Приз нового тисячоліття у тернопільських ткачів

Недавно в Мадриді Клуб лідерів торгівлі, котрий налічує 7 тис. членів зі 120 країн, нагородив українське ВАТ «ТО «Текстерно» Міжнародним призом нового тисячоліття (New Millenium Award) за якість у легкій та швейній промисловості і золотим значком «Управління глобальною якістю» (Global Quality Management).

Після завершення першого етапу глобальної реконструкції комбінату усього за шість місяців тернопільські текстильники стали єдиними вітчизняними виробниками екологічно чистих високоякісних бавовняних тканин до 260 см завширшки. Найсучасніші лінії провідних європейських фірм забезпечують високу технологію виробництва повного циклу — від очищення бавовни до одержання готової тканини. Вихід комбінату на повну потужність дозволяє випускати до 9 млн. квадратних метрів набивних і гладкофарбованих тканин щомісяця, тобто 70% усього виробництва бавовняних тканин у країні. Вся продукція ВАТ «ТО «Текстерно» сертифікована й відповідає міжнародним стандартам.

Про реконструкцію й економічну стратегію відродженого комбінату розповів представникам ЗМІ голова спостережної ради ВАТ «ТО «Текстерно» Валерій ЛОМАЧ:

— За рівнем оснащеності технологічних ліній нашому підприємству немає рівних, і в Європі воно унікальне. Найстаріше його устаткування датоване липнем минулого року.

2002 року в текстильному машинобудуванні стався потужний техногенний стрибок. Принципово нові технології, небачена досі техніка, котра перевершує за продуктивністю все, що було раніше, у 10—15 разів. Що ж до якості, то вона й зовсім не підлягає порівнянню. Так, сучасні друкарські машини, застосовувані в текстильній промисловості, не поступаються найкращим поліграфічним.

Німецькі фахівці запевняли: на реконструкцію знадобиться від трьох до п’яти років. Але ми не могли дозволити собі таку розкіш. Усі працівники комбінату вийшли на будівництво. Кожен із них чудово розумів: від того, наскільки якісно й швидко він виконує завдання, залежить майбутня робота його й комбінату в цілому.

Весь цей проект удалося здійснити завдяки банку «Аваль», менеджери котрого дуже швидко в усьому розібралися, належним чином оцінили й відкрили фінансування, сумарний обсяг якого на сьогодні становить 15 млн. євро. А також Райффайзенбанк, внесок якого в наш проект становить 4,5 млн. євро.

Нині ми ведемо переговори з банками про відкриття фінансування для швейного виробництва, що дасть додаткові робочі місця. Воно розміститься під одним дахом із текстильним, а це позбавить витрат на транспортування тканин швейним підприємствам, помітно знизить виробничі витрати.

На європейський ринок насувається новий переділ. Традиційно домінуючих на ньому виробників витісняють нові. І, гадаю, нам під силу потрапити до їх числа. Водночас наша стратегія в жодному разі не орієнтована виключно на експорт. Ринок текстилю та швейних виробів України — 3,8 млрд. дол. на рік. Цьогорічний обсяг випуску нашої продукції очікується в межах 50 млн. дол. А наступного року ми плануємо вийти на 80—100 млн. Чи розумно в такому разі залишати внутрішній ринок й зосереджуватися лише на експорті? Тим більше що експортні підприємства залежать від світової економічної ситуації, тоді як внутрішній ринок економічно стабільніший.