Містечко для майбутнього

Ще недавно заміське життя було привілеєм дуже заможних людей. Заміський будинок часто асоціювався з величезною цегляною коробкою десь за містом, площею під тисячу квадратних метрів і з великою кількістю приміщень.

Нерідко подібні, якщо можна так сказати, архітектурні шедеври споруджували з порушенням архітектурно-будівельних норм і були радше пам’ятками матеріальному добробуту, а також надзвичайному несмаку хазяїв. Так і виникали перші котеджні містечка середини 90-х.

Однак незабаром з’ясувалося, що жити в таких містечках не вельми зручно. Витративши сотні тисяч доларів, людина отримувала житло в селищі, де найближчим магазином виявлявся сільмаг, а всі зручності доводилося робити автономно, за гроші, нерідко порівнянні з вартістю спорудження будинку. Що, м’яко кажучи, не підвищувало доступності такого способу життя.

Тим часом на Заході за містом живуть не лише мільйонери — це звичне місце проживання і середнього класу. Будь-який європейський мегаполіс — це висотно-хмарочосний діловий центр, кілька мікрорайонів соціального житла і величезні простори приватної забудови навколо.

Назвати цю приватну забудову селом важко: чудове сполучення з центром, прямі й освітлені асфальтовані вулиці, вся необхідна інфраструктура (електрика, вода, газ, каналізація, телефон, кабельне телебачення та швидкісний Інтернет). Магазини, клуби, парки, спортивні комплекси — все тут же, поруч.

Причому купівля або будівництво такого будинку доступне будь-якій працюючій людині із середнім доходом, особливо завдяки можливості взяти кредит на 20—30 років...

Ще недавно у нас це було на рівні мрії. Хоча теоретично рецепт створення житла такого класу нескладний.

Треба просто розуміти, що заміське містечко — це не збіговисько «крутих будинків», а нормальний населений пункт, який повинен мати всю необхідну інфраструктуру, експлуатуючу компанію (аналог жеку) та соціальну інфраструктуру (транспорт, магазини, громадське харчування, побутові послуги й освіта). При цьому він має створюватися за єдиним проектом і бажано мати єдиного забудовника.

Будинки мають бути архітектурно витриманими і привабливими, а саме селище — перебувати не далі як за 40—50 км від межі міста, тобто в зоні годинної доступності на автотранспорті. Проте більш як десять років подібних проектів на ринку просто не було...

Причина теж проста: спорудження містечок велося або з прицілом на бізнес-еліту, або невеличкими фірмами, які просто не «тягли» такі витрати.

Однак зараз ситуація поступово змінюється. Брак житла в столиці і спричинене цим зростання цін зробили проживання за містом дуже привабливою альтернативою.

Переваги? За ціною 1—2-кімнатної квартири на Троєщині ви отримуєте свою земельну ділянку, свіже повітря, гарне транспортне сполучення, причому навіть краще, ніж у деяких «спальних» районах столиці.

Крім того, на ринок стали виходити великі компанії, котрі мають необхідні ресурси для обгрунтованої інженерної підготовки нового містечка вже на початковій стадії. Котеджним будівництвом зайнялася й асоціація «Київміськбуд».

Раніше вона споруджувала лише багатоповерхові будинки. І перш ніж зайняти нову нішу на ринку, компанія провела поглиблений аналіз ситуації, щоб не наступати на вже знайдені іншими учасниками граблі.

Після вивчення питання було вирішено зосередитися саме на економ-класі. Пілотними проектами стали Калинівка на Житомирському напрямку і нова Нова Богданівка в Броварському районі... Останнє стане й найбільшим зі споруджуваних зараз у країні котеджних містечок. На ділянці в 100 гектарів планується спорудити 830 будинків.

Реалізацією проекту зайнявся трест компанії «Київпідземшляхбуд-2», а його фінансуванням — банк «Аркада». Будівництво котеджного містечка розділено на п’ять черг, перша з яких завершиться уже восени цього року.

Цікаво, що проект передусім позиціонується саме як будівництво нового мікрорайону маловисотної забудови. Житлові будинки будуть, як правило, двоповерховими, кількох типів, площею від 126 до 230 квадратних метрів. При стартовій ціні від 105 тис. дол. покупець отримує вибір: або «однокімнатка» у столичній «хрущівці», або трикімнатний особняк із гаражем, земельною ділянкою (і навіть із мангалом для шашликів). Саме собою зрозуміло, всі міські зручності, централізований водогін з артезіанської свердловини, каналізація, природний газ, прямі київські телефонні номери.

При спорудженні будинків використовуються найрізноманітніші конструктивні рішення, у тому числі й нові матеріали, панелі типу «сандвіч», пористий бетон із високим рівнем зберігання тепла.

Інфраструктуру обслуговуватиме вибрана на конкурсі окрема експлуатуюча організація. Вона виконуватиме всі необхідні ремонти і відповідатиме за безперебійність надання побутових послуг, прибирання території і вивезення сміття. Словом, усе, як у місті, — тільки краще.

Біля кожного будинку — земельна ділянка від 5 до 12 соток. Тобто покупець заздалегідь отримує можливість вибрати проект, який підходить йому за плануванням і вартістю. Селище дуже вдало розташоване. За якісь півтора кілометри — автострада на Чернігів і обвідна траса. Тож можна швидко доїхати до Києва, не потрапляючи по дорозі в пробки. Але від самої автостради будинки будуть захищені кілометровою «подушкою» лісової зони. Проект передбачає створення озер і максимальне озеленення ділянки.

Організовано службу охорони: на в’їздах, по периметру і з патрулюванням на вулицях.

Що досить важливо, у містечку забезпечується однорідне соціальне середовище. Мова не про мільйонерів, а саме про середній клас. Скориставшись банківським кредитом, купити будинок у селищі зможуть дозволити собі не лише власники великого бізнесу, а й менеджери підприємств. Для багатьох така альтернатива дуже приваблива.

До речі, чітку схему фінансування в «Київміськбуді» вважають однією з основних переваг проекту. Не секрет, що більшість банків неохоче видають кредити на спорудження будинків у котеджних селищах. На їхню думку, там підвищена частка ризиків. Однак у цьому разі, з огляду на багаторічний досвід співробітництва «Київміськбуду» й «Аркади», такої проблеми у покупців не виникає. Власне, в основному завдяки цьому понад 60% будинків першої черги будівництва вже продано.

Сильним боком проекту є і його інфраструктурна складова. Вже перша черга передбачає будівництво не лише мінімаркету з кафе та адміністративно-господарського комплексу, а й невеличкого дитсадка. У міру розвитку містечка дитячі заклади мають намір розширити в кілька разів.

Надалі в мікрорайоні з’являться також аптека, спортивні споруди, тенісні корти, гостьові автостоянки. А також поблизу — АЗС та об’єкти автосервісу.

Минулого тижня цей об’єкт показували віце-прем’єру Володимиру Рибаку. Презентація вдалася, і Володимир Васильович висловив упевненість, що такі проекти слід упроваджувати в усіх регіонах України. На прикладі Нової Богданівки він пообіцяв навчати місцеві органи та будівельників України того, як на європейському рівні потрібно розв’язувати житлові проблеми.

«Необхідна така система соціального житла, щоб молоді люди відразу вселялися, а потім поступово оплачували вартість житла, а не стояли в чергах на житло по двадцять років. Держава має сьогодні субсидувати хоча б перший внесок за житло», — наголосив В.Рибак.

Завдання, м’яко кажучи, не з легких і потребує величезної роботи як будівельників, так і законодавців. Наприкінці грудня у Верховній Раді було зареєстровано новий законопроект — «Про державну підтримку забезпечення громадян житлом і розвиток житлового будівництва». Про нього говорили й у Новій Богданівці.

Передбачається, зокрема, створення і ведення єдиного Державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов за підтримки держави. Всім громадянам України дається право на поворотні або безповоротні державні житлово-будівельні субсидії.

Принципово новим у схемі фінансування житлового будівництва буде положення, відповідно до якого кошти держпідтримки будівництва житла виділяють не за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а за рахунок емісії облігацій житлово-будівельних субсидій. Такі облігації викуповуватиме Державна іпотечна установа й рефінансуватиме Національний банк України. Крім того, рефінансування облігацій відбуватиметься за рахунок приватних інвестицій. Пропонуються і механізми скорочення спекуляцій землею в житловому будівництві, зниження ризиків для інвесторів, підвищення відповідальності за якість будівництва і загальне зниження рівня корупції в сфері житлового будівництва.

Передбачена й підтримка молоді. Не секрет, що реалізація нині діючої програми застопорилася, а законопроект допоможе набути їй другого дихання. При уповноважених банках пропонується сформувати Молодіжний накопичувальний фонд, на персоніфіковані рахунки якого надходитимуть кошти за рахунок безповоротних житлово-будівельних субсидій та інших джерел.

Як бачимо, цілі глобальні. Тож легке життя законопроекту при проходженні у Верховній Раді не гарантується. Але якщо такий документ буде ухвалено, він значно підвищить рівень доступності житла для великих прошарків населення, а також — економічну активність на внутрішньому ринку.

У разі його ухвалення, за розрахунками Будівельної палати України, вітчизняні показники забезпеченості житлом можна буде підтягти до рівня Центральної Європи.

Втім, це майбутнє. А от Нова Богданівка й подібні проекти — уже сьогодення. «Київміськбуд» зайвий раз продемонстрував, за будівельниками затримки не буде. Тепер — черга за депутатами.