Божевільний комп'ютерник

Це було ще в дев'яностих, коли люди тільки дізнавалися про комп'ютери. В одному київському НДІ працював чоловік, якого всі вважали звичайним божевільним ученим. Він займався програмуванням на радянських допотопних комп'ютерах. Ходив в одних і тих самих черевиках однією й тією самою дорогою на роботу і носив товсті окуляри в роговій оправі.

А у вільний від роботи час їздив на Петрівку, де почали продавати маленькі передруковані на поганому папері книжки про "Макінтоші". Більшість про них тоді взагалі не чула. А його незбагненно вабило це заокеанське диво техніки. Він знав про них усе - і про яблука сорту Макінтош, на честь яких назвали комп'ютери, і про їх творців, і про операційні платформи… І одного разу друзі контрабандою привезли йому з-за кордону один такий "макінтош".

Потім навколо з'явилися комп'ютери, які працювали на Windows. Великі, круглі й жовтуваті - вони з'явилися в кожному офісі, і колеги тільки сміялися з дивака, що вірив у свої андеграундні "макінтоші". Але коли в Apple повернувся Стів Джобс і з'явився перший Macbook, про "маки" почали потихеньку говорити з повагою. А той дивак, як і раніше, читав про них тільки в Інтернеті і, за колишньою звичкою, - в англомовних книжках, які вдавалося дістати.

Невдовзі в місті відбулася виставка інформаційних технологій, і одні іноземні постачальники привезли безліч новинок Apple. Біля них юрмилася купа народу, адже це була дивовижа, люди навіть не знали, як підступитися до цих комп'ютерів.

І тут прямо з натовпу вийшов сивий чоловік у незмінних товстих окулярах. Зі знанням справи, наче так і треба, він став за комп'ютер і почав розповідати гурту роззяв, на що здатна ця машина, як швидко працює, як "літають" програми, файли, документи, і скільки в ній є всього, чого зовсім немає в інших комп'ютерах. Самі постачальники теж слухали його з роззявленими ротами.

А пізно ввечері, коли виставка закрилася й люди розійшлися, він повільно брів порожнім коридором. Йому було сумно, що він не може дозволити собі новий "мак".

Але раптом його хтось покликав: "Чоловіче, чоловіче!" Почулося? Так, це кликали саме його. Наздогнали. Повернули. І того ж вечора запропонували керувати компанією-дистриб'ютором "Макінтош".