Об’єднані — отже, захищені. Щоб зробити дрібних виробників молока конкурентоспроможними, у Херсоні їх об’єднають в обслуговуючі кооперативи

Виробництво молока — найслабша ланка у тваринницькій галузі країни. Причому її позиції рік у рік слабшають. Скорочення поголів’я корів, яке триває вже понад десять років, набуло останнім часом загрозливих масштабів. Ситуацію погіршують диспропорції, що склалися, коли сучасні молочні комплекси, які застосовують передові технології та поставляють переробникам високоякісне молоко, займають зовсім не головні — за обсягами виробництва — позиції. Левова частка молока (близько 80%) виробляється не на великих і навіть не на середніх чи малих фермах, а в індивідуальних господарствах населення.

Тривалий час індивідуальний сектор виручав, та й нині поки що виручає переробників. Але через посилення вимог до якості молока дрібні товаровиробники не витримують конкуренції та ліквідовуються, пускаючи худобу під ніж. Виходить зачароване коло, яке загрожує продовольчій безпеці країни: сировини з високопродуктивних молочних комплексів усе ще надто мало для повного завантаження переробних підприємств, а якість молока, що надходить із селянських дворів, уже не задовольняє зрослих вимог.

Інноваційно-соціальний проект, презентація якого відбулася в Херсонському інституті підвищення кваліфікації Аграрного університету, спрямований на вирішення цих, здавалося б, нерозв’язних протиріч. Він допоможе створити передумови для того, щоб дрібні господарства не занепадали, а стабільно розвивалися, виробляючи продукцію високої якості та одержуючи за неї вищу ціну.

Мільйон євро від «Данон-Україна»

Проект ініціювала компанія «Данон-Україна» у співдружності з Міжнародною добродійною організацією Heifer International Ukraine (HIU) за підтримки держадміністрацій Херсонської, Кіровоградської, Запорізької областей і АР Крим. Головна «фішка» проекту — створення на основі об’єднання зусиль дрібних виробників молока обслуговуючих кооперативів, надання їм спочатку фінансової та інституціональної підтримки (тренінги, консультації, майстер-класи), а також забезпечення необхідною технікою, включаючи установки для охолодження молока, аналізатори його якості.

На створення та підтримку двох десятків обслуговуючих кооперативів, кожен із яких об’єднує більш як 50 сімей, організатори проекту виділяють 1 млн. євро.

Передбачено також фінансову підтримку для вирішення більш масштабних завдань — створення пунктів штучного запліднення тварин, окультурення пасовищ. У рамках проекту 250 сільських сімей одержать сучасні доїльні апарати, які передаватимуться з двору в двір, отже, у результаті ними користуватимуться понад 1000 сімей кооператорів. Це дасть змогу не тільки полегшити та прискорити трудомісткий процес доїння, а й забезпечити одну з головних і важко виконуваних технолого-гігієнічних вимог: молоко, яке надсилають на переробку, має бути стерильним, не торкатися рук доярів. Тільки в цьому разі воно відповідатиме всім вимогам, отже, переробники платитимуть селянам за нього більше.

Дотримуючись традицій компанії — «нести здоров’я через продукти харчування»,
херсонське підприємство значно просунулося в забезпеченні високої якості продукції. У чому могли переконатися представники ЗМІ, які побували тут. Зокрема, лабораторії перевіряють якість молока за більш як десяти показниками. На підприємстві створено відділ із заготівлі молока, два десятки менеджерів якого працюють на місцях, забезпечуючи надходження високоякісної сировини.

Соціальна відповідальність бізнесу

За минулий рік херсонський завод посів п’яте місце серед підприємств компанії, що на другому році після його реконструкції є чудовим результатом. Але оскільки якість виробленої продукції починається з якості сировини, тут вирішили йти далі.

За словами директора із соціальних інновацій компанії Жана-Крістофа Ложе і генерального директора «Данон-Україна» Даріо Маркетті, проект, що розгортається на Херсонщині та в інших областях, спрямований на одержання як соціальних, так і бізнесових результатів. Створення та підтримка обслуговуючих кооперативів, сприяючи розвитку дрібних сімейних господарств у сільській глибинці, вдихне нове життя в багато сільських територій, позитивно позначиться на розвитку їх виробничої та соціальної інфраструктури. Очевидна й вигода для самої компанії: вона зможе отримувати з сільських дворів чисте, охолоджене молоко і, таким чином, витрачати менше ресурсів для організації його заготівлі, доведення до необхідного якісного рівня.

Взаємну вигоду можна проілюструвати і в цифрах. Молокозавод «Данон-Дніпро» одержуватиме від створених кооперативів та їхніх партнерів у розпал сезону не менш як 33 тонни молока на день. Причому воно буде охолодженим, сформованим в оптові партії. А селяни-кооператори, які збувають більш цивілізованим способом сировину, одержать до базової ціни бонуси за чистоту, підвищену жирність. Таким чином, об’єднані в кооперативи дрібні виробники зможуть конкурувати за рівнем закупівельних цін із великими фермами та зайняти свою нішу на молочному ринку.

Пан Ложе, зазначаючи, що реалізований проект є одним із перших соціальних проектів такого рівня, які фінансуються «Екофондом Данон», висловив надію, що накопичений в Україні досвід згодом буде використано і в інших країнах, де працює компанія.

На першому етапі реалізації проекту, з участю фахівців обл- і райдержадміністрацій, було відібрано найбільш підхожі сільські громади, які і хочуть, і мають можливість створити ефективні обслуговуючі кооперативи. При цьому враховувалося чимало чинників — і кількість корів на сільських дворах у базовому і сусідніх селах, і наявність приміщень для створення повноцінної інфраструктури, а також лідерів, спроможних очолити важливу справу.

У день презентації проекту керівники новостворених кооперативів перед тим, як одержати від організаторів фінансування та необхідне устаткування, захищали бізнес-плани. Розпочинався другий етап — безпосереднього налагодження роботи.

З’явилася перспектива

Спочатку проектом передбачалося створення 20 кооперативів. Та виявилося, що насправді їх створено 23. Що не мало заперечень із боку організаторів і спонсорів проекту, адже однією з його вимог є послідовне зростання як кількості кооперативів, так і кількості селян, яких вони об’єднують.

Кореспондент «ДТ» поспілкувався з керівниками двох кооперативів, створених у Херсонській області.

Віктор Деркач — кооператор зі стажем. Ще в серпні минулого року разом із однодумцями він створив у селі Високе Бериславського району кооператив «Зерновик», який взяв участь у низці державних програм із розвитку кооперативних засад у сільському господарстві. За короткий час кооператори купили трактор, сільгоспмашини, надали істотну допомогу тим пайовикам-одноосібникам, які не здають землі в оренду, а намагаються хазяювати на ній самостійно. Із взаємодії з цією категорією односільчан Віктор дійшов висновку: щоб ввійти в ринок і не пропасти поодинці, селяни мають об’єднуватися, створювати обслуговуючі кооперативи різного профілю. І коли був оголошений конкурс сільських громад, здатних сформувати та забезпечити роботу обслуговуючих кооперативів молочного напряму, напрацьований досвід знадобився.

У вже існуючому кооперативі був створений підрозділ «Молочар». До нього незабаром вступили жителі не тільки Високого, в якому почалося створення необхідної інфраструктури, а й кількох сусідніх сіл, віддалених не більш як на 20 кілометрів. Поки що кооператив, за словами його голови, об’єднує понад сотню виробників-продавців молока. Але перспективи зростання великі: тільки в селі Високому в селянських дворах утримують понад 200 корів.

Однак дрібні сільські тваринники перебувають у таких умовах, що коли не вжити рішучих заходів з їхньої підтримки, через кілька років від цього стада мало що залишиться. Тому кооператори мають намір сповна використовувати як власні, так і спонсорські кошти для якнайшвидшого переоснащення пункту приймання та охолодження молока, окультурити пасовища, розв’язати інші проблеми.

Не менш активно заявили про себе члени кооперативу «Марфуша» з Новомиколаївки Скадовського району. Голова об’єднання Ганна Куценко, яка представляє більш як півтори сотні дрібних виробників молока, що утримують близько двох сотень корів, розповіла під час презентації проекту, що кооператори, не відкладаючи справи в довгу шухляду, уже приступили до реалізації розробленої програми. Розпочали з ремонту та оснащення сучасним обладнанням пункту приймання молока. При цьому виділені організаторами проекту 62 тис. грн. було вирішено використовувати тільки для придбання матеріалів і обладнання, а будівельні роботи виконати своїми силами.

Статут кооперативу передбачає не тільки вирішення господарських питань, а й вкладення коштів у підтримку і розвиток соціальної сфери села. Насамперед у Новомиколаївці вирішили підготувати приміщення та обладнати майстерню з ремонту взуття. І це свідчить про те, що виробництво виробництвом, а підвищення рівня життя селян, особливо в депресивних населених пунктах, де не залишилося великих сільгосппідприємств, — це найперше завдання.