На офіційному ринку праці — благодать!

Криза попрацювала до сьомого поту, тож негативні наслідки у фінансово-кредитній сфері та господарській діяльності підприємств у невеличкій Тернопільській області видно, як-то кажуть, у всій красі. За даними Держкомстату, за першу половину 2009 року падіння промислового виробництва в області порівняно з відповідним минулорічним періодом досягло 31,1%. Переробна галузь, яка визначає обличчя регіону і останніми роками набрала обертів, теж у мінусах — спад на 30,2%.

Якщо розкласти «переробку» на види продукції, також отримаємо похмуру картину. Зокрема, м’яса вироблено на 31,6% менше, у тому числі свинини — на 84, ковбасних виробів — на 51, хліба та хлібопродуктів — на 13,2%.

Не прогресувала і текстильна промисловість. Тканин маємо менше на 35,4%, трикотажу — аж на 90! Істотно скоротилося виробництво у хімічній, поліграфічній промисловості, промисловості будівельних матеріалів, у машинобудуванні. Далі падати нікуди.

Неозброєним оком видно, що будівництво одного з двох об’єктів, розпочате в минулі роки, призупинено. Статистика свідчить, що хоча зниження обсягів будівельних робіт на Тернопіллі у січні—червні 2009-го було на 10% меншим, ніж загалом у дер­жаві, 45,8% спаду налаштовують на песимістичні роздуми.

Різко скорочується й інвестиційна активність. У першому кварталі 2009 року в економіку області внесено лише 328,4 млн. грн. капітальних інвестицій, у тому числі 241,9 млн. — в основний капітал, що майже удвічі менше, ніж у відповідному минулорічному періоді. Через низьку ліквідність банківські установи фактично зупинили кредитування реального сектору економіки. Промовистий факт: питома вага капітальних інвестицій за рахунок кредитів банків та інших позик зменшилася з 21,2% від загального обсягу за підсумками 2008 року до 5,7 — у першому кварталі ц.р. А подорожчання імпортної сировини та матеріалів через зниження курсу гривні призвело до зростання вартості готових виробів, зокрема, уже згадуваних продовольчих і текстильних, та вартості житлового будівництва.

З іншого боку, нагромаджуються борги із обгрунтованого відшкодування ПДВ експортерам. На 1 липня ця сума досягла 63 млн. грн., що призводить до істотного вимивання обігових коштів підприємств і погіршення їх фінансового стану. Тож негативний сукупний фінансовий результат діяльності підприємств за перше півріччя не забарився — він сягнув 9,3 млн. грн. (проти 76,9 млн. грн. прибутку за той же період 2008-го).

Загальмувалося зростання реальних зарплат населення. У червні 2009 року її середній розмір в області становив 1535 грн., що є другим за мізерністю (після Волинської області) показником серед регіонів України. З початку січня у номінальному вираженні заробітки зросли на 27%. Але інфляція гострить зуби на оте зростання: 7,2% у червні ц.р. до грудня 2008-го.

Прогресує і фактичне безробіття. За даними останнього обстеження економічної активності населення віком 15—70 років, яке проводилося центрами зайнятості за методологією Міжнародної організації праці, рівень безробіття в області збільшився — з 9,5% за перший квартал 2008 року до 12,2% за відповідний період нинішнього року. Це більше за середньоукраїнський показник (9,5%).

Масових звільнень працівників середніх і дрібних підприємств на Тернопіллі криза не спричинила — з тієї простої причини, що оптимізація персоналу відбулася в минулі роки. У першому півріччі 2009 року роботодавці звільнили лише 1031 особу, хоча планували понад 4 тис. Однак на 6% зросла в області кількість працівників, що працювали в режимі неповного робочого дня.

Скорочується й кількість вакансій. На одне вільне робоче місце тепер претендують 11 осіб, зареєстрованих у службі зайнятості, порівняно із сімома — станом на 1 липня 2008 року.

Проте на недавній колегії облдержадміністрації було озвучено доволі цікаву тенденцію. Хоча промислове виробництво скоротилося, місцеві бюджети наповнюються краще, ніж торік. Загалом до загального фонду місцевих бюджетів у першому півріччі 2009 року надійшло 318,7 млн. грн., що на 6,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року, та на 37,1 млн. грн. більше затверджених радами завдань. Податку на доходи фізичних осіб, який є основою місцевих бюджетів, додалося 10,4 млн. грн. (+4,4%).

Секрет — перший і простий. В області вже понад 50% зайнятих — працівники бюджетної сфери. Підвищення їхніх зарплат з 1 жовтня і запровадження єдиної тарифної сітки з 1 листопада 2008 року дало реальний приріст заробітків на 14%. На місцевих бюджетах це позначилося зростанням сум податку на доходи фізосіб на 8%, або на 7 млн. грн. Виходить, що бюджет намагається з усіх сил годувати сам себе.

Решта «хитрощів» зводяться до посилення контролю податкових органів та органів влади за дотриманням платниками податків законодавства про оплату праці. Це означає роботу з керівниками підприємств, які допустили заборгованість із зарплати, виплачують її нижче встановленого державою мінімального рівня, з підприємцями та юридичними особами, що використовують найманих працівників без укладення трудових договорів. Ці заходи додали до бюджетів ще майже
1 млн. грн.

За перших шість місяців кризового 2009 року зросли також надходження до місцевих бюджетів від плати за землю — на 25,2%, або на 4,8 млн. грн. Але це знову ж таки, як переконує перший заступник начальника ДПА в області Сергій Надал, результат пильності податкової служби. Вона нагадувала місцевим радам і адміністраціям про необхідність у якомога коротші терміни провести інвентаризацію земельних ділянок та укласти договори оренди, встановити орендну плату у трикратному розмірі від земельного податку, як того вимагає Закон «Про оренду землі» (ст.21).

А от серйозніші сигнали про те, що пік кризи на Тернопіллі вже минув. Статистика свідчить, що в червні порівняно з травнем промислове виробництво зросло на 13%. Харчова промисловість піднялася майже на 6, легка — одразу на 72,8%. Ніби в унісон підйому, обласний центр зайнятості відзвітував, що у лютому—червні ц.р. абсолютна кількість безробітних, зареєстрованих у центрах зайнятості, скоротилася на 16,4 тис. осіб, або майже удвічі.

І в цьому також немає нічого дивного. Майже 60% безробітних на Тернопіллі — це сільські жителі. А з уведенням у січні ц.р. Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» більшість селян — членів особистих селянських господарств стали «працевлаштованими». Дехто з безробітних влаштувався у сферу послуг, ще інші поїхали на заробітки за кордон — от вам і благодать на ринку праці.

А тямущі чиновники сміються: криза мине, місцеві бюджети аж захлинуться від надлишку грошей, однак хто працюватиме на виробництві, в сільському господарстві, коли майже все доросле населення працевлаштоване? Вчись, як звітувати, Україно!