Недовго харків’янам довелося тішитися своєю перевагою над киянами — ми, мовляв, запросто можемо протягом одного дня з’їздити потягом до Києва й повернутися назад...
Ну а якщо серйозно, то причиною їхнього запізнення було природне професійне прагнення отримати якнайбільше інформації про співробітництво Міністерства транспорту України та Київської міської адміністрації. Адже проводити в перший рейс столичний експрес-2 прийшли міністр транспорту Георгій Кирпа і мер Києва Олександр Омельченко.
Подякувавши залізничникам Південної залізниці та крюківським вагонобудівникам за колосальну працю, результатом якої стали реконструкція 500-кілометрової магістралі між Харковом та Києвом і створення унікальних комфортабельних вагонів, Георгій Кирпа побажав їм успіхів на майбутнє.
— А майбутнє в нас є, — продовжив міністр. — Це й швидкісна лінія між Києвом та Дніпропетровськом, що відкриється до наступного Дня залізничника — на початку серпня 2003 року, і надшвидкісна магістраль Київ — Харків, якою потяги мчатимуть зі швидкістю 300 кілометрів на годину, долаючи відстань між цими містами менш як за дві години.
Не буде перебільшенням сказати, що повідомлення Г.Кирпи справило приголомшливе враження. Виявляється, створення надшвидкісної магістралі — не добрий намір, а реальність. Її проектування вже ведеться, понад те — наступного року розпочнеться будівництво.
— З Міністерством транспорту України і з залізничниками зокрема, — каже Олександр Омельченко, — у нас міцні ділові стосунки, які ми дуже цінуємо. Сьогодні відбудеться спільна колегія Київської державної міської адміністрації та Мінтрансу України з питань розвитку всіх транспортних артерій столиці в найближчі два-три роки. Йтиметься про реконструкцію Дарницького залізничного вокзалу, аеропорту «Жуляни», Київського річкового порту. Переконаний, що через два-три роки всі ці об’єкти відповідатимуть столичному рівню європейської держави. Гляньте на новий Центральний залізничний вокзал — він один з найкращих у Європі. Кияни по праву можуть ним пишатися. Тут за останнім словом техніки обладнано інженерний центр, який контролює технічні об’єкти, забезпечуючи безперебійну й безпечну роботу ліфтів та ескалаторів, установлено протипожежну систему, яка відповідає нормам безпеки атомних електростанцій, завдяки програмному забезпеченню в межах санітарних норм підтримуються температурний режим, вентиляція та освітлення.
Після цієї мажорної ноти пролунав сигнал до відправлення. Не вдаватимуся в подробиці самої поїздки. Ні обладнанням вагонів, ні рівнем обслуговування новий потяг не відрізняється від старого, введеного в експлуатацію минулого літа. Такі ж самі вагони першого та другого класу. Залежно від класу, вагони обладнано кольоровими телевізорами, холодильником, мікрохвильовою піччю, купе для збереження різноманітного багажу, персональним освітленням, вакуумними туалетами. На бажання пасажирів провідники нададуть різноманітну довідкову інформацію, забезпечать періодичною літературою, настільними іграми для дітей і дорослих, а в разі потреби — щітками для одягу та взуття, ниткою з голкою, плічками для одягу. З першого ж дня регулярного руху в потязі не залишається вільних місць, а це найкраще свідчення того, що пасажири високо оцінили і швидкість, і комфорт, і обслуговування. Та й залізничники, зі свого боку, також оцінили прагнення пасажирів до експрес-подорожей і постарались врахувати їхні побажання, що висловлюються в ході експлуатації першого потягу. Зокрема переобладнали вагон-бар, помітно збільшивши в ньому кількість місць.
Час у дорозі минув непомітно, і точно за розкладом потяг зупинився біля перону харківського Південного вокзалу. Тут мала відбутися урочиста зустріч, про що свідчило барвисте оздоблення перону, звуки оркестру й парадна залізнична форма зустрічаючих. Тим часом пасажири виходять з вагонів і роз’їжджаються у своїх справах. Привертає увагу молодик, який виносить з тамбура об’ємні паперові пакети. Прошу відрекомендуватися і сказати кілька слів про свої враження від потягу.
— Олександр, працівник видавництва «Біблія для всіх». Розповсюджую просвітницьку літературу, календарі, періодичні видання. На залізничному маршруті Київ — Харків я постійний пасажир, оскільки регулярно допроваджую на Слобожанщину літературу замовникам. Дуже тішуся новій можливості скоротити тривалість поїздки. У бізнесі час — гроші, а завдяки столичному експресу видавництво зможе оперативніше й у більших обсягах доставляти замовлення при практично незмінних транспортних витратах. Адже вартість проїзду майже на тому самому рівні, що й у звичайному потязі.
Не менше задоволені подорожжю були й інші пасажири, з якими вдалося перекинутися словом у цьому сум’ятті.
— Минуло трохи більше п’яти місяців відтоді, як з перону Південного вокзалу ми відправляли в перший рейс перший столичний експрес, — такими словами відкрив урочисту зустріч начальник Південної залізниці Віктор Остапчук. — За цей короткий час пасажири належно оцінили затишок і швидкість. Тоді ж було сказано, що цей потяг — перша ластівка у швидкісному залізничному русі України. Сьогодні, у переддень чергової річниці «Укрзалізниці», яку відзначатимемо 10 грудня, ми зустрічаємо такий самий потяг із Києва. Залізничники Південної залізниці гарантують пасажирам зі столиці комфортні швидкісні подорожі, тому що цей поїзд також приписаний до вагонної ділянки Південної залізниці.
Уже наступного року швидкісні потяги пов’яжуть Дніпропетровськ і Сімферополь, Дніпропетровськ і Київ, Київ і Донецьк. Дуже розраховуємо на те, що керівництво «Укрзалізниці» довірить нам і швидкісну ділянку від Харкова до Сімферополя.
Мер Харкова Володимир Шумилкін бачить у розвитку швидкісного залізничного руху потужний стимул для пожвавлення економіки міста. Адже чим більше харківських і київських підприємців зможуть скористатися цими послугами, тим міцнішими будуть їхні ділові зв’язки, що стимулюють роботу міських підприємств.
Слід сподіватися, що невдовзі так і станеться. А нині вже почало проростати перше зерно швидкісного руху, висіяне «Укрзалізницею». Нещодавно в Україні побувала урядова делегація Литви. Новий швидкісний потяг справив на литовців разюче враження. Вони зізналися, що мають намір пустити такі експреси у своїй країні, але всі спроби придбати рухомий склад на Заході поки що залишаються безрезультатними — занадто дорого. Литовські посадові особи високо оцінили якість крюківських вагонів, із яких сформовано столичний експрес, і дійшли висновку, що за комфортністю і технічними показниками вони не поступаються закордонним аналогам, а в окремих випадках навіть перевершують їх при на порядок нижчій вартості. А окупність такого швидкісного потягу, за свідченням Георгія Кирпи, — два роки з урахуванням реконструкції шляхів, будівництва нових вагонів та інших витрат. Відтак уже досягнуто попередньої домовленості про те, що експреси, аналогічні Столичному, вийдуть на магістралі Литви.
Підтримати
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google