Готовність номер два, або Хочу дитину!

Поняття "підготовка до вагітності" знайоме, мабуть, кожній жінці дітородного віку.

Вирішивши народити дитину, зазвичай ідуть до лікаря, далі - кілька або й добрий десяток аналізів і приведення способу життя майбутніх батьків якнайближче до здорового. Дехто починає зачитуватися літературою про вагітність, найдалекоглядніші - про виховання й догляд за дитиною. Однак навряд чи є молоді мами, котрі скажуть: "Я була повністю готова до появи дитини". То про що ж забувають подумати до?

Відкалібрувати очікування

Сучасні жінки нерідко стикаються з двома повністю протилежними поглядами на вагітність і перші роки життя з дитиною. Від старших родичок частіше можна почути скарги на тяжкість життя молодої мами і неприємні спогади про період при надії. І найгірше - дівчат і жінок засипають фізіологічними подробицями, після яких не те що вагітніти - думати про дітей не хочеться. Натомість у соцмережах і рекламі образи вагітної жінки й матері малюка подають із такою сиропною підливкою, що годі й сумніватися: діти - це стовідсоткове безперервне щастя. Правда, як завжди, десь посередині. З одного боку, жінок уже рідко коли змушують терпіти біль під час пологів або мучити себе й дитину жорстким режимом годування, а в магазинах можна знайти сотні товарів, покликаних полегшити побут у родині з малюком. З іншого - діти так само плачуть, вередують і погано сплять, а мами так само переживають, втомлюються і недосипають, як і було, мабуть, від зародження людства. І виявляється, що сприймати появу немовляти як щось, що вимагатиме чимало зусиль і нервів від усіх членів родини краще, ніж мати завищені очікування, - рожеві окуляри швидко розбиваються ще в пологовому будинку.

Утім, найбільшого шоку зазнають чоловіки, які доти не мали жодного стосунку до маленьких дітей: у чоловічих групах, особливо серед молоді, не діляться подробицями життя з немовлям, та й жінки вважають, що розмови про кольки чи труднощі з прорізуванням зубів - це занадто для протилежної статі. "Нашому малюкові лише два місяці, а чоловік уже дістав мене запитаннями, коли син почне спати всю ніч, чому він постійно плаче (постійно - це три-чотири рази на день) і чому я нічого не встигаю, - скаржиться Наталя. - Таке враження, що він немовлят лише на картинках бачив. Хоча я й сама час від часу починаю себе гризти: судячи з постів в Інстаграмі, я б уже мала повернути собі плаский живіт і знайти час на манікюр і перукаря. Однак я сумніваюся, що щось із цього можливе без допомоги родичів, няні чи хоча б чоловіка, - а він прямо каже, що боїться залишатися з малим".

Щоб не почуватися розчарованими, пари, які планують народити дитину, повинні ближче познайомитися з побутом сім'ї з немовлям. Можна напроситися в гості до знайомих або родичів з малою дитиною не на одну-дві годинки, а хоча б на півдня, пошукати в інтернет-спільнотах пости молодих мам або принаймні погортати кілька книжок про догляд за дітьми. І якщо побачене чи прочитане не страшить, а лише зміцнює бажання мати нащадка, саме час обговорити з партнером, яким ви бачите життя сім'ї після появи малюка, і сміливо відкривати для себе радості батьківства без зайвих страхів та ілюзій.

Розвинути критичне мислення

"Неонатолог у пологовому будинку сказала, що дієти для породілей, які годують, немає, треба лише уникати цитрусів і горіхів перші три місяці. Подруга зі Швейцарії пила свіжий апельсиновий сік у перший же день після пологів. Мама розповідала, що їла саму гречку з курятиною, а з солодкого - згущене молоко, і все одно мене з братом виснажив біль у шлунку. Патронажна сестра видала список заборонених продуктів на дві сторінки, до якого входить ця нещасна курятина. В Інтернеті пишуть, що все зло - від білка коров'ячого молока. Думала, я з глузду з'їду в перший місяць життя дитини", - пригадує Ольга, мама трирічної Софійки.

Поява дитини спонукає жінок до освоєння нових горизонтів: молодій мамі зазвичай доводиться ставати водночас лікарем, педагогом, менеджером і дієтологом. При цьому однозначних інструкцій щодо жодної із цих сфер вона не отримає, ба навіть більше - вона отримає стільки суперечливих рекомендацій із кожного аспекту нового життя, що не заплутатися просто неможливо. Чи можна літати вагітним? Чи впливає спорт на молоко? Чи не зашкодить дитині шерсть домашнього кота?

Уміння критично оцінювати інформацію стане у пригоді всім, не лише батькам маленької дитини. Однак саме для них правильно налаштовані інформаційні фільтри спростять життя й збережуть такі цінні спокій і міцні нерви. Запитання "звідки ця інформація?" варто ставити до всього, що суперечить вашим знанням, поглядам та інтуїції. Вголос - коли бабуся переконує, що УЗД на ранніх строках вагітності шкідливе, а подруга стверджує, що без фізичних покарань діти виростають ледь не злочинцями; подумки - коли лікар виписує незнайомий препарат із формулюванням "попийте, не зашкодить" або в статті впадає в око твердження про жахливі наслідки годування груддю хлопчиків після одного року. З іншого боку, якщо у вашому оточенні є лікар, родич чи подруга, яким ви довіряєте в "дитячих" питаннях, або ж є на прикметі співзвучні вашому світогляду сайт, інтернет-спільнота чи книжкове видання, можна заощадити час і консультуватися з авторитетними для вас джерелами, оминаючи самостійні наукові розвідки.

Підтягти англійську

Немає, мабуть, такої мами, котра б не вводила у рядок пошуковика критично важливі запитання на кшталт "анемія у вагітних", "наслідки підвищеного внутрішньочерепного тиску" чи "що робити, коли малюк проковтнув камінець?". На жаль, якщо шукати в Мережі відповіді на запитання, поставлені українською чи російською мовами, на об'єктивну інформацію годі й сподіватися. У найкращому випадку ви натрапите на переписані десятками рерайтерів до болю схожі статті із застарілими фактами й рекомендаціями, у найгіршому - на обговорення в "мамських" спільнотах, де коментатори охоче діляться жахливими історіями і власними діагнозами.

"Під час вагітності я робила аналізи у приватній лабораторії, - розповідає Христина, мама трирічних двійнят. - Коли я вперше отримала результати аналізу крові, там практично навпроти кожного рядка стояла примітка, що показник зависокий чи занизький. Що я пережила за кілька днів до візиту до лікаря, коли безперервно гуглила і натрапляла лише на "мене з такою кров'ю забрала "швидка" і "низький гемоглобін небезпечний для плоду", - не передати. Потім лікарка пояснила, що для моєї ситуації показники цілком пристойні, а я на майбутнє відшукала американський ресурс для перинатологів, де подаються норми для вагітних, і перевіряла свої аналізи там".

В англомовному сегменті Інтернету набагато простіше знайти добре структуровану, достовірну, ґрунтовану на актуальних дослідженнях офіційну медичну інформацію, яка розміщена на сайтах служб здоров'я різних країн, сторінках шпиталів та в блогах лікарів. І якщо ви схильні довіряти британським чи американським протоколам ведення вагітності та лікування дорослих і дітей або ж потребуєте інформації щодо специфічного стану здоров'я чи хвороби - вчіться формулювати свої запитання англійською. До того ж оповідки на кшталт "я вішала штори і через це малюк народився обвитий пуповиною" або "ми зробили донечці щеплення і саме тому через три роки в неї діагностували аутизм" від англомовних користувачів трапляються чомусь значно рідше.

Звісно, передбачити геть усе до народження дитини неможливо, тому кожна жінка шкодує, що чогось не встигла: не отримала водійських прав, не розібралася в стосунках з мамою, не здобула другої освіти чи не навчилася шити. Однак мода на усвідомлене батьківство - це зважений підхід до появи дитини, де любов до дітей множиться на знання про них. Він хоч і не грає на користь збільшення населення, але сприяє появі більш спокійних і задоволених батьків. І їм набагато простіше встигнути зробити те, про що не подумали заздалегідь, а їхні діти мають шанс ніколи в своєму житті не почути: "Ти мені все життя зіпсував".