«МАЛІ» КУРОРТИ: «УСЕ ПОКАЖЕМО, ТІЛЬКИ ДАЙТЕ ОПАНУВАТИ СЕБЕ»

Помічено: конкуренція між літніми місцями відпочинку різних зон зростає прямо пропорційно до того, наскільки худнуть наші гаманці. І хоча північне Причорномор’я, здавалося б, не може суперничати з кавказьким узбережжям Росії або українським Кримом, куди навперейми закликають курортників, «північні» комплекси, такі, наприклад, як Очаківсько-Коблевська зона відпочинку (там, де до Чорного моря підходить південний край Миколаївської області), у курортний сезон можуть стати не останньою туристичною «житницею».

Словом, хоча й наше північне Причорномор’я — це навіть не розміщений по сусідству Крим, проте тисячу разів праві ті, хто стверджує, що на кожний товар є свій покупець. І скільки б не силкувалася реклама, переконуючи середньостатистичного громадянина спокуситися на принади Кіпру, Мальти, Тунісу і навіть Канар, скромна чарівність малих українських курортів, разом з не менш скромними споживчими можливостями, робить свою справу.

Навіть попри те, що і море тут холодніше, і комфорт далеко не на найвищому рівні, в економічно складні періоди пляжі північного Причорномор’я ніколи не порожніли. Більш того, останніми сезонами наочно можна було спостерігати чітку тенденцію росту їхньої принадності, причому — не тільки для громадян України, але й тієї ж Росії, а також Білорусі, Молдови. У тутешніх скромних оздоровницях і базах відпочинку є свої переваги. У основному це — порівняно дешеві путівки і продукти харчування на місцевих ринках.

Протяжність Чорноморського узбережжя на території Миколаївської області становить 68 км. Тут, в основному в Очаківському районі, місті Очакові, населених пунктах Лугове, Морське, Рибаківка, Коблево розташовано 197 пансіонатів і баз відпочинку. Явний місцевий лідер — Коблево — налічує 68 закладів відпочинку, що тільки за один заїзд «пропускає» 17,5 тисячі відпочивальників. Усього ж по Чорноморському узбережжю Миколаївщини ця цифра становить 36,2 тис. за заїзд, що триває 10—12 днів. А щорічно, за даними статистики, у місцях масового відпочинку на Миколаївщині перебувають до 500 тис. дорослих громадян, близько 15 тисяч дітей — в оздоровчих закладах (в області 27 оздоровчих таборів), і ще понад 10 тисяч — так званих «дикунів».

Все вищесказане переконує, що хоч з яким би випередженням не розвивалися престижні курорти, забуття анітрошки не загрожує їхнім малим побратимам, де є хоча б елементарні умови для відпочинку. От-от, все, власне, й упирається в ці самі умови. Не один рік 68 км пляжної лінії Чорного моря на Миколаївщині в переддень літнього сезону породжують додатковий головний біль у місцевої влади. Неврегульованість питань власності, оренди й інших майнових відносин, хаотичність забудови сплітаються в тугий вузол, що кожен раз перед початком сезону на місцях намагаються розв’язати, але, як показували результати минулих сезонів, справа так і не доводилася до кінця. І кожен сезон, по суті, починався з цих невдалих спроб вирішити проблеми в комплексі. Адже неозброєним оком видно, що жваве життя на узбережжі протягом літа утворює неслабкі фінансові потоки, тут створюється багато робочих місць для миколаївців і жителів навколишніх сіл. Але, на жаль, у бюджет потрапляє, м’яко кажучи, не все.

І було б ще півлиха, якби кошти, що тут з’явилися, йшли на будівництво сучасних баз відпочинку, готелів, поліпшення інфраструктури. Шкода, але у цьому плані зрушень небагато. Сотні барів, кафе, кнайп тощо туляться в дуже підозрілих умовах. Прямо скажемо, курортна зона була ідеальним місцем, з одного боку, для приховування від податків з боку підприємців, що окупували узбережжя, розмістивши тут підприємства громадського харчування й індустрію розваг, а з іншого боку — чиновників, що зловживають службовим становищем (безкоштовно відпочивають, тривалий час проживають та проводять заходи тощо). Вирішення цих питань, що затяглося, власне, можна пояснити і тим, що дуже багатьох така неврегульованість улаштовувала. До слова, чи не відтіля «родом» дані про зареєстровані тільки торік 186 правопорушень, 66% з яких склали майнові?

Заради справедливості треба сказати, що ще торік керівництво області вирішило навести, нарешті, лад на причорноморських курортах. Чиновники, що курирують цю сферу, змушені прилюдно визнати, що більшість баз — у жахливому стані, а гроші, сплачені відпочивальниками за недовге перебування біля моря, в основному, збагачують «тіньовиків», минаючи держбюджет. Один високий чиновник навіть чесно попередив: «Хто думає, що можна і далі, як раніше, 80% (!) відпочивальників пускати на бази нелегально і збирати хабарі — цього більше не буде».

Сесія Миколаївської обласної ради на початку року ухвалила спеціальну «Програму соціально-економічного розвитку зон відпочинку Чорноморського узбережжя Миколаївської області». В рамках цього, розрахованого на три роки, проекту саме нинішній сезон має стати переломним. Зокрема, районні влади, на території яких розташовані місця відпочинку, правомочні взяти під свій контроль усі питання організації комфортного і безпечного перебування відпочивальників на узбережжі: харчування, водопостачання, дотримання правопорядку, транспортного, медичного обслуговування, вирішення санітарних проблем.

Що стосується останнього, то в тій же «Програмі...» сказано, що «тимчасові бази, будиночки, що розташовано в 100-метровій санітарній зоні строгого режиму (перша зона санітарної охорони моря), їх санітарний, технічний стан і зовнішній вигляд виключають можливість відпочинку, і відповідно, заселення. На сучасному рівні не вирішена проблема благоустрою інженерних мереж... Необхідна реконструкція інженерних мереж (водогін, каналізація, електрозабезпечення, телефонізація, радіофікація), каналізаційних очисних споруд...»

Певний оптимізм викликає той факт, що відтепер вирішувати багато назрілих питань буде нове, спеціально створене обласне комунальне підприємство «Чорноморвідпочинок». Його керівник Борис Завгородній звернувся до адміністрації баз і пансіонатів із закликом укласти з його підприємством договори на доставку води, вивезення нечистот і сміття. Дійшла черга і до такого «непрестижного» об’єкта, як очисні споруди, розміщені в селі Луговому, що повинні обслуговувати всі бази відпочинку. За цей об’єкт узялася фірма «Донбасатоменергобуд», робітникам якої довелося підняти на поверхню близько 1,5 тис. тонн нечистот, із пиловловлювача вивезено понад 20 кубометрів мулових мас. Всі ці, а також інші роботи фінансувала облдержадміністрація. Як стало відомо з компетентних джерел, на такі роботи виділено 400 тис. грн., освоєно понад 120 тис.

У самого ж «Чорноморвідпочинку» грошей наразі немає. І це дуже засмучує його партнерів. Ті ж правоохоронні органи, наприклад. Як розповів заст. начальника обласного УМВС полковник міліції Анатолій Лазарєв, «ми вирішили не чекати, коли «Чорноморвідпочинок» заробить гроші (а він зможе виділити їх нам тільки в липні, коли щось одержить сам), а даємо раду самотужки». І дають таки раду. Так, явно посприяє поліпшенню обстановки «пляжний патруль» — група міліціонерів на велосипедах. 10 велосипедів обійшлися в 10200 грн., плюс — спеціальна форма, по 90 грн. А всього для надійного забезпечення охорони громадського порядку і безпеки громадян на період туристичного сезону в зонах відпочинку буде додатково задіяно 54 співробітника УМВС. Власне, питання цього блоку включені у вже згадувану «Програму...»

Втім, правові питання виникають не тільки на міліцейському рівні, але й на побутовому. Так, стало відомо про неврегульованість питання між «Відпочинком» і підприємством молдавського об’єднання пансіонатів «Коблево», кожне з яких має первинні документи на право власності загальнозональних споруд. Внаслідок чого між представниками цих підприємств та їхніх охоронних структур виникають конфлікти. Оскільки сьогодні власника загальнозональних споруд не визначено, виконавчим комітетом Коблевскої сільради Березанського району на сесії, що відбулася 17 травня, вирішено прийняти ці об’єкти до комунальної власності сільради. У той же час губернатор області Олексій Гаркуша прилюдно запевнив, що хвилюватися про долю молдавських баз відпочинку немає підстав, тільки треба вирішити питання оформлення власності. Для врегулювання становища, що склалося, облдержадміністрація звертається до високих державних інстанцій як Молдови, так і України.

Офіційна позиція місцевої влади полягає в тому, щоб усі бази відпочинку стали юридичними особами. І ця позиція цілком виправдана: лише в цьому випадку можна здійснити контроль за фінансовими потоками на узбережжя. Створення єдиного комунального господарства і рішення Коблевської сесії створюють передумови до цього, як і вже згадувана програма. Але від передумов до наведення порядку — шлях неблизький.

Достатньо сказати, що за декілька років непевності, коли асоціація молдавських пансіонатів «Одіхне-Сінд» повільно ставала і стала таки банкрутом, з’явилася ціла когорта підприємців, що взяли частину майна в оренду. В результаті багато чого матеріально-цінного просто зникло. Рознесли курортну поліклініку, в якій було найсучасніше медобладнання; непросто проходила боротьба за очисні споруди, гараж, пансіонати, їдальні. І як остання деталь «випарувалася» місцева визначна пам’ятка — баржа, яку знали, відвідували і любили практично всі, хто хоч раз бував у цих місцях. До слова, знаючі люди стверджують, що її здавання на брухт принесло ініціаторам проекту як мінімум 50 тис. доларів. Чи поповнився від цієї оборудки бюджет хоч якогось рівня, невідомо... У «непевні часи» було знівечено і став небезпечним для відпочивальників і причал.

Ясна річ, що, з огляду на весь досить «розхристаний» спадок, перші кроки молодого комунального підприємства на узбережжі аж ніяк не легкі. Особливо якщо пригадати, що протягом багатьох років хаотичного розвитку курортних зон за них відповідали винятково ті підприємства, що і створювали своє персональне курортне «гніздечко». Тепер адміністраціям баз доведеться багато в чому перебудовувати свою роботу. Ще в нинішньому сезоні «малі» причорноморські селища мають намір вразити відпочивальників фестивалем курортних мистецтв, що збере на березі Чорного моря артистів, спортсменів, у тому числі й екстремалів. Словом, перспектива — як у призабутій, але дуже доречній у даному випадку приказці: «Ми вам усе покажемо, тільки дайте себе опанувати».