Вигадані "послуги"

До написання цієї статті мене спонукали події, з якими недавно зіштовхнувся сам - як, мабуть, і тисячі інших киян, до кого електронною поштою надійшло повідомлення від Комунального концерну "Центр комунального сервісу" (КК ЦКС) з попередженням про необхідність "планової повірки лічильників" та пропозицією написати "заяву". Це примусило замислитися над питанням: що це за комунальне підприємство КК ЦКС, які послуги воно надає киянам і за чий рахунок фінансується?

Ви нам винні

Безперечно, кожен киянин як приватний власник зацікавлений насамперед у підтриманні, надійному функціонуванні, технічній експлуатації відповідно до норм та правил систем і мереж саме в його приватному (частково - у спільній приватній власності) багатоквартирному чи небагатоквартирному будинку, безперебійному доступі до води, тепла, електроенергії, газу. Він також зацікавлений, щоб будинок і його прибудинкова територія - прибиралися, приватні підвали - не затоплювалися водою від ПрАТ "Київводоканал" чи КП "Київтеплоенерго", дах не протікав та в багато чому іншому, звичному й зрозумілому в побуті, що створюється, безумовно, якісною працею слюсарів, сантехніків, двірників, покрівельників, газівників, електриків та десятків інших шанованих працівників комунального сектора, у тому числі підприємців приватного ліцензійного сектора комунальних послуг.

А що реально бачимо в столиці?

Насамперед - істотне скорочення (чи то незаповнення вакансій через копійчані зарплати) останніми роками саме цих, таких необхідних у житті представників робочих спеціальностей в нинішніх керуючих компаніях (колишніх ЖЕКів ) та "роздування" до неймовірних масштабів різноманітних посередників: "спеціалістів" що працюють виключно з паперами в кабінетах, утримувати яких киянам пропонують власними коштами нібито за комунальні послуги.

Очолює цю систему комунальне підприємство Комунальний концерн "Центр комунального сервісу", що якось непомітно вже став доволі-таки розгалуженою мережею в столиці, змушуючи киян звертатися до нього майже у всіх побутових випадках (житло ж наразі все приватне!). А "повноваження" такі воно отримало від нашої міської влади, наче законодавством не встановлено договірні (у тому числі договірні публічні) відносини саме між Споживачем і Виконавцем послуг, тобто між громадянином і, наприклад, ПрАТ "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго" чи керуючою компанією району міста Києва тощо.

Правда, частіше не кияни звертаються до КК ЦКС, а саме він "звертається" до киян із вимогами на кшталт "ви повинні планово повірити лічильники води" чи щось інше в сенсі "ви нам винні".

Якщо, наприклад, ви як законослухняний громадянин хочете передати показання лічильників води через їхній сайт або сайт реального Виконавця (КП "Київтеплоенерго" чи ПрАТ "Київводоканалу"), то можете раптом виявити, що КК ЦКС власним рішенням "перевів" вас на загальні норми споживання як стимул (!), щоб ви написали заяву "за власним бажанням" провести "планову" повірку ваших лічильників води. Дарма що така планова повірка, згідно із законодавством, - це відповідальність Виконавця послуг (КП "Київтеплоенерго" та ПрАТ "Київводоканалу"). До того ж законодавством узагалі забороняється таке "переведення", крім випадку встановлення факту несправності лічильника. Чому? Тому що є загальна позиція Київської міської державної адміністрації, можливо й цих підприємств, яку висвітлено на її сайті: якщо "планову повірку" не включено в тариф комунальної послуги - нехай за неї платить Споживач. Незрозуміло одне: а в якому законі чи підзаконному акті це написано, чи є взагалі офіційне рішення з цього приводу КМДА або Київської міської ради? Єдине відомо, що, згідно із законодавством, Споживач виключно у випадку сумнівів (!) у правильності показань лічильника може замовити позапланову повірку, а решта - за рахунок абонентської плати чи тарифу.

Повірку коштом постачальника послуг ніхто не скасовував

Безперечно, вищезазначене питання останніми роками кияни порушували перед КМДА сотні-тисячі разів, але віз і нині там. Тобто, оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не внесла в тариф комунальної послуги складову "планова повірка лічильників", на позицію КМДА, цю повірку повинні оплачувати кияни. Дивна позиція, тим більше що на сайті цієї Національної комісії такої інформації я не знайшов.

Можливо, й не внесла чогось та кудись Національна комісія, але планова повірка лічильників, у тому числі води, згідно із законодавством - обов'язок Виконавця послуг, що є звичайною складовою технічної експлуатації систем та мереж водопостачання, яку кияни не заважають йому робити. Споживач же не заходить, наприклад, у крамницю із власними повіреними вагами?

Якщо ви почнете будь-яке спілкування зі співробітниками КК ЦКС стосовно норм законодавства - отримаєте стандартну відповідь "ми на такі запитання не відповідаємо", але дані вашого рахунку все одно спотворять, вас "переведуть" на "споживання за загальними нормами", а далі робіть що знаєте, тобто ви як громадянин зіштовхуєтесь із замкненим неправовим колом. Якщо погодитеся, за власні ж кошти, - то потім ніде не доведете, що вас примусили написати заяву, якщо не погодитесь - ви не знайдете ту посадову особу чи бухгалтера КК ЦКС, котра вчинила проти вас протиправні дії, всупереч нормам і правилам надання комунальних послуг. Та й навіщо вам марнувати власний час на якесь технічне питання, з якими ви щодня маєте справу в побуті, - простіше заплатити кілька сотень гривень (по 400 грн за один повірений лічильник кожних три-чотири роки. - С.К.) тому, хто до вас прийде повіряти або "розпломбовувати/опломбовувати" лічильники.

Постає головне запитання: а навіщо вам у вашій приватній оселі потрібен такий "сервіс" (із ознаками порушень антимонопольного законодавства і законодавства у сфері боротьби з корупцією) від фінансового посередника між реальними Виконавцями послуг та вами? Хіба кияни не мають права безпосередньо звернутися по послуги, наприклад, до приватних ліцензованих Виконавців комунальних послуг або до експлуатаційної дільниці керуючої компанії свого району міста? Маєте, але не зможете, - бо вам усе одно доведеться звернутися до КК ЦКС, наприклад по псевдопослугу "розпломбування/опломбування" чи "встановлення заглушки"(?), тому що саме вони "повинні прийняти роботу" інших Виконавців: не "приймемо" роботу - не зафіксуємо факт робіт у вашому особовому рахунку, із внесення змін до якого ми - головні! А доки КК ЦКС буде "юридично опломбовувати" ваш лічильник, може минути стільки часу, скільки забажає підприємство, бо цей час ніде не унормований, і ви будете платити за послугу, наче його немає: зверніть на увагу на причини публічних непорозумінь, які періодично виникають на "ресепшенах" КК ЦКС між громадянами та його спеціалістами. Незрозуміло, навіщо тоді в країні ліцензується діяльність у сферах водопостачання, теплопостачання тощо, а роботи може реалізовувати безпосередньо Виконавець будь-якої форми власності, якого має право обирати Споживач? А може, краще сказати - навіщо існує цей КК ЦКС?

Цим КК ЦКС і "заробляє собі на життя". Весь цей "сервіс" базується на особистих коштах киян, якими вони повинні оплачувати, по суті, вигадані "послуги" КК ЦКС. Чому вигадані? Тому що законодавством, для прикладу, встановлено послугу "централізоване водопостачання та водовідведення", а не "опломбування лічильника води", що є підміною поняття послуги й становить лише звичайну складову сантехнічних робіт із забезпечення водопостачання.

Посередники не передбачені законом

Головне в системі цього "сервісу" - доступ до персональних даних і всіх особових рахунків власників житла столиці. Якщо вилучити цей доступ у КК ЦКС - "сервіс" завершиться сам собою, бо між Споживачем і Виконавцем комунальних послуг законами України передбачені виключно договірні (у тому числі публічні) відносини, і зовсім не передбачені посередники, тим більше - фінансові.

Як наслідок, Комунальний концерн ЦКС для киян - додатковий фінансовий баласт, зиск від якого має виключно це комунальне підприємство. А функції його виконують ті ж самі Виконавці послуг, що кілька років тому виконували звичайні ЖЕКи разом із комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр" і без жодних проблем, бо та, вже неіснуюча первинна комунальна ланка була найближчою до Споживача.

Наразі на одному тільки лічильнику води у квартирі Споживача "юридично сидять" чотири комунальних підприємства: КК ЦКС, КП ГІОЦ, керуюча компанія району Києва, ПрАТ "Київводоканал" чи КП "Київтеплоенерго", які вимагають власного утримання за кошти киян. А слюсар-сантехнік житлово-експлуатаційної дільниці - один (або його взагалі немає), та й той із незрозумілих причин не може провести сантехнічних робіт, встановити той-таки лічильник води і опломбувати його. Хоча ні - причина зрозуміла: усунення його від особистих коштів Споживача в інтересах мутної "діяльності" КК ЦКС. А не забагато такого нав'язаного "сервісу" на один лічильник води у приватній квартирі?

Чи можна реформувати КК ЦКС, щоб він справді став комунальним сервісом? Так, можна, але залишивши йому виключно функції й завдання із обслуговування Споживачів у частині приймання заявок, транслювання їх Виконавцям і контролю за їх виконанням, а кияни самостійно, відповідно до договорів, досягатимуть балансу інтересів із реальними постачальниками послуг, якщо знадобиться - то й у судовому порядку. Це й буде справжній сервіс для киян. Реалізувати його доволі просто, тим більше що КК ЦКС має всього один (!) контактний міський телефон на тримільйонний, а може й більший, Київ.

***

Кияни зацікавлені у якісній роботі насамперед працівників житлово-експлуатаційних дільниць керуючих компаній, а не керівників, які навіть не спромоглися публічно оголосити робочі контактні телефони, чи бухгалтерів фінансово-комунального посередника на кшталт КК ЦКС. Тому вони дуже хочуть, щоб після виборів у місцеві органи самоврядування нова влада принципово реформувала систему надання комунальних послуг, аби та базувалася на результатах високооплачуваної праці робітників, майстрів та інженерів первинної ланки надання комунальних послуг і їх безпосередніх Виконавців, а не посадових осіб, бухгалтерів чи "працівників на ресепшені" фінансово-комунальних "сервісних" посередників, що загалом виглядає як ошукування громадян.