Місто, яке претендує на звання курортної столиці України, щороку приймає понад мільйон гостей. Проте розвиток туристичної інфраструктури далеко не завжди відповідає належному рівню. Ялта потребує приходу великих інвесторів, але серйозний капітал не надто активно вкладає кошти в курортні об’єкти. Набагато вигідніше здійснювати «швидкий» бізнес, інвестуючи в житлове будівництво, — цього року ціни на житло в Ялті наздогнали київські та, хоча й повільно, але продовжують зростати. Тим часом у боротьбі за відпочиваючих регіон починає поступатися не тільки Туреччині, а й російським чорноморським курортам, які стрімко розвиваються.
Ялтинська мерія не перший рік намагається переломити ситуацію. Так, було вирішено змінити звичайну практику, коли інвестори шукають об’єкт для вкладень, і самим готовити й пропонувати проекти, вигідні місту. Для цього 2003 року при виконкомі міської ради було створене управління зовнішніх зв’язків та інвестицій, у завдання якого входить підготовка інвестиційних проектів і організація тендерів на їхнє виконання, полегшення процедури одержання інформації для інвесторів і допомога в оформленні проектної документації. Серед успішних інвестиційних проектів, реалізованих за останні роки, — готельний комплекс «Пальміра Палас» у Лівадії, «Приморський парк» у Ялті, аквапарк у Сімеїзі та інші.
Не маючи можливості вирішити все та одразу, муніципалітет будує свою політику за принципом «важливий перший крок». Так, після реставрації Набережної, яка обійшлася місту в 40 млн. гривень, уже без участі влади почала прискорено розвиватися місцева інфраструктура. Уздовж Набережної побудовано кілька нових і відреставровано існуючі готелі, такі, як «Брістоль», «Літо», «Левант», комплекс «Приморський парк» тощо. Наступний крок мерії — презентація в Києві пакета нових інвестиційних проектів. Мер Ялти Сергій БРАЙКО переконаний, що такий підхід плюс відповідна підтримка з боку центральної влади дадуть змогу регіону вже в найближчому майбутньому максимально розвинути свій потенціал.
— Сергію Борисовичу, Ялта першою в Україні презентує свої проекти. Наскільки ефективний такий підхід?
— Ми виходимо з того, що інвестору насамперед потрібні дві речі: достовірна інформація та гарантії. Перше ми йому надаємо в повному обсязі. Гарантії — теж, але, природно, у межах наших повноважень. На презентації, а потім і після неї є можливість поспілкуватися та з’ясувати всі нюанси, які його цікавлять. А надалі все залежить уже від рішення інвестора. Іноді процес його прийняття затягується на роки, а буває, все вирішується досить швидко. Наприклад, під час презентації в Туреччині ми отримали грант від уряду США на розробку техніко-економічної документації з будівництва сміттєпереробного заводу, й нині це один із найважливіших наших проектів. Дав хороший результат і перший аукціон, який відбувся у 2004 році.
— Які проекти будуть презентовані насамперед, і який із них ви виділили особливо?
— Основну увагу акцентуємо на об’єктах рекреаційної та розважальної сфери. Серед них — будівництво й реконструкція кількох готельних і курортних комплексів, відновлення міжнародного дитячого центру «Артек». За нашим проектом у Сімеїзі будується перший в Україні критий аквапарк. Нові проекти абсолютно різні — від будівництва житлових будинків у міській межі Ялти, торговельно-розважальних і курортних комплексів до великих промислових об’єктів. Кожна з цих пропозицій цікава по-своєму. Ми виставляємо на конкурс проект будівництва кількох багатоквартирних будинків на місці визнаних непридатними для проживання. Житло на кримському узбережжі дуже дороге, і порівняно з витратами на будівництво його кінцева ціна перевищує їх десь учетверо. Саме будівництво триватиме півтора-два роки.
Пропонуємо проект будівництва громадсько-торговельного комплексу з розважальним центром і готелем у рамках реконструкції старих ринків у центрі Ялти, проект першого українського «Диснейленду». Крим активно розвивається як центр сімейного відпочинку, відповідно, зростатиме попит на організацію розваг для всієї сім’ї. Сьогодні ж таких послуг у регіоні не пропонує практично ніхто, і в самій Ялті знайдеться всього десяток атракціонів на Набережній, частина з яких уже морально застаріла.
Частина проектів представлена на сайті, частину презентують у рамках проведення конференції «Інвестиційна привабливість Ялти».
— А які промислові проекти найактуальніші?
— Ми покладаємо великі надії на будівництво сміттєпереробного заводу, для якого за допомогою фахівців Агентства з торгівлі та розвитку США вже підготовлено техніко-економічне обгрунтування. Цей проект дуже важливий для усієї Великої Ялти, оскільки нинішній полігон протягне ще максимум два роки. Ми хочемо закрити існуючий смітник і побудувати установку з переробки відходів із використанням технології масового спалювання. При цьому вироблятиметься електроенергія, яку можна буде поставляти в мережу «Крименерго», і тепло, якого вистачить для обігріву сусідніх селищ Гаспра і Сімеїз. Майданчик під майбутнє будівництво вибрано поблизу Гаспри, зроблено відведення землі. Оцінна вартість цього проекту — близько 45 млн. дол.
— Від чого, на вашу думку, залежить активність інвесторів?
— Передусім потрібні чіткі та прозорі законодавчі правила. І, природно, певне стимулювання. Так, до березня 2005 року в Ялти був статус території пріоритетного розвитку, і за цей час у місто було зроблено великі фінансові вливання. Однак поступово пільги урізували, допоки торік не скасували їх зовсім. Це вдарило по рентабельності проектів і негативно позначилося на інвестиціях, хоча, звичайно, вони не припинилися. Сьогодні переважно реалізуються проекти, розпочаті ще до скасування податкових пільг. Тому наше сьогоднішнє завдання — знайти способи, як допомогти інвестору, зокрема й повернувши Ялті статус ТПР.
— Як міська влада намагається впливати на ситуацію?
— Міськрада прийняла детальний план розвитку міста, відповідно до якого під житло ми можемо виділити не більш як 60 гектарів. Більше залишати було просто недоцільно, оскільки Ялті як місту-курорту слід насамперед робити упор на розвиток рекреаційної сфери. На ці цілі вже сьогодні можна виділити понад 1000 гектарів. Крім того, ми встановили чіткі обмеження по поверховості. У нижній, старій частині міста будівлі не повинні бути вище за п’ять-шість поверхів, щоб не спотворювати його образ. У міру віддалення від центру поверховість зростає до дев’яти, а висотне будівництво взагалі винесене за обвідну дорогу, в гори.
Також Ялта розробила та прийняла генплан розвитку міста. Коштувало нам це два з половиною роки митарств. У генеральному плані закріплено основні напрями розвитку ялтинського регіону. У ньому також визначено, що потрібно створити такі умови, щоб у Ялті одночасно могли відпочивати 80 тисяч чоловік (нині ця цифра вдвічі менша). Тобто ми маємо розвивати як власне курортну інфраструктуру, так і міські комунікації та дорожню мережу, які просто не розраховані на такі навантаження.
— У тій самій Росії, наприклад, курортні столиці мають певні державні преференції. В Ялти їх, на жаль, немає. Що ви хотіли б одержати з боку держави?
— Безумовно, щоб сформувати повноцінну інфраструктуру Ялти як курорту своїх сил недостатньо, необхідна цілеспрямована допомога з боку центральних органів влади. За нашими підрахунками, це обійдеться приблизно в 600 млн. грн. Що ж до податкових пільг для інвесторів, то найкраще, на наш погляд, рішення — повернути Ялті статус ТПР. А ще затвердити правила законодавчої гри й не змінювати їх у процесі. Інше ж докладеться.