Новий рік - свято-символ. Усі люди світу, за винятком геть асоціальних членів суспільства, пов'язують із ним очікування на краще.
Другий рік поспіль Україна зустрічає Новий рік у складній економічній і політичній ситуації, яка впливає і на наш психологічний стан. Безліч людей скаржаться на депресію, небажання йти вперед, розчарування в житті і, цілком резонно, на відсутність відчуття свята. Загалом суспільство радикально розділилося на два табори - на тих, хто щосили старається не помічати, що життя стало складним і непередбачуваним, і тих, хто у всьому бачить тільки погане. Часто другі звинувачують перших у байдужості: "Як можна йти в ресторан, коли країна в такому важкому становищі?". А перші звинувачують других в істерії, панікерстві, занепадництві.
Істина, як завжди, посередині. Важливо визначити свій індивідуальний стиль поведінки в цих умовах, знайти такі форми й способи святкування, які не порушать почуття людей, включених (більше чи менше, ніж ви) у процеси країни. Зважаючи на свою потребу у святі, важливо розуміти, що є люди, для яких цей рік був занадто непростим і навіть трагічним. Позитивне мислення, яке активно пропагують у цей час багато психологів, усе ж має свої усвідомлені межі й часто не допомагає пережити весь спектр конче необхідних людині почуттів, що дають і дорослим, і дітям відчуття повноцінності, наповненості життя. Важливо переживати як приємні відчуття, так і негативні - злість, розпач, розчарування. Уникати цих емоцій означає позбавити себе можливості зростання, розвитку, уміння давати цим відчуттями раду, а отже - й усвідомленого дорослішання.
Як же в таких складних умовах зберегти здоровий глузд у думках і вчинках? Як не припустися крайнощів, не поринути в депресію, не зажити слави байдужого марнувальника життя?
Важливо в кожному разі додержуватися певних правил. Раз уже Новий рік ми пов'язуємо з відновленням, треба постаратися відокремити новий етап життя від старого, нехай це навіть буде просто дата в календарі.
Почати треба, мабуть, з осмислення минулого досвіду - ретроспективний аналіз стане чудовим приводом підсумувати цей етап життя. Погляньте на рік, що минає, очима вдячного друга: оцініть, що вам удалося, які плани здійснилися, з ким цей рік звів вас, яких людей з якихось причин ви втратили (у багатьох, знаю, сталося й таке!). Згадайте ваші досягнення - це можуть бути нові друзі, проекти, робота, любов. Подумки подякуйте собі й близьким за перемоги, зафіксуйте їх у пам'яті - цей досвід і надалі буде корисний і затребуваний. У році, що минає, звичайно ж, були й невдачі. Можливо, і про них не слід забувати. Це теж досвід, який складно переоцінити. У когось є серйозні втрати, відтак важливо згадати тих, кого вже немає з нами, зі словами щирої вдячності - це допоможе подолати почуття провини перед ними.
Слід зазначити, що навіть у роки Другої світової війни люди все-таки знаходили у своїй душі місце для свята. Ось спогади Ольги Берггольц про святкування 1943-го: "Новий рік зустрічали з піднятою головою, не хникаючи й не скиглячи і, головне, ні на хвилину не втрачаючи віри в нашу перемогу. І ось минув рік. Не просто рік часу. А рік війни, рік 1942-й, а для нас іще 365 днів блокади. Але зовсім інакше зустрічаємо ми цей новий, 1943-й, рік. Наш побут, звичайно, дуже суворий і бідний, сповнений похідних злиднів і поневірянь. Але, попри те що нашому місту за цей рік завдано багатьох нових ран, увесь вигляд його зовсім інший, ніж торік, - незрівнянно живіший, жвавіший. Це живе місто, що напружено трудиться і навіть веселиться в години відпочинку, а тим часом блокада - така сама, що й торік, ворог так само близько, ми як і раніше в кільці, в оточенні. Так, за рік виснажливої блокади наше місто й усі ми разом із ним не ослабли духом, не зневірились, а стали сильнішими й упевненішими в собі. З погляду наших ворогів сталася річ абсолютно неймовірна, неможлива, і причини цього вони зрозуміти не в змозі".
Правда ж - дуже актуально? Що ж до самого святкування Нового року, постарайтеся провести цей день і ніч максимально традиційно - змін сьогодні вистачає в реальному житті. Стабільність має відчуватися в тому, як і де відбувається свято, - це надасть початку року певного звичного ритму і позбавить вас приводу відчувати провину за те, що вам, мовляв, веселощі, а десь людям важко, і йде війна.
Якщо маєте бажання поставити ялинку, звісно, дотримуйтеся цієї традиції, адже навіть під час Другої світової війни, коли люди страждали від голоду, холоду й жили у страшній скруті, в багатьох сім'ях ставили ялинку і прикрашали її іграшками. Бо ялинка - це завжди свято для дітей, яким важливо відчувати чари перетворення набагато більше, ніж нам, дорослим. Саме для дітей стабільність набагато важливіша, тому що будь-які зміни можуть викликати в них тривогу, невпевненість у завтрашньому дні, депресію. Прикрасьте ялинку іграшками-символами - їх можна виготовити власноруч, що дасть можливість і дітям, і дорослим долучитися до цього таїнства і внести свій контекст у прикраси. Повісьте на ялинку побажання для ваших гостей - їх можна загорнути в цукерки, оформити у вигляді ліхтариків, сховати в печиво. Надалі цим можна ділитися з гостями, розглядаючи й вивчаючи ялинку й іграшки, читаючи вибрані гостями побажання.
Під час Другої світової війни ялинки на фронті прикрашали виробами з погонів, бинтів, вати, дроту, картону й навіть стріляних гільз. Головною, звичайно, була воєнна тема. Навіть на тогочасних листівках Дід Мороз перетворювався на бородатого партизана, що б'є фріців. Багато всього підручного переробляли на іграшки. Наприклад, хімічна колба могла перетворитися на зірку-наконечник для ялинки. А лампочки без цоколя ставали в результаті різнобарвними кульками.
Обов'язково прикрасьте помешкання! Помешкання - це теж символ, що має багато спільного з країною, це місце, де збирається ваша родина. У багатьох країнах прийнято розставатися з роком, що минає, позбуваючись непотрібних речей, віддаючи їх нужденним або просто викидаючи. Це - символічний акт розставання зі своїм непотрібним минулим, невдачами, поганими думками, людьми, які для нас уже не такі значущі, або яких важливо позбутися з тих чи інших причин.
Традиційний у новорічні свята карнавал - теж символ відновлення. Це можливість "приміряти" на себе нові ролі, побути трохи іншим, оновитися в іншому образі, перебираючи разом із костюмом спосіб мислення персонажа, близького вам за духом. Упевнена, що цього року в багатьох буде бажання приміряти костюми героїв. Дозвольте собі й дітям перевдягтися в костюми, організуйте такий карнавал.
Щоб не відчувати провини за те, що ваш новорічний стіл вгинається від наїдків, а десь комусь нічого їсти, візьміть участь у якихось новорічних і різдвяних благодійних аукціонах, їх у ці дні багато. Пожертвуйте на доброчинність суму, прийнятну для вашої сім'ї. Тоді вечерю в новорічну ніч для вас зігріє ваша впевненість, що ви дали можливість комусь теж бути ситим.
Складайте плани на майбутній рік - заведіть щоденник і записуйте до нього навіть найсміливіші ваші мрії. Психологи впевнені, що думка, записана на папері, має значно більше шансів реалізуватися, бо не йде в порожнечу, а може бути відновлена в пам'яті в будь-який момент. Діти можуть намалювати те, що вони бажають отримати наступного року.
У цей Новий рік, як на мене, слід відмовитися від занадто гучних гулянь, феєрверків, алкогольних надмірностей - пильність не варто втрачати ніколи, особливо в періоди протистоянь. Важливо зберегти повагу до загиблих, їхніх близьких, тих, кого вже ніколи не буде з нами. Але важливо й розуміти, що життя все одно триває, і свято - це спосіб відродити свій оптимізм, віру в наше майбутнє і майбутнє нашої країни.
Новий рік - символ мирного життя, якого ми так прагнемо. Не варто відмовлятися від свята, що дарує таку потрібну кожній людині Віру.