ЛІС — КАТЕГОРІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА

Існування земної цивілізації визначальним чином залежить від характеру й особливостей взаємовідносин людства та навколишнього середовища. Місточком для збереження хиткої рівноваги в системі «людина—довкілля» є ліс, наше природне багатство.

Львівщина — одна з найбільш лісистих областей України. Ліси покривають 28% її території — 671 тис. га. Майже половина з них — гірські, окраса Карпат.

Про проблеми, здобутки лісівників Львівщини напередодні їхнього професійного свята — наша розмова з генеральним директором державного лісогосподарського об’єднання «Львівліс» Анатолієм ДЕЙНЕКОЮ.

— Не раз доводилося чути, що одна з причин бід у Закарпатті — ще й те, що там у лісах господарюють багато лісокористувачів. Яка ситуація на Львівщині?

— Ліси Львівщини також перебувають у віданні кількох користувачів. «Львівліс» господарює на площі 471 тис. га. Третина ж лісів належить іншим користувачам, найбільші з яких «Галсільліс» — 150 тис. (22%) та військове відомство — 53 тис. га (7,6%). Саме відомча розрізненість — один із негативних чинників у справі збереження лісів. Потрібно, щоб усі ліси були зосереджені у віданні спеціально уповноваженого органу — Держкомлісгоспу України. Державні лісогосподарські підприємства мають стати постійними користувачами всіх лісів. Тоді в них буде наведено належний порядок, буде покладено край їх нищенню.

— Існує підозра, що лісу в нас вирубують занадто багато?

— Рубання лісу проводиться згідно з розрахунковою лісосікою — науково-обгрунтованою нормою, визначеною державним лісовпорядним виробничим об’єднанням «Укрдержліспроект». Вона затверджується в Міністерстві екології, а на місцях органи міністерства в натурі обстежують кожну ділянку для рубання лісу. І лише після цього Кабінет міністрів ухвалює ліміт лісосічного фонду і доводить до обласних державних адміністрацій, які розподіляють його між лісокористувачами. Цьогорічна розрахункова лісосіка головного користування в лісах «Львівлісу» становить 346 тис. кубометрів. Для порівняння: 1985 року вирубали 654 тис. кубометрів, а 1950-го — 1028 тис. Висновок, як бачимо, напрошується сам.

— Ліс щороку приростає. Як саме це відбувається?

— Кожен гектар лісу Львівщини забезпечує 4,2 кубометра приросту деревини. Ми ж забираємо всіма видами рубок 1,48 кубометра, що становить 34% річного приросту. Для порівняння: Австрія вирубує 77%, Німеччина і Швеція — 82%, Швейцарія — 84% приросту. Протягом останнього десятиріччя запас деревини в лісах Львівщини зріс на 18 млн. кубометрів і становить сьогодні 99 млн. Загалом же в лісокористуванні сповідується принцип стабільності, рівномірності, раціональності і невиснажливості.

— Катастрофічні паводки в Закарпатті нерідко пов’язують із вирубкою гірських лісів. Чи можуть рубки на Львівщині спричинити повені?

— Такі висновки будуються на домислах і припущеннях, я в цьому впевнений, бо існує аналіз динаміки лісокористування, лісовідновлення і лісорозведення, зміни таксаційних показників лісового фонду, зрештою— результати наукових досліджень з вивчення водорегулюючої ролі лісів. Безперечно, ліси — могутній клімато- і водорегулюючий чинник. Водночас їхня водорегулююча здатність обмежена певною ємністю, яка становить для букового лісу 120—170 мм, ялинового — 130—175 мм. Коли ж протягом двох днів випадає понад дві місячні норми опадів (приблизно 2 млрд. кубометрів), лише лісовий покрив такої кількості води затримати не в змозі.

На недавньому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки при голові Львівської облдержадміністрації обговорювалося питання запобігання стихійним лихам, у тому числі і повеням. Вирішили здійснити систему заходів, куди входитимуть: будівництво гідротехнічних споруд, дамб, водосховищ; наведення порядку в питанні будівництва тощо. Такий комплексний підхід — запорука запобігання тяжким наслідкам природних катаклізмів, що у зв’язку з глобальним потеплінням усе частіше турбуватимуть людство.

— Закон про мораторій на проведення суцільних рубок на крутосхилах в ялицево-букових лісах Карпат передбачає відмову від важкої гусеничної техніки під час трелювання лісу. Що робить об’єднання «Львівліс» для переходу на еколого-безпечні технології?

— Цей закон передбачає повну відмову до 2005 року від важкої гусеничної техніки під час трелювання лісу. Для переходу на еколого-безпечні технології в лісокористуванні нам потрібно 10,3 млн. грн. І хоча з державного бюджету з цією метою ми ще коштів не отримали, упродовж останніх двох років гірські держлісгоспи закупили п’ять трелювальних тракторів ЛКТ-81 на пневматичному ходу і вісім повітряних канатних трелювальних установок для спуску деревини з гір. Ці технології, крім високої продуктивності, гарантують і відповідність європейським еколого-безпечним нормам у лісокористуванні. Велику частину робіт з трелювання виконують також кіньми. Тішить те, що розробкою канатних трелювальних установок займаються й наші вітчизняні товаровиробники, а саме ходорівський завод «Поліграфмаш».

— Наскільки ефективно використовується спиляна деревина?

— Слід зазначити, що за деревину наші держлісгоспи сплачують податок державі — так звану попенну плату. Згідно зі стратегією використання деревини, визначеною Держкомлісгоспом України, в першу чергу забезпечуємо потреби вітчизняних лісопереробних підприємств, а також власні лісопереробні потужності. До речі, на Львівщині вже два роки діє регіональне замовлення на поставку держлісгоспами «Львівлісу» деревини підприємствам професійної асоціації деревообробників Львівщини, яке затверджує голова облдержадміністрації. На решту ж деревини шукаємо споживача як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Держлісгоспи «Львівлісу» експортують близько 20% заготовленої деревини. До речі, на зовнішньому ринку ціни на деревину і продукти її переробки вдвічі-втричі вищі, ніж на внутрішньому.

— І куди йдуть отримані кошти?

— Сплачуємо податки до бюджетів усіх рівнів, внески до Пенсійного фонду, заробітну плату, це зрозуміло. А частину прибутку інвестуємо в оновлення основних фондів. За минулий рік закупили новітні технологічні лінії з переробки деревини для її транспортування, а також для лісогосподарських робіт на 2 млн. дол. Загалом же понад 62% отриманих коштів спрямовуємо на ведення лісового господарства, адже видатки з держбюджету покривають лише 24% усіх потреб. Тому для забезпечення розширеного відтворення лісових ресурсів рахуємо кожну копійку.

— Яка ситуація з лісовідновленням? Адже нерідко бачимо у лісі вирубки, «лисі» схили гір...

— Найголовніше завдання лісівників — охорона, захист, раціональне використання і відновлення лісів, збільшення їх площ. Робота в лісі починається зі збирання лісового насіння, якого ми заготовляємо щороку понад 30 тонн. Висіваємо його і вирощуємо понад 18 млн. сіянців та саджанців для потреб лісовідновлення. Навесні нинішнього року посадили лісів на площі 2287 га. Загалом же, щороку садимо їх на більшій площі, ніж зрубуємо.

Кабінет міністрів прийняв програму збільшення площі українських лісів на 2 млн. га. Лісівники вже розпочали її реалізацію.

— Дуже часто порушується питання безконтрольного вирубування лісів. Яка ваша думка з цього приводу?

— Я стверджую, що в об’єднанні «Львівліс» про таке тепер не може бути й мови, бо кожен гектар, кожен кубометр, які вирубують, визначено проектом організації та розвитку лісового господарства кожного держлісгоспу. Протягом року вирубати можна тільки певну площу і певний обсяг лісу, але не більше. Інша річ, що сьогодні значного поширення набули самовільні рубки в лісах. Уже цьогоріч на Львівщині в такий спосіб вирубано 9159 кубометрів, з них у лісах «Львівлісу» — 1765. Набагато більше шкодять народному господарству самовільні рубки в лісах інших лісокористувачів, левова частка яких, а саме — 7364 кубометри, припадає на «Галсільліс».Тут вдається виявити лише 12% зловмисників, тоді як по «Львівлісу» ефективність такої роботи значно вища — 71%. В результаті скоординованих дій Львівської облдержадміністрації, міліції, лісівників ситуація з виявленням і притягненням до відповідальності лісопорушників поліпшується, однак вона ще далека від норми.

— Як ви ставитеся до питання приватизації лісів?

— У світі існує приватна власність на ліси. І тому я припускаю, що й у нас у майбутньому частина лісів стане приватною. Сьогодні, до речі, законодавство дозволяє передавати в користування відокремлені лісові ділянки площею до 5 га, але поки що не в приватну власність. Хоча я ставив би питання інакше. Чи в змозі сьогодні приватний власник господарювати, чітко дотримуючись вимог лісового господарства та екологічних норм? Адже лісова галузь специфічна, її мають вести відповідні фахівці. І, відповідно до вимог чинного законодавства, кожен власник лісового фонду повинен створити спеціалізоване лісогосподарське підприємство. А це поки що досить непросто. Слід також узяти до уваги низьку правову культуру населення, що є одним із чинників, які зумовлюють самовільні рубки лісів.

— Який ваш прогноз щодо майбутнього наших лісів?

— Гадаю, що розвиток лісового господарства базуватиметься на концепції сталого розвитку суспільства. Немає нічого дивного, що нині проблеми українського лісу турбують широкий загал. Це об’єктивно й справедливо, адже люди хочуть жити в нормальних екологічних умовах: дихати чистим повітрям, пити чисту воду. Ліс, як основний елемент екологічної системи, визначальний у цьому плані. Над його збереженням та примноженням трудилися наші попередники. І ми, лісівники сьогодення, працюємо заради цього щодня.