У комплексі проблем, які стоять перед державою, є три, на перший погляд, не пов’язані між собою:
— викликане кризою падіння попиту на метал;
— регулярні повені в західних регіонах країни;
— відсутність об’єднуючої національної ідеї.
Найкраще людей об’єднує спільна робота. Причин повеней багато, проте ключова — малопрольотні мости. Усталена система «ліквідації наслідків» полягає в тому, що замість змитих водою прольотних будівель установлюють нові, списуючи на це левову частку виділених коштів, і з прихованою надією на чергове збагачення очікують наступного паводка.
Доти, доки на проблемних ділянках малопрольотні мости не замінять на великопрольотні, історія повторюватиметься, приносячи незліченні біди більшості та цілком зліченні радості меншості.
Мости з великими прольотами можуть бути тільки металевими. Метал в Україні є. Заводи з виробництва металевих конструкцій — теж, правда, не в найкращому стані. Фахівці поки що живі. Весь комплекс робіт може бути виконаний вітчизняними виробниками та оплачений у національній валюті. Реалізація державної програми «Мости України», аналогічно реалізованій минулого століття програмі Рузвельта «Дороги Америки», дасть можливість значно поліпшити як економічний, так і морально-політичний стан країни.
Виникає запитання: де взяти гроші? Позичити. Але не в чужого дядька, a у власного народу. Під державні гарантії, під привабливі відсотки. Вилучені з банків депозити багаторазово перевищують кредити МВФ. Не повірять? Якщо держава візьме програму у свої руки і включить на повні оберти медіаресурс — повірять.