Ну майже реалістичний бюджет

Тернопільська облрада з демонстративною швидкістю ухвалила обласний бюджет на 2017 р., зробивши це наступного дня після прийняття Верховною Радою держбюджету. Щоб не порушити вимог Бюджетного кодексу, до початку нового року місцеві кошториси затвердили майже всі райради та ради міст обласного значення на Тернопільщині. Проект обласного бюджету на 2017 р. його автори називають як ніколи вчасним і збалансованим, з прогнозованими доходами і видатками та без потреби кардинальної переробки за дві-три недоспані ночі, як це практикувалося в минулі роки. Але насправді до бюджетної благодаті шлях іще далекий.

Тернопільська область глибоко дотаційна. І хоча в результаті децентралізації держфінансів доходи місцевих бюджетів зросли в рази (у 2017 р. їх сукупний обсяг передбачено на рівні 10,5 млрд грн, що на 3,5 млрд більше, ніж торік), власні доходи виглядають дуже скромно - 2,4 млрд грн. Обласна скарбниця є яскравою ілюстрацією цієї диспропорції. І її дотаційність кожні кілька років поглиблюється.

Судіть самі: загалом доходів Тернопільського обласного бюджету у 2017 р. заплановано отримати на рівні 5,5 млрд грн. Із цієї суми власні доходи становитимуть лише 402 млн грн, тобто менш як 10%. Решта - дотації та субвенції з держбюджету.

А левова частка власних доходів - це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), 15% якого із 2015-го зараховується до обласних бюджетів. Цього року планується зібрати до обласної скарбниці 276 млн грн ПДФО. Та це лише на 12% перевищує надходження від цього податку до обласної скарбниці торік. Чому ж такі скромні очікування?

Департамент фінансів облдержадміністрації проаналізував: у 2016 р. до обласного бюджету надійшло 254 млн грн, або на 26% більше, ніж запланували. І відбулося це за рахунок зростання зарплат (які у січні-листопаді 2016-го становили в середньому 3599 грн, збільшившись порівняно з аналогічним минулорічним періодом майже на 24%), а також унаслідок підвищення ставки ПДФО - із 15 до 18%. У 2017 р. в області з'являються нові резерви для зростання зарплат. На два розміри підвищуються тарифні розряди педагогів і медиків. Передбачено, що реальна зарплата педагога збільшиться в середньому на 56%. Однак нікуди не зникли тіньові заробітки, особливо в приватному секторі. Адже в області менш як половина підприємств і підприємців офіційно платять зарплату вище 3000 грн, тобто не дотягують її рівень до мінімально встановленого. Мабуть, влада, прогнозуючи незначне зростання сум ПДФО, розраховувала, що чимало малих і середніх підприємств нізащо не примиряться із дворазовим підвищенням зарплат найманим працівникам і таки скоротять працівників або переведуть їх на неповну зайнятість. А ставка ПДФО тим часом зупинилася на 18%.

Міліють і надходження від податку на прибуток підприємств приватного сектора. До обласної скарбниці цього року планують залучити на 1,1 млн грн менше, ніж торік, - сумарно 18,3 млн. Недобір пов'язаний з тим, що один з найбільших платників цього податку - ТОВ "Мегаполіс-Україна" минулого року пішов з області, зареєструвавши в Одесі нову юридичну особу. І зробив це, мабуть, у тому числі й тому, що у великих індустріальних областях кращі умови для ведення бізнесу і вища купівельна спроможність населення. Внаслідок зменшення (тобто непереоформлення) дозволів на спеціальне водокористування та договорів оренди водних об'єктів (а пов'язана з цим підприємницька діяльність поширена на Тернопіллі!) обласний бюджет недотримає майже 1,2 млн грн рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів. Інших джерел надходжень, які гідно компенсували би втрати, на Тернопільщині поки що не виявлено.

Здавалося б, найбільш витратні бюджетні галузі - освіта і медицина - захищені відповідними субвенціями. З прийняттям змін до Бюджетного кодексу (законопроект №5131) кошти освітньої субвенції буде спрямовано виключно на зарплату педагогічним працівникам - 97,2 млн грн. На здобуття учнями ПТУ повної середньої освіти з держбюджету також виділять освітню субвенцію в розмірі майже 50 млн грн. Та проблема в тому, що з минулого року 17 закладів профтехосвіти було передано на фінансування з обласного бюджету. Коштів обласної скарбниці для їх утримання явно бракувало. За рахунок частини коштів стабілізаційної дотації існування ПТУ дотягнули до 2017 р. Відтепер на обласний бюджет лягло ще й утримання Кременецького професійного ліцею, який місто обласного значення Кременець не змогло фінансувати. Обласний бюджет, так би мовити, розвантажили, заклавши для утримання 18 закладів профтехосвіти на 2017 р. майже 24 млн грн, що удвічі менше, ніж торік. Зате передбачено додаткову дотацію з держбюджету - 54 млн. І фінансовий орган облдержадміністрації запевнив, що цих коштів повністю вистачить до кінця 2017-го, адже загальний обсяг видатків на профтехосвіту зростає на майже 35 млн грн. Та керівництво представницького органу - обласної ради - має суттєві уточнення щодо очікуваного достатку коштів. Заступник голови облради Любомир Крупа впевнений, що перебування отих 18 ПТУ в державній власності зв'язує руки обласній владі. "Після прийняття їх у власність територіальних громад області на цій базі можна було б створити 3–4 сучасні центри професійної освіти, - каже посадовець. - А в даний час за рахунок скорочення штату працівників профтехосвіти упродовж трьох років по 10% щороку можна буде виплачувати хоча б надбавки за престижність педагогічної праці - до 20% до посадового окладу...". Однак на 2017 р. ці надбавки в обласному бюджеті передбачено лише в розмірі 16%.

Унаслідок змін до Бюджетного кодексу, що передували ухваленню держбюджету, у 2017 р. комунальні послуги та енергоносії в закладах освіти та охорони здоров'я фінансуватимуться з місцевих бюджетів. Освіті для цього передбачено частково кошти додаткової дотації - 68,8 млн грн, медицині - 47,4 млн. Але звідси вилазить хитрий жук. При розрахунках потреби враховано минулорічні обсяги споживання енергоносіїв, зміну тарифів і невеличкий коефіцієнт зростання - 1,1. А як бути, коли істотно зростуть тарифи? Досвід двох минулих років показує, що тарифи на електроенергію та газ мають властивість зростати не менш як на 25–30%.

За задумом урядовців, перекладання видатків на оплату енергоносіїв на місцеві бюджети мало би стимулювати місцеві органи влади до запровадження енергоефективних заходів. Не можна сказати, що місцеві урядники сидять, зовсім склавши руки. Наприклад, бюджетні установи області порівняно з 2014 р. скоротили споживання природного газу на 18%. На момент написання статті у бюджетній сфері області реалізовувалося майже 160 енергоефективних і енергозберігаючих проектів на суму 99 млн грн (понад 80 млн - за рахунок різних субвенцій із держбюджету). Фахівці-енергетики підрахували, що реалізація цих проектів дасть можливість замістити в опалювальний сезон альтернативними видами палива 7,4 млн кубометрів природного газу (тобто 24% блакитного палива, яке споживає бюджетна сфера області) на суму понад 56 млн грн.

Однак витрати на енергоносії при нинішніх тарифах свідчать, що потрібно економити принаймні стільки ж коштів.

Із прийняттям обласного бюджету-2017 у впорядкуванні бюджетних видатків область просунулася на кілька кроків уперед. Але назвати бюджет до самих кісток реалістичним явно бракує підстав.