Скарбниця Тернополя: прогноз — оптимістичний

Початок 2008 року потішив тернополян тим, що «танці» з низькими доходами міського бюджету Тернополя близькі до завершення. Очікується, що разом із дотаціями та субвенціями з держбюджету міська скарбниця отримає 412,6 млн. грн. порівняно з 353 млн. торік. З цього приводу міський голова Роман Заставний на одній з недавніх прес-конференцій сміливо заявив журналістам: «У розрахунку на одного жителя — це один із найкращих показників серед обласних центрів України».

Мер не злукавив. Передусім він мав на увазі основу власних доходів місцевого бюджету — податок на доходи фізичних осіб. У цьому році заплановано зібрати 173,2 млн. грн., а це на 40 млн. більше, ніж надійшло торік. Оптимістичний прогноз базується на поступовому зростанні мінімальної зарплати — із 515 до 605 грн., зростанні середньомісячних заробітків (а вони на кінець року в Тернополі досягли 1130 грн.) і легалізації робочих місць.

Ще один резерв поповнення доходів міського бюджету — продаж землі. У Законі «Про Державний бюджет України на 2008 рік» закладено норму про продаж вільних від забудови земельних ділянок несільськогосподарського призначення виключно на аукціонах. У червні минулого року Тернопіль набув досвід такої роботи. На першому земельному аукціоні п’ять ділянок загальною площею 2,17 гектара було реалізовано за 6,2 млн. грн., завдяки чому вдалося істотно поповнити бюджет розвитку. У нинішньому році міська влада планує залучити до казни 16 млн. грн.

Проте що більші обсяги приватизації, то менше майна залишається у комунальній власності. З року в рік цей сектор у Тернополі скорочується. І тому з продажем комунальних об’єктів надвисоких доходів уже не буде. Завдання міської влади — хоча б утримати цей показник на торішньому рівні, трохи більше 5 млн. гривень.

Як же почуваються доходи від оренди комунального майна — курки, щo несуть для міської казни золоті яйця? Тут також перспективи не вельми райдужні. У 2007 році плата за оренду майна збільшилася на 1 млн. гривень порівняно із показником 2006-го. Але у другому півріччі міська влада змінила методику розрахунку орендної плати на нову, розроблену на основі постанови Кабінету міністрів від 27 грудня 2006 року. Чимало орендарів відмовилися переукладати договори оренди і платити за новою методикою у кілька разів більше, ніж раніше. Результат — бюджет втратив доходи на суму 2,5 млн. грн. Тому зібрати заплановану на цей рік суму — 6,3 млн. гривень — буде доволі складно.

І, нарешті, надходження від єдиного податку, що прогнозуються в обсязі 14,9 млн. грн. Резерви збільшення тут узагалі мізерні, бо 60% підприємницької діяльності оподатковуються за максимальною ставкою 200 грн. на місяць, ще 25% — 150 грн.

Видаткова частина міського бюджету у 2008 році виглядає більш пристойно, ніж в минулі роки. Керівники міста стверджують, що коштів на виконання делегованих державою повноважень вистачає: враховано і чотириразове підвищення мінімальної зарплати у 2008 році, і запровадження з 1 листопада єдиної тарифної сітки, а в оплаті комунальних послуг та енергоносіїв — зростання вартості газу з 1 січня 2008 року. Приміром, у видатках на освіту оплата праці, комунальні послуги та енергоносії займають нині 58%, на охорону здоров’я — 53. А це значно менше, ніж торік — відповідно 90 і 88%.

Щоправда, у сфері охорони здоров’я вартість одного ліжко-місця в день усе ще залишається жалюгідною: на придбання медикаментів — 2 грн. 68 коп., на харчування — 3 грн. 9 коп. А от проблема фінансування багатьох капітальних видатків, вочевидь, збережеться.

Втім, дещо поліпшити ситуацію допоможе бюджет розвитку міста в сумі 21 млн. грн. — багатший від тогорічного майже наполовину. На недавній сесії міськради разом із затвердженням бюджету було затверджено перелік цілого ряду об’єктів, що фінансуватимуться з цього джерела. Заплановано здійснити ремонти у дев’яти загальноосвітніх і двох спортивних школах міста, трьох навчально-виробничих комбінатах, 13 дитячих садках, трьох міських лікарнях та у міському комунальному центрі швидкої допомоги, відремонтувати приміщення палацу культури «Березіль» і навіть продовжити будівництво однієї школи. Але найбільше коштів — 15,7 млн. грн. — буде спрямовано в житлово-комунальне господарство. З них на капітальний ремонт житлового фонду — 9,7 млн., що вдвічі більше, ніж торік. Передбачено також придбати чотири нові тролейбуси.

Звичайно, Тернополю більше личив би бюджет розвитку на рівні 50—60 млн. грн. Тоді, на переконання міського голови, можна було б вирішити ще більше гострих для городян питань. Однак ця мрія здійсниться ще не скоро. Але заплановані цьогорічні показники міської скарбниці доводять, що вона хоча й не стала ще бюджетом кардинального оновлення, та вже перестала бути бюджетом проїдання.