Реформування митниці, що вже набило оскому, знову не відбулося. Попередній глава митниці Максим Нефьодов направляв свої сили на руйнування старої системи й традицій, тримав курс на діджиталізацію митниці, зміну ІТ-архитектури та перегляд наявних бізнес-процесів. І… позбувся посади. У результаті час для терапевтичних реформ сплив. Наступному главі Державної митної служби доведеться стикнутися з вужчим арсеналом можливостей для маневру й методів роботи. В основному хірургічних…
Враховуючи, що Максима Нефьодова було призначено на посаду голови митної служби в політично вдалий момент - у суспільстві був запит на зміни, парламент працював у "турборежимі", терапія могла спрацювати. Але, на жаль. У дорозі було втрачено динаміку та з'їдено головний ресурс - час! І митна система втратила керованість.
Нинішня ситуація практично вже не залишає новому керівникові місця для маневру на кшталт "із завтрашнього дня живемо по-новому". Країна закономірно увійшла в період повільних реформ, і тепер в арсеналі залишаться тільки хірургічні методи й точкові спецоперації. Економічна криза знову визначає найактуальнішим питанням невластиву сучасній митниці фіскальну функцію, відсуваючи безпеку й контроль.
Понад рік тому в лонгріді "Мексиканський глухий кут української митниці" я виклав основні системні проблеми, які є в митній системі України, розібрав традиційні методи боротьби з товарною контрабандою, як успішні, так і ні, та запропонував варіанти виходу з системної кризи.
Нині економічна криза й ізоляціоністські настрої у світі диктують свої умови. Нам слід швидко стабілізувати ситуацію в митній службі й переходити на шлях розвитку.
Тактичні кроки
- Передусім слід відновити управлінську вертикаль, створити адекватну й зрозумілу організаційну структуру.
- Для протидії корупції треба сформувати ефективний підрозділ, який грамотно і якісно фіксуватиме всі факти зловживання з боку особового складу.
- Потрібно повернути або оперативно розробити новий Дисциплінарний статут митної служби, керуючись яким, можна оперативно та об'єктивно фіксувати службові правопорушення і притягати винних до відповідальності.
- Слід врегулювати питання переміщення товарів громадянами. Впровадити електронні реєстри міжнародних поштових і експрес-відправлень, спростити процедури декларування та сплати митних платежів і загалом розібратися зі "схемниками", які імпортують комерційні партії під виглядом посилок.
- Інтенсифікувати канали зв'язку по правоохоронній лінії з міжнародними організаціями й іншими державами. Перетворити Департамент із боротьби з контрабандою на потужний аналітичний центр.
Стратегічні кроки
Активізація роботи з впровадження системи спільного транзиту
25 березня цього року завдяки "турборежиму" набув чинності Закон "Про режим спільного транзиту й впровадження національної електронної транзитної системи". Це - перший крок у приєднанні до спільного транзитного простору ЄС. Дотримання норм цього закону відкриває шлях до повноцінної реалізації транзитного потенціалу України.
Приєднання до єдиної транзитної системи ЄС дозволить нарешті забезпечити повноцінний обмін даними про товари, що надходять на адресу українських одержувачів від європейських відправників.
Вкрай важливо забезпечити якнайшвидше прийняття підзаконних нормативно-правових актів, а також запустити тестову експлуатацію транзитної системи всередині країни, щоб уже через рік стати повноправним учасником єдиної європейської транзитної системи.
Ба більше, саме зараз слід почати роботу з аналогічного обміну інформацією з іншими, крім ЄС, найбільшими експортерами товарів на територію України. Передусім із Китаєм і США. Саме в цьому пріоритет міжнародного співробітництва митної служби України.
Інтеграція інформації митної та податкової баз даних
Потрібно допрацювати систему електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом інтеграції результатів даних вантажних митних декларацій і податкових накладних по ПДВ. Потрібно уніфікувати облік товарів зовнішньоекономічної діяльності та бухгалтерського обліку товарів усередині країни. Тобто з'єднати ланцюжок доданої вартості. Адже логіка підказує: що більше податків сплачено на митниці, то менше їх має бути сплачено при наступних операціях усередині країни.
Правильна система контролю ланцюжка формування доданої вартості таку націнку повинна буде виявити та урахувати в підсумковій сумі податків по кожній одиниці товару.
Завдання митниці полягатиме в ідентифікації товару, контролі його кількісно-якісних показників. Відразу зникає головний біль будь-якого імпортера - контроль митної вартості. А заодно й гіпертрофія невластивої сучасній митниці фіскальної функції.
Тоді митна служба зможе сконцентруватися на питаннях безпеки, розробці зручних сервісів і адмініструванні процедур на кордоні.
Уніфікація ставок мит
Річ у тім, що на сьогодні величезна кількість практично ідентичних товарів обкладаються різними ставками мита залежно від деяких, часто дуже специфічних особливостей продукту. При цьому визначити ці особливості найчастіше не може навіть спеціалізована митна лабораторія.
Яскравий приклад - бананове пюре, ставка мита на яке визначається залежно від температури готування продукту. Але який економічний сенс у різних ставках мита на бананове пюре, якщо воно в принципі не виробляється в Україні? Те ж саме питання можна задати щодо базових різновидів тканин і тисяч інших товарів.
Так можна прибрати один із головних інструментів поборів на митниці.
Спрощення процедур
Нині, особливо через загрозу економічної кризи, спровокованої коронавірусом, митниця зобов'язана виступити ініціатором максимальної уніфікації та спрощення процедур.
Почати процес ревізії і скептичного аналізу буквально всіх бізнес-процесів митного контролю й оформлення. Шар за шаром знімати багаторічні нашарування бюрократії, різночитань і крутійства.
Слід відмовитися від ресурсовитратних і безглуздих процедур, і тут має допомогти легальний бізнес. Це процес нешвидкий, але при належному підході він обов'язково принесе свої плоди.
Для впровадження конче потрібних кроків із вибудовування системної роботи митниці потрібна політична підтримка. Чи буде вона у нового глави митної служби, поки що питання. Але від відповіді на нього залежатиме, піде митниця на ще одне штрафне коло чи стане сильним інститутом, який забезпечує контроль і безпеку на кордонах України.