Хороший привід вийти заміж

Сімейному психологу в кабінеті вдається почути величезну кількість захопливих історій, повірити в імовірність яких часом досить складно.

І в нескінченній низці цих історій значне місце посідають історії про "вийти заміж". Ну справді, про що ще говорити з психологом, як не про шлюб і кохання?

З усіх цих історій у мене склався власний рейтинг жіночих приводів або причин вийти заміж. Здебільшого це - досить сумні історії, бо навряд чи до психолога прийдуть на прийом похвалитися. І хай там як, за всіх очевидних плюсів незалежного життя для жінки вона однаково будь-що прагне шлюбу. А зараз скажу і поготів крамольне: учені вже давно довели, що шлюб зазвичай вигідніший саме чоловікові. Чоловік у шлюбі живе і краще, і привільніше, певною мірою звикаючи експлуатувати жіночу енергію. І річ тут часто не в борщі й помитому посуді, хоча й у них теж. Невблаганна статистика свідчить, що одружені чоловіки живуть довше за неодружених, мають міцніше здоров'я (спасибі здоровому сну, тому ж таки борщу й регулярному харчуванню в цілому), вони щасливіші й заробляють більше, тому що їх частіше просувають по службі (адже треба утримувати сім'ю!). Але це тема зовсім іншої статті. А поки що спробуємо дослідити логіку жінки в її наполегливому прагненні опинитися в РАЦС...

Однією з причин для шлюбу в жінок є несвідоме або свідоме прагнення підвищити свій соціальний статус. Чесно кажучи, це одна з найбільш давніх причин: історія знає чимало прикладів, коли простолюдинки, вийшовши заміж за знатних чоловіків, могли зробити непогану кар'єру. Наприклад, давньогрецька гетера Аспазія, хоча й вирізнялася розумом і красою, але свою "кар'єру" зробила все-таки завдяки шлюбу з тогочасним полководцем і політиком Периклом, що істотно підвищило її статус у суспільстві й дало можливість іще до нашої ери розпочати боротьбу за права жінок. До речі, такий мезальянс часто приносив непогані плоди - чоловік отримував люблячу й вірну дружину, яка цінувала всі привілеї, які їй давав чоловік своїм становищем. У сучасному світі "попелюшки" теж зустрічаються досить часто, хоча для того, щоб зробити кар'єру, жінці вже немає потреби виходити заміж. Швидше навпаки: жінка в шлюбі частіше сповільнюється у своєму розвитку, адже в нашому суспільстві їй усе ще відведено роль на кухні й біля дитячої колиски. А винятки лише підтверджують правило.

З першої причини випливає формула: хочу заміж за багатого. Сотні статей у журналах та інтернет-виданнях пачками роздають поради, як мати попит серед багатих чоловіків, а ці найбагатші чоловіки потім плачуть на прийомі в психологів, гірко нарікаючи: "Вони всі (дівчата) люблять мене тільки за гроші, і навіть моя мама так вважає". Так, непросто буває в цій погоні саме багатим чоловікам: розрізнити щирість і кохання їм і так непросто, а тут іще саме ти виявляєшся предметом полювання. Як тут не засумніватися в щирості почуттів?

Для жінок заявляти, що ти хочеш заміж за багатого, уже перестало бути непристойним, дівчата відкрито декларують це, тестуючи можливих кандидатів на наявність у них яхт, вілл і за першої потреби доступного кешу. Для мене ця формула завжди про залежність жінки. Адже якщо чоловік готовий "платити" за хороший шлюб, то й уявлення про те, що таке "хороший шлюб", у нього можуть бути досить своєрідними. І якщо сидіти вдома й виконувати абсолютно всі бажання свого чоловіка для вас є межею мрій, тоді погоня виправдана. Хоча ви завжди будете під ризиком того, що знайдеться інша, котра зможе всі ці "послуги" надати з більшим шиком і блиском. І статистика невблаганно каже про те, що саме багаті чоловіки часто змінюють партнерок, мають низку дружин і загін нащадків, завжди готових відкусити свою частину пирога. Тому, як на мене, ніщо так не зміцнює шлюб, як фінансова незалежність жінки.

Причина фатальна: "шлюб навздогін". Так, на нашій території вагітність поки що досить поширена причина для шлюбу. У зв'язку із цим мені пригадується розмова з братом, який уже сорок років живе в Америці. Він ділився зі мною радісною подією: його дочка чекає дитину. Я спробувала делікатно уточнити, коли ж вона збирається заміж, дотримуючись звичних матриць своєї свідомості. На що брат досить буденно повідомив: "Катю, в Америці вагітність - не привід виходити заміж!" Тепер і я знаю, що в будь-якій країні, де жінка соціально захищена, народжувати дітей можна поза шлюбом, і це ніяк не впливає на їхній розвиток, матеріальну захищеність і спілкування з батьком. Ніхто там не схильний розповідати про тата-льотчика, який загинув при виконанні, хоча він живе на сусідній вулиці й купує пиво в сусідньому ларьку. У тій-таки Америці й Канаді чоловік утримує всіх дітей і навіть дружину до досягнення дітьми повного повноліття, і нікому не спадає на думку ховатися від виплати аліментів.

А в нашій країні більшою мірою захищена мати-одиначка, ніж розлучена жінка з дитиною. І треба усвідомлювати, що іноді набагато простіше й вигідніше для жінки поставити прочерк у графі "батько", ніж увесь час чекати аліментів як милості, мати проблеми з виїздом за кордон і взагалі з будь-якими пересуваннями з дитиною. Мати труднощі навіть зі зверненням до лікаря й із тим, щоб прописатися. Одна моя клієнтка, отримавши дуже вигідну пропозицію роботи за кордоном, змушена була відмовитися від неї, бо злостивий і мстивий колишній чоловік просто не дав їй дозволу на виїзд за кордон з дитиною. Тому я вважаю дану причину досить надуманою, і, найімовірніше, у мене знайдеться чимало опонентів.

Треба також сказати, що нарешті настав час, коли дітям не соромно бути на весіллі своїх батьків. Тому, якщо вже вам призначено бути разом і ваше кохання здолає простір, час і труднощі, ви завжди зможете укласти законний шлюб, заснований на коханні й довірі, а не з вимушеної причини, а на весілля зможете покликати власних дітей.

Привід банальний: сукні-весілля-фотографії. Ах, яка дівчина не мріє про пишне, гарне весілля і про час, коли вона зможе показувати онукам свій весільний фотоальбом, за умови, що чоловік поруч залишиться при ній? Картинка, варта пензля художника. Весілля як знак якості на жінці, а заміжжя - символ затребуваності: я не гірша за інших, у мене теж була біла сукня...

Мене завжди в цьому питанні розчулюють жінки, які вдруге й третє вбираються в білу сукню, сподіваючись, що саме ця подія залишиться в історії для нащадків. Але навіть історично було заведено, що біла сукня ніби має символізувати цнотливість, і може виглядати недоречно, якщо надіваєш її не вперше. Хоча чому б і ні? Так, усе має бути гарно, навіть якщо ви виходите заміж не вперше, але доводити подію до абсурду, мені здається, немає сенсу. Ну, і ваші дівочі мрії - уже зовсім не привід для заміжжя.

Поруч із цією причиною і в одному ряду з нею за ступенем "розумності" стоять причини "з нудьги" і "вже пора", що мають в основі жорсткі соціальні настанови: заміжжя - це і чудовий привід розважитися, і спосіб задовольнити запит суспільства - друзів і родичів, які бажають бачити жінку умовно нормальною. У цьому самому ряду стоїть причина "на зло колишньому", коли жінка намагається створити ілюзію, що вона комусь потрібна, але тільки для одного конкретного чоловіка, який її відштовхнув.

Привід екзистенціальний: піти від батьків. Так, дуже багато жінок ідуть заміж, щоб звільнитися від опіки та впливу батьків. Треба зізнатися, що в цьому питанні в нас теж багато відмінностей, наприклад, з американськими і європейськими жінками. Для того щоб піти від батьків, дівчині в Америці достатньо працювати, щоб винайняти квартиру і почати жити самостійно. У нас часто єдиний спосіб піти від батьківської опіки для молодої дівчини - це швидко вийти заміж. Так, багато незалежних жінок уже спроможні утримувати себе самостійно, і урівнювання економічних складників урівнює й форми прояву внутрішньої незалежності жінок різних країн. Тому й у нашій країні ставлення до безшлюбності змінюється, і бажання пожити одній уже не є символом неспроможності жінки, а може свідчити тільки про її усвідомлений вибір.

Не повірите, але ще є дівчата, які свідомо відвертаються від весільного букета, що летить у їхній бік... Але важливо в гонитві за незалежністю не перетворитися на жінку, яку дуже точно описав мій маленький клієнт: "Це така тітонька... їй чоловік не потрібен, щоб її захищати".

Хоча... Є ще один дуже важливий привід для шлюбу. Так, так! Це - кохання. На жаль, але цей привід втрачає свою популярність, обростаючи раціональними поясненнями про те, що згодом кохання минає, що все це - чиста хімія, і пристрасть обов'язково полишить пару через деякий час. Однак хоч як прагматично улаштований світ, було б злочином проти власної особистості позбавити себе можливості хоч одного разу відчути неймовірність цього почуття, чаклунську магію і силу кохання, його чудову легкість і важкий тягар його пут. Кожен, кому провидіння подарувало цей шанс на оновлення, повертатиметься до цього почуття, знаходячи смисли і зрощуючи душу. Нехай це буде перше кохання або останнє, епізодичне або завдовжки у вічність, нехай воно приведе до шлюбу або розчарування, але людина, яка прожила життя без кохання, збідніла на ціле життя. Та й хіба зустрічали ви в житті таку людину? Я - ні...