партійці любили юних дів: першій дружині Сталіна Кето Сванідзе було шістнадцять, Надії Аллілуєвій - сімнадцять (вона була молодша за Сталіна більш ніж на двадцять років), позашлюбній дружині Валентині Істоміній - сімнадцять, коханці Лідії Перепригіній - чотирнадцять. Свобода для партійців-чоловіків полягала в "жінка не повинна мені відмовити", тому вибирали дружину-дитину, аби дивилася на чоловіка знизу вгору. У будь-якому нормальному суспільстві, а в нас навіть у середні віки жінці давали підрости до вісімнадцяти...
Сьогодні спостерігається сплеск релігійності, а з ним і підвищення поваги до інституту сім'ї. Жінці призначено бути "хранителькою вогнища". Вона повинна любити дітей, бути носієм моральності в "малій суспільній групі" - сім'ї. Її ролі в цьому не переоцінити. Адже що важливіше - принести шматок м'яса додому чи сформувати стосунки в сім'ї і майбутнє громадянина-людини?
"Жіноча свобода" революціонерок-соціалісток виявилася зрештою нікому не потрібною. Хоча картинка світу змінилася і змінюється у бік маскулінізації жінки: тепер вона й соплі повинна дітям витирати, і працювати. Дочка моя, наприклад, більш "мускульна", соціоадаптивна, ніж її хлопець. Він гарний - але "котлетка", інтелект вищий за середній - але "жіночий", менш упевнений. І бачу, що цю сім'ю тягтиме дочка. Я особисто вітав своїх жінок із 8 Березня (і на святого Валентина "валентинки" їм купував). А ось мій сусід, який ходить до церкви, сказав, що з "днем повій" вітати своїх дам не став, але обов'язково привітає їх у День дружин-мироносиць (у 2013-му його відзначають 19 травня).
8 Березня - одне з небагатьох свят на пострадянському просторі, що залишилися з радянських часів. І не один рік ми ще вітатимемо жінок. Мине не одне покоління, поки це свято не буде зовсім "розмите", як була "розмита" наша християнсько-іудейська культура, псевдомодернізована ленінізмом. Адже без неперервного конструювання соціальної дійсності, без міфологізації цей світ існувати не може. Людина, як стверджував Аристотель, - соціальна тварина, котра шукає вічних істин. І люди чистіші, ніж ідіологеми, створені для підтримання влади. Тому сімдесятирічний міф "Радянський Союз" так швидко розвіявся. Настав 1991 рік, і всі тут-таки згадали, що вони українці, росіяни, поляки... До речі, у більшості європейських країн свята 8 Березня немає".
Постфактум
Минула передсвяткова лихоманка, та й саме свято позаду, давно прохолов слід гостей, які розійшлися по домівках, розставлено в шафі посуд, розглянуто й "оприходувано" презенти. Після напруги настала черга розслаблення й усвідомлення. Ну що ж, свято 8 Березня вдалося. Чоловік був терплячий і уважний. Чоловіки-колеги-товариші по службі - милі й галантні. Я навіть сповнилася симпатії до зазвичай неприємного бухгалтера, який вручив мені подарунок. Лунало багато добрих слів, а добре слово, як мовиться, й кішці приємне.
Подумаєш - жінки тягли з роботи подарунки разом із базарними авоськами (вдома теж 8 Березня, і його треба "відробити"). У переповненому транспорті вони їхали в цей день із квітами й пакетами - у кого розкішніші, в кого скромніші, залежно від статку організації. Саме за цією ознакою - квіти і пакети - можна було вирізнити в юрбі жінок. Причепурені, але втомлені й замотані, вони мали вигляд як на картинці фотошопера-початківця, який незугарно підфарбував чорно-білу фотографію.
У день 8 Березня політичні і громадські організації згадали й про пенсіонерок (адже це чудовий привід підняти свій рейтинг), щоб розповісти про вічну, а також щиру свою до них любов. На численних напередодні свята концертах (використовувалося кожне придатне приміщення) бабусям дарували виступ місцевої зірки під фонограму та "символ революції і кохання" - мокрі гвоздики, висмикнуті прямо з відра біля входу до зали.
"Зі святом революційного оновлення жінки!", "Із Днем звільнення жіночої праці!", "Із Днем солідарності жінок-трудівниць у боротьбі за рівноправність із чоловіками!" - таких гасел не лунало. Ніхто не згадував, що святкувати "день солідарності жінок-трудівниць у боротьбі за рівність прав та емансипацію" запропонувала Клара Цеткін. Та й сам привід (страйк нью-йоркських текстильниць і демонстрація жінок у Петрограді 8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 р.) поступово забувається. Це свято більшість пов'язує з весною. Чоловіки говорять про любов і про те, щоб ми, жінки, були для них гарними. Свекруха називає Міжнародний жіночий день святом... торгівлі: у переддень 8 Березня розлітається навіть залежаний товар, і всі продавці набивають кишені. Чоловіки - милі, щедрі (часто п'яні) й великодушні: "Це ваш день, жінки...".
Постскриптум
В українській мові цей місяць зветься березень (у дерев починається рух соків). У польській - мажец (marzec), від слова "маженє" - "мріяння". І справді, у березні прокидаються в людини мрії і надії, будуються нові плани й пригадуються рядки з пісні на слова Юрія Левітанського: "Вы полагаете, все это будет носиться? - Я полагаю, что все это следует шить… ибо сколько вьюге ни кружить, не долговечны ее кабала и опала". У природі пробуджується неймовірної сили життєва енергія - Земля прокидається. Але до справжнього тепла ще далеко. А тому
8 Березня можна вважати лише репетицією весни. До речі, колись її не святкували до настання Великодня. У день весняного рівнодення (20-го, як цього року, або 21 березня) світло й пітьма розділяються порівну, а на Великдень Світло перемагає Пітьму. І тоді все у природі навально оживе: набубнявіють бруньки на деревах і настане пора буяння зілля й яскравих барв і квітів - обов'язкового атрибута свята 8 Березня.