НАЙДОРОЖЧИЙ ХЛІБ — У КРИМУ. ЗНИЖЕННЯ ЦІН НА ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ СТАЛО НА СЬОГОДНІ ГОЛОВНОЮ ТУРБОТОЮ УРЯДУ

У більшості областей України, відповідно до доручення Президента, проведено здешевлення хліба на 10—15 відсотків. Деякі регіони пішли на це ще в серпні, до Дня незалежності. Однак у Криму ціна на основні види хлібобулочних виробів втрималася. Не знижується вона тут уже понад два роки, хоча ціна на три види хліба — «Український», «Дарницький» і білий пшеничний першого і другого сортів підлягає декларуванню з боку держави. Ситуація з невиконанням президентської вказівки турбує і уряд автономії, і самого Леоніда Кучму. Споживач нічого не розуміє: як же так, адже урожай зібрано високий? Лише протягом тижня у Крим надійшло дві телеграми, підписані Президентом країни, з настійною вимогою забезпечити зниження цін на хліб, причому глава держави встановлював і термін — до 10 жовтня. Цей термін минув, однак помітних змін не сталося. За статистикою серпня, вартість продовольчого кошика в Криму була на третину вища, ніж у середньому по країні.

Арсеній Яценюк, в. о. міністра економіки Криму, вважає, що «сьогодні є всі економічні передумови для зниження ціни на хліб, — повідомили «Дзеркалу тижня» у прес-службі міністерства. — Ціни на пшеницю третього класу становлять 560 гривень за тонну, тоді як торік вони сягали 900 гривень. Виходячи з цього, ціна борошна не повинна перевищувати 850 гривень, і підприємствам хлібопечення немає жодного резону купувати його дорожче... Відповідно знижується собівартість випеченого хліба, отже, є можливість його здешевити. Уряд має повноваження впливати на цінову політику ВАТ «Кримхліб» як держпідприємства, яке перебуває в нашій сфері управління...»

Міністр вважає, що зниження цін на три види хліба, які становлять 70 відсотків у загальному обсязі виробництва, підприємством, чия частка на хлібному ринку автономії становить 35 відсотків, приведе до здешевлення продукції й інших виробників «під впливом конкурентного середовища». Тому уряд ще у вересні надіслав генеральному директору ВАТ «Кримхліб» Миколі Демченку листа з настійною вимогою здешевити зазначені види продукції. Проте керівництво підприємства на це не відреагувало. Хліб і далі продають по 1,3—1,6 гривні. Тому на підприємство відразу ж було відправлено комісію державної інспекції з контролю за цінами, тим паче що 95,1 відсотка акцій «Кримхлібу» належать державі, й саме вона як власник, в особі Ради міністрів, вважає Арсеній Яценюк, повинна регулювати ціну своєї продукції. Комісія розбирається з кожною складовою собівартості, включно з закупівлею сировини, матеріалів, енергоносіїв, вивчає позицію переробної промисловості. Мету поставлено чітко — з огляду на соціальну важливість цін на хліб знайти реальні механізми їх зниження. Міністерство економіки вважає, що це зниження має бути поетапним: спочатку не менш як на 10 відсотків, а потім, на думку глави кримського уряду Валерія Горбатова, ціна має знизитись на 30—40 відсотків протягом п’яти-шести місяців. Кримський прем’єр вважає, що ціни в автономії невиправдано завищені не лише на хліб, а й на багато інших продуктів харчування, і він має намір рано чи пізно подолати цю тенденцію. Крім хліба, говорив Валерій Горбатов, ціни знизяться ще на 8—10 видів продуктових товарів. Чи реально це? Тим паче в Криму, де опір адміністративному регулюванню цін на хліб виявився найсильнішим. Питання розглядали і уряд, і Президія Верховної Ради Криму, а віз і нині там.

Міністерство економіки провело кілька «мозкових штурмів» проблеми співвідношення ціни та собівартості продовольчих товарів. Зокрема по хлібу картина вийшла малопривабливою. Природно, позначається кон’юнктура курортного регіону — підвищений попит на продукти з боку грошовитих курортників у Криму автоматично підвищує ціни на 20—25 відсотків. Проте курортний сезон уже позаду, а ціни не падають, більше того — хліб не дешевшає навіть на вимогу уряду. Що це — сваволя посередників, прагнення виробників урвати зайвий куш за рахунок зниження ціни зерна чи дія економічних законів?

Голова постійної комісії Верховної Ради Криму з аграрних питань і продовольчого забезпечення Федір Снєгірьов запевняє, що багато пропозицій постійної комісії Верховної Ради АРК з аграрних питань і продовольчого забезпечення, що стосуються ціноутворення на продовольчі товари, уряд просто ігнорує. Хоча в інших регіонах країни, приміром у Києві, Харківській, Волинській, Сумській областях, недопущенням зростання цін займаються в першу чергу. «Головний недолік, — вважає Федір Снєгірьов, — полягав у тому, що пріоритет віддавався кримським товаровиробникам, а не споживачам продукції. Приміром, продовольче зерно, закладене в регіональні ресурси 2000 року, не використали для регулювання цін на хліб, а продали комерційним структурам, щоб за виручені кошти надати кредити сільгосппідприємствам. У результаті ціна на зерно, яке повертається в регіональні ресурси у вигляді боргів сільгосппідприємств у 2001 році, стає на 15—17% вищою за ринкову...»

На думку депутата, «не сприяє зниженню вартості борошна і формування регіональних ресурсів зерна за рахунок банківських кредитів. Зовсім не інтересами споживачів продтоварів керувалася Рада міністрів Автономної Республіки Крим, ухвалюючи постанову № 319 від 14 серпня 2001 року «Про закупівлю зерна врожаю 2001 року в регіональні ресурси за кредити банків». Вартість зерна, закупленого поточного року в регіональні фонди через товарну біржу, становила 600 гривень за тонну пшениці четвертого класу і 650 — за тонну третього класу, що на 20% вище, ніж неврожайного 2000 року. З урахуванням сплати відсотків по зобов’язаннях перед банками вартість борошна, отриманого з такого зерна, коливається в межах 1100—1200 гривень, тоді як його ринкова ціна не перевищує 900 гривень за тонну».

Вже на початку жовтня під адміністративним тиском підприємства «Кримхлібу» трохи знизили реалізаційну ціну на окремі види хліба, зокрема на «Дарницький» — на 10 відсотків, «Український» — на 8,3 відсотка. Та, за даними Федора Снєгірьова, «цього було досягнуто не за рахунок економічних чинників, а виключно за рахунок зменшення частки прибутку підприємства. У цілому ж за період із січня 1999-го по вересень 2000 року зростання роздрібних цін на продукти харчування в торговій мережі Криму становило від 8 до 150%, а на олію, цукор, круп’яні вироби, молоко, м’ясо ціни зросли удвічі. Державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим дійшла висновку, що в Криму найдорожчі, порівняно з рештою регіонів України, молоко, яйця, хліб і чимало інших видів продовольства».

Ці дані підтверджують і статистика, і враження від відвідин ринків. «Так звана базарна нерафінована соняшникова олія коштує три гривні, рафінована, залежно від торгової марки, реалізується за ціною від 4.70 до 5.60. Гречка коштує 2.20—2.50, макаронні вироби приватних виробників — від 1.80 до 2.50 за кілограм. Яловича вирізка коштує від 14 гривень, свиняча — від 17. Картопля оптом реалізується від 55 копійок, уроздріб — від 70 копійок, але дуже дрібна, а більша — не дешевше 90 копійок. Баклажани коштують від одної гривні на ринках до 1.20 на стихійних майданчиках. Помідори продаються від 1.30 до 1.70, залежно від розміру. Кавуни, серед яких чимало лежаних, із м’якоттю, яка вже відшарувалася, все одно коштують 35—40 копійок за кілограм. Оптом — 25—30. Винограду не так багато, як хотілося. І мускат на себе не схожий, проте коштує до 2.50...», — пише кримська газета в черговому ринковому огляді.

...Минулого тижня ситуацію з цінами вкотре розглянуло Міністерство економіки. Виявилося, що з метою підтримки місцевого виробника ВАТ «Кримхліб» і ДАК «Хліб України» підписали свого часу контракт на закупівлю «дорогого» зерна, про що говорить Федір Снєгірьов, на 5,8 тис. тонн. Більшість його — 4,3 тис. — «Кримхліб» уже використав, залишається ще півтори тисячі. Ухвалено рішення продовжити контракт до грудня, щоб розтягнути використання дорогого зерна в часі і тепер випікати хліб на дві третини з «дешевого» борошна, вартістю 800—850 гривень за тонну, і лише на третину — з «дорогого». Природно, це дозволяє здешевити головний продукт — звісно, поки що не на третину, та хоча б відсотків на 10—15. І то споживачі зрадіють...