Новорічний корпоратив: відзначити так, щоб не втратити голови і роботи

Новорічні свята вже давно не обходяться без традиційних корпоративів. Адже ніщо не згуртовує колектив так, як спільне гуляння. Втім, урочиста атмосфера масової радості має свої підводні камені... Саме корпоративи, якщо вірити психологам, так захоплюють співробітників, що вчорашні колеги раптом стають близькі не як товариші. Чому саме новорічний корпоратив вважається найбільш небезпечним? Чи варто святкувати на роботі, і взагалі - як утримати межу між виробничим та особистим?

Звідки коріння?

Сучасна корпоративна культура, до якої українці активно прилучилися з 90-х років, започаткувалася на Заході, в Америці. Близько трьохсот років тому тамтешні професійні гільдії стали відзначати дні святих, покровителів тих чи інших ремесел. Відбувалися заходи точно за протоколом, у спеціально відведених залах, з музикою і "під градус". Частенько торжества супроводжувалися змаганнями, колективною ходою, карнавалами, під час яких демонстрували сценки з біблійного життя.

Індустріальний розвиток Штатів не міг обійтися без культмасових гулянь на виробництві. Тепер уже корпоратив став невід'ємною частиною роботи, й керівництво підносило його як заохочення. Застіллю й танцям передували нагородження активістів і яскраві промови топ-менеджерів. Місцем проведення гулянь ставав ресторан, що давало змогу об'єднати офіційну врочисту частину з неофіційною гастрономічною. Що примітно, у царській Росії, частиною якої були й землі сучасної України, "гуляти на роботі" почали при Петрі Першому. Государ став основоположником гільдійних свят, прилучивши до заходів не тільки ремісників, дворян і чиновників, а й їхніх домочадців.

Сьогодні культурі корпоративного відпочинку (так, саме відпочинку, адже корпоратив - це не тільки колективне прийняття алкоголю, а й поїздки за місто, спортивні заходи, туризм) присвячено багато психологічних праць. Головна мета корпоративу, на думку вчених, - згуртувати, об'єднати, розслабити.

Утім, вітчизняний погляд на це явище багато в чому розходиться з думкою фахівців. Хоча розслаблятися, як показує досвід, у нас уміють.

Можна? Ні!

Чого не можна робити на корпоративі? Багато пити. Саме надмірний градус - причина підвищеної емоційності, вийшовши за межі якої можна... втратити роботу.

Працівники закладів громадського харчування, в яких і проходять різношерсті колективні гуляння, знають багато історій про те, чим закінчуються свята, якщо не розрахувати зі спиртним. Розмови на підвищених тонах і з'ясування стосунків - найбезневинніше, до чого вдаються колеги, ковтнувши зайвого й згадавши колишнє.

- Торік у нас відзначали день народження фірми архітектори, - розповідає Галина, власниця київського ресторану. - Невелика інтелігентна компанія на 30 осіб, тематичне меню, торт... У другій частині банкету між головним бухгалтером і техніком виник скандал через те, що перша не нарахувала другому частину відпускних у позаминулому кварталі, і той недоодержав 300 гривень. Урешті-решт усі пересварилися, почалася бійка, у гардеробі розбили акваріум і вітрину.

Один з яскравих прикладів корпоративу "із продовженням" - виробниче передноворічне гуляння в Магадані. Тоді в бійці брало участь 100 осіб! Багато хто з "колег" потрапив до медвитверезника, міліції, травматології. Причина бійки банальна: хтось на когось косо подивився...

Саме зайвий градус колеги став причиною звільнення з улюбленої роботи викладачки англійської мови Юлії.

- Відзначали перше вересня, День знань, - згадує Юля. - Після врочистого слова директора сіли за стіл. Фізрук довго відмовлявся пити, мовляв, спортсмен, але потім випив кілька келихів шампанського, і його розвезло. Почав чіплятися до всіх жінок, співати нецензурні куплети. Я незаміжня, тож основний "удар" припав на мене. Він буквально накинувся, потяг танцювати, розірвав блузку... Було соромно. До кінця наступної чверті я звільнилася. Неприємно працювати з неадекватним співробітником.

На думку наркологів, алкоголь миттєво розкріпачує психіку людини, витягаючи на поверхню свідомості частіше негативні прояви характеру й поведінки. Крім того, неконтрольована пиятика на корпоративі може стати початком запою, якщо людина морально слабка, має схильність до алкоголізму, а свято календарно триває (Новий рік, 8 Березня).

Багато керівників, аби не будити лихо, надають перевагу безалкогольним корпоративам. Чаювання з тортиком, переконані психологи, по-домашньому розслаблює і не менше гуртує співробітників, ніж застілля зі спиртним. Утім, чимало керівників фірм і корпорацій навмисно влаштовують гуляння з градусом, щоб, так би мовити, у "вогні й воді" перевірити співробітників на моральну стійкість.

Шарикову пропонувати!

Євген - топ-менеджер однієї з будівельних компаній. Він упевнений: мораль і моральність персоналу - запорука успіху фірми. А як можна переконатися в непохитності моральних засад людини? Правильно, під час п'янки.

- Раз на два-три місяці ми влаштовуємо корпоративи, - ділиться успіхом менеджменту Євген. - Привід для цього може бути будь-який: від успішного закінчення кварталу до старту ювілейного замовлення. Після врочистого слова директора за традицією починається фуршет, під час якого двоє-троє своїх перевірених людей буквально споюють усіх присутніх. Особливо дістається новеньким. Після досягнення членами колективу потрібної кондиції "хантери" (мисливці) починають неофіційні розмови: про політику фірми, зовнішність директора, методи його роботи, конкурентів. Проскакують і більш компрометуючі теми. Наприклад, співробітника буцім ненавмисне можна запитати: а пішов би він за дуже великі гроші на виробниче шпигунство?

Зі слів топ-менеджера, дуже часто після таких заходів у компанії відбувається масове звільнення працівників. Євген розуміє, що подібні методи аморальні й негуманні, але в цілях загальної безпеки бізнесу досить продуктивні.

Є в цього методу й зворотний бік медалі. Саме корпоратив і його розслаблююча атмосфера можуть стати приводом для просування кар'єрними щаблями, підвищення зарплати, поліпшення умов праці.

Психолог Інна Реутова, яка займається конфліктологією, знає чимало прикладів того, як саме під час корпоративу позитивно розв'язувалися наболілі виробничі проблеми між керівництвом і підлеглими. Треба лише зловити момент, упевнена фахівець, підібрати слова, і не перебрати міри.

- Одна моя клієнтка в такий спосіб домоглася підвищення на посаді й, відповідно, зарплати, - розповідає психолог. - Хоча до цього кілька місяців не могла потрапити на прийом до директора. Той ігнорував її прохання про зустріч, знаючи, чого хоче підлегла. Настав кінець року, усім виплатили премію. Був новорічний сабантуй, випили трохи шампанського, зазвучала музика. Моя клієнтка з ходу підійшла до директора й запросила на танець. Дивлячись йому в очі, попросила оцінити її як фахівця. А після слів похвали підняла тост і публічно заявила: "Шановні колеги! Іван Іванович як досвідчений керівник дуже цінує мене як співробітника! Тож вип'ємо за те, щоб у січні наступного року я стала керівником відділу!
Ура-а-а!!!". Так і сталося.

Герої службових романів

Справді, корпоративи - хороший виробничий тон, упевнені психологи.

Зазвичай середньостатистичний колектив улаштовує за рік два традиційні великі культурно-масові заходи "під градусом": Новий Рік і 8 Березня. Втім, кількість не фіксована, адже ми не врахували виробничих свят і днів народження співробітників.

Саме під час корпоративу найчастіше зав'язуються і службові романи. Формат цього явища дозволяє по-новому, нестандартно подивитися на близьких людей у нетрадиційній, вільній обстановці. Якщо до погляду "по-новому" додати розслаблюючий свідомість фактор алкоголю, виходить гримуча суміш соціального й виробничого, колективного й особистого, морального і вже неконтрольованого....

Чому ж найбільш небезпечні - новорічні корпоративи?

На думку психологів, Новий рік (і як свято, і як початок нового часового етапу) має для людини містичне значення. Адже саме на новий календарний рік ми покладаємо надії отримати те, чого поки що не маємо, досягти того, чого не досягли. Знайти себе!

Більшість співробітників великих і малих фірм різною мірою не задоволені саме особистим життям, вважають фахівці. Очікуючи від наступного року поліпшення на цьому фронті, новорічний флірт вони сприймають як знак, сигнал до очікуваних змін. Боячись не схопити долю за хвіст (і ставши несподівано готовою до радикальних дій), людина всіма фібрами своєї душі прагне до ближнього. А хто виявляється ближнім на виробничому святі? Правильно, колега.

До речі, є статистика й щодо тих, хто найчастіше стає героєм так званих службових романів, - це "білі комірці", представники творчих та інтелігентних професій, керівники, жінки до сорока й чоловіки за п'ятдесят...

Якщо вірити європейській статистиці розлучень, Україна посідає лідируючу позицію серед країн СНД. Торік у нашій країні було розірвано 49 807 шлюбів, половина з яких у сім'ях, де є неповнолітні діти.

Утім, кількість розлучень у порівняльній градації в нас зменшується (порівняно 2003 роком - майже втричі). Але зумовлено це аж ніяк не підвищенням свідомості подружжя й тих, хто стає на рушник, а тим фактом, що багато пар живуть без реєстрації шлюбу. Отже, їхніх розлучень ніхто не фіксує.

Які ж сучасні причини розлучень? Ті самі, що й півстоліття тому: несумісність характерів і життєвих цінностей, надмірна конфліктність одного з подружжя, залежність від шкідливих звичок, безвідповідальність... З більш сучасних причин можна назвати усвідомлену незадоволеність одне одним у сексі і вочевидь споживацьке ставлення до одного з подружжя.

Утім, розлучення - фінальна стадія розриву стосунків. Їй, як правило, передують спроби залагодити внутрішньосімейні конфлікти. А ще - пошук джерела натхнення на стороні.

Мальвіна і Бармалей

Проте Новий рік - чудовий час для позитивних змін у житті.

Кияни Віра й Євген 31 грудня відзначають два свята: Новий рік і день народження їхньої пари. Хоча знайомі вони були досить давно, освідчитися їм удалося лише на колективному святкуванні Нового року.

Вони працювали в невеликій фірмі: Женя - системним адміністратором, Віра - юристом. Обидва не обтяжені сімейними узами, вільні й... сором'язливі. Співробітники давно підсміювалися над молодими й заочно навіть посватали їх. Але Женя, як здавалося Вірі, був до неї байдужий, а Віра (як вважав Женя) була надто зарозуміла. Усе змінилося наприкінці грудня.

- Святкували Новий рік в офісі, у тісному колі співробітників, без особливої помпезності, але з піснями й конкурсами, - розповідає Віра. - Треба було витягти з коробки записку з ім'ям казкового героя, з яким мусила станцювати. Я була Мальвіною, "витягла" Бармалея - Женю! Після запальної самби ми вже не розлучалися.

На думку тих-таки психологів, шлюби людей, які займаються одним (спільним) видом діяльності, творчо плідні, міцні й тривалі. Якщо ви вже знайшли свою половинку серед колег, але боїтеся їй освідчитися, новорічний корпоратив може стати чудовим приводом для цього.