Людям — роботу, ринку — товари, бюджету — гроші...

Такими словами, співзвучними революційній ситуації, можна було б описати те, що відбувається в більшості регіонів країни протягом останніх тижнів. Проте ейфорію всенародного піднесення — і не лише на Львівщині — було перервано заявами про близьку економічну кризу, про загрозу, що нависла над фінансовою системою, про розкольницькі дії сепаратистів. Який же реальний стан справ нині, коли минає іще один помаранчевий тиждень?

Представники влади на Львівщині заявляють, що ситуація під контролем і не викликає побоювань. Протягом року промисловість області нарощувала свій потенціал і, попри певний спад в останні тижні, не здала своїх позицій. Набравши певного прискорення, підприємства продовжують працювати в заданому темпі. Можливо, наприкінці року — на початку наступного спрацює інерція гальмування. Однако поки що, за словами заступника голови Львівської облдержадміністрації Степана Лукашика, зростання промислового виробництва порівняно з минулим роком прогнозується на рівні не менш як 10% (планувалося 9,4%).

Усі великі промислові підприємства області (а це 70% їхньої загальної кількості) сьогодні працюють, хоча в перший тиждень «оксамитової» революції спостерігався певний параліч, і тоді в адміністрації говорили: щодня область втрачає 1,6—1,8 млн. грн. Сьогодні становище стабілізувалося.

Натомість головне фінансове управління області запевняє, що зобов’язання поточного року будуть виконані повністю. В обласному бюджеті є достатній запас, дохідна частина місцевих бюджетів поповнюється на рівні попередніх місяців. Так, за листопад обласний бюджет від податків і зборів одержав 68,1 млн. грн. У вересні та жовтні ці надходження становили відповідно 67,2 і 67,8 млн. грн.

Однак підприємства, які забезпечують левову частку бюджетних надходжень, зіткнулися якщо не із загрозою, то із застереженням із боку банківської системи України. Зрозуміло, що банки мають убезпечити і систему, і самих себе від можливих негативних наслідків. Однак відома постанова Нацбанку України боляче вдарила саме по великих підприємствах, особливо тих, які активно задіяні в експортно-імпортних операціях.

Генеральний директор СП «Галка Лтд» Борис Дубовий вважає, що банки насамперед захищають свої інтереси, мінімізувавши, а фактично заморозивши кредитування бізнесу. Адже практично всі підприємства працюють саме на кредитах. Тому сьогодні під загрозою зриву опинилося багато договорів, торгових операцій. Скорочуватимуться обсяги закупівель, а отже, і обсяги товарного виробництва.

Інший бік проблеми — підвищення цін на сировину, а відтак — і на готову продукцію, що ставить під удар і торгівлю і, зрештою, покупця. Поки що ця тенденція повною мірою не виявилася — певні запаси мали і торгові партнери, і населення. А от коли вони скінчаться, проблема вийде на поверхню. Б.Дубовий переконаний, що великі підприємства, які мають кредит довіри у банків, повинні працювати з ними в старому режимі. Не можна бути такими жорсткими з тими, хто працює стабільно, прозоро, чесно. Якщо ж виникають підозри у відтоку грошей у результаті якихось сумнівних операцій, їх можна перевірити і призупинити...

У ВАТ «Дрогобицький долотний завод» теж поскаржилися на кредитну політику наших банків. Останні рішення Нацбанку України поставили підприємство на межу зупинки. Різко скоротилися кредити за овердрафтом (короткострокове бланкове кредитування в розмірі середньодобових залишків), стало досить проблематичним здійснювати всі імпортні-експортні операції, на яких, власне, й побудоване виробництво: 80% своєї продукції — доліт — завод експортує, натомість закуповуючи сировину, необхідне обладнання. Обсяги овердрафту скоротилися практично втричі.

Крім того, деякі банки зажадали дострокового повернення кредитів, що, природно, не входило в плани підприємства. Якщо кредити не погашалися, банки піднімали ставки до 20—28%, а деякі й вище — до 40%. Збільшилися відсоткові ставки і за діючими кредитами — в середньому до 20%. Водночас банкіри почали проводити всі поточні проплати не протягом одного робочого дня, а значно довше. Зокрема, фінансові операції навіть у межах такого невеликого міста, як Дрогобич, нині можуть тривати кілька днів.

Розрахунки між клієнтами ускладнилися, що спричиняє інші неприємності. Однак через міжнародні банки платежі проходять без затримок. Вдарило по підприємству й обмеження на купівлю валюти, адже завод закуповує для свого виробництва сировину, якої в Україні просто немає. Всі катаклізми сьогодення відбуваються на тлі давньої проблеми з ПДВ: завод уже тривалий час не має можливості отримати назад великі суми податку. Підприємство просто ставлять перед фактом. І якщо воно, скажімо, виробляє на місяць продукції на 7 млн. грн. і 80% її відправляє на експорт, то щомісяця його оборотні кошти скорочуються через неповернення ПДВ більш ніж на 1 млн. грн.

Аби підприємство змогло сьогодні зняти з рахунку більшу, ніж передбачено нацбанківською постановою, суму, одного лише докладного обгрунтування потреби в грошах недостатньо. Потрібно забезпечити і присутність свого представника в Києві. Тож дуже багатьом структурам із різних регіонів України доведеться в столиці на якийсь час просто прописатися.

Представник середнього бізнесу, директор фірми «Ерго» Олег Пришляк говорить, що події, які відбуваються в Україні, вплинули і на зовнішній ринок: партнери диктують інші умови оплати, підвищують ціни на свої товари. Подальші їхні кроки залежатимуть від того, чи швидко ситуацію в Україні буде врегульовано.

Середній бізнес у Львові поки що тримається на плаву, але кожне підприємство має свій запас міцності. Товарообіг фірми «Ерго», приміром, скоротився на кілька десятків відсотків, а запропоновані торговими партнерами нові ціни стали вищими в середньому на 10—20%. Нині компанії доводиться згортати свій інвестиційний портфель, тобто обмежувати свій розвиток, щоб укластися в заплановані на рік кошти. Й оскільки останнім часом товарообіг тут скоротився, то відповідно зменшилися платежі до бюджету.

Підприємства малого та середнього бізнесу, що займаються не лише торгівлею, а й виробництвом, зайняли сьогодні вичікувальну позицію, сподіваючись, що ситуація найближчим часом з’ясується.

За свою зрослу пенсію побоювалися і пенсіонери, але коли з 1 грудня почали одержувати свої кревні, зітхнули з полегшенням. На 7 грудня в області, де проживають 670 тис. пенсіонерів, а сума пенсійних виплат становить 216,5 млн. грн., було виплачено вже близько 60% усіх пенсій. Як буде в подальшому, ніхто коментувати вголос не береться, але те, що Пенсійному фонду знадобляться величезні дотації з держбюджету, — не викликає сумніву...

Що стосується регіональних банків та їхніх відносин із фізичними особами, то на сьогодні ситуацію фактично врегульовано. Ажіотаж кінця листопада, коли населення масово знімало депозити, вщух. Біля кас і банкоматів черг немає, хоча люди й намагаються по можливості зробити грошові запаси, знімаючи кошти з рахунків.

З валютою складніше. Пункти обміну відкриті, але найчастіше валюти там немає. За день у невеликому пункті продають 20—50 дол., тому, як завжди в часи нестабільності, активно запрацював «чорний» ринок.

Керівник Львівського міського відділення Ощадбанку України Петро Паньків каже, що надходження валюти в каси банку зменшилися в п’ять-шість разів, тому в день продають не більш як 10 тис. дол. — стільки, скільки вдалося купити. На відміну від інших банків, проплати підприємств тут здійснюють день у день, затримок немає. Цього місяця раніше призначеного п’ятиденного строку виплачено й усі пенсії...

Така стабільність характерна далеко не для всіх банківських структур. Багато комерційних банків із категорії середніх докладають сьогодні чимало зусиль, аби залишатися на рівні і виконувати всі зобов’язання перед клієнтами.

Лариса Загородня, голова правління Електронбанку, впевнена, що ситуація спровокована політичною кризою. Економічних передумов для нестабільності банківської системи, як і самої економіки, немає. Так, на сьогодні банки України втратили 2,2 із 45,1 млрд. гривень просто на рівному місці через непродумані (чи навпаки?) висловлювання. Частина населення побоялася знову бути обманутою, але, знімаючи депозити і закриваючи вклади, ці люди самі себе і покарали, втративши на відсотках. А купуючи на «чорному» ринку валюту за завищеним курсом, вони тим самим збагачують ділків тіньової економіки.

Наприкінці першої декади грудня ситуація помітно стабілізувалася, є всі підстави сподіватися, що банківська система України відновиться вже в першому кварталі наступного року, після новорічних свят. Аби тільки політики знову не зробили нам підніжку.