КРИМСЬКИЙ КУРОРТ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКОМУ? ЧИ МОЖЛИВИЙ СУЧАСНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СЕРВІС НА КУРОРТНІЙ БАЗІ, СФОРМОВАНІЙ У МИНУЛОМУ СТОЛІТТІ?

Уже в березні температура повітря на кримських курортах нерідко перевищувала 20—25 градусів, багато здравниць значно раніше, ніж звичайно, прийняли перших відпочиваючих, сміливці відкрили купальний сезон. Про майбутнє літо фахівці від курорту говорять з оптимізмом. На початку березня в Ялті відбувся традиційний, уже 10-й Міжнародний ярмарок «Крим. Курорти. Туризм-2001» (понад 200 учасників — здравниць і турфірм, представники близько десяти країн), який висвітлив два чинники, що проявили себе нині особливо гостро: з одного боку, кримський уряд усвідомив неможливість подальшого існування курортної галузі на старій базі, і виникла дилема — або галузі загинути, або реструктуризуватися, з другого боку, стара база й інерція старого радянського досвіду виявилися надто важким тягарем, аби його можна було зрушити за один раз. Тому вже сьогодні зрозуміло, що курортний сезон 2001 року має стати... може, і не першим, але вирішальним кроком до надання кримському курорту європейської якості.

Новий споживач
і реформи здравниці

Торік Крим відвідала рекордна для пострадянського часу кількість відпочиваючих — понад 4,5 мільйона. Кількість організованих відпочиваючих зросла на 20—25 відсотків, значно додали й «дикуни» — плюс 51 відсоток. І хоча це засвідчує, що «радянський» тип відпочинку ще існує, але вже не він визначає зміст курорту, а особливо його перспективу. 51 відсоток відпочиваючих прибули з Росії, 38 — з України, 8 — із Білорусі, решта — з інших країни СНД. Причому чверть приїжджих, як вони заявили під час опитування, відпочивають у Криму постійно, 31 відсоток — бували й раніше, але 44 відсотки приїхали на півострів уперше.

З другого боку, саме ця радісна для кримського міністерства курортів подія виявила нові та ще більше підкреслила старі вади, нині нетерпимі. В СРСР до Криму їхали тому, що більше нікуди на відпочинок поїхати не могли, а тепер, коли для людини навіть середніх статків відкриті курорти Туреччини, Греції, Іспанії та ще багато інших місць, Крим повинен або піднятися до їхнього рівня, або ж відмовитися взагалі від будь-яких претензій на світовому курортному й туристичному ринку.

Природно, вибрати друге Крим не може, Кримом цікавляться, як засвідчив останній ярмарок, не лише традиційні споживачі кримських курортних послуг, тобто країни СНД, а й Греція, Польща, Угорщина, Чехія, Німеччина, Корея. Отже, треба підтягувати все до європейського рівня. Які ж тут постають проблеми?

За даними соціологічних досліджень, проведених Міністерством курортів і туризму Криму й Академією природоохоронного та курортного будівництва, в СНД за післярадянський, ринковий час уже сформувався новий тип споживача курортно-туристичних послуг. Учені так визначили головні психологічні особливості «нових рекреантів»: висока інформованість і значний рівень освіченості, високі вимоги до комфорту і якості послуг, індивідуалізм, екологізм свідомості, спонтанність рішень, мобільність, фізична й розумова активність на відпочинку.

Проведене опитування про рівень задоволення відпочинком торік засвідчило, що лише 18 відсотків гостей Криму оцінили відпочинок як «чудовий», 17 — «добре відпочили», 10 — «нічого особливого, на що розраховували, те й отримали». Таким чином, сумарно частина задоволених відпочинком не дотягнула й до половини — 45 відсотків. 2 відсотки зазначили, що екологічний стан місця відпочинку був гіршим, ніж вони хотіли б, 9 відсотків звернули увагу на непродуману систему дозвілля для дітей і людей похилого віку, 27 відсотків залишилися незадоволені рівнем обслуговування, 17 відсотків (ті, котрі в основному побували на ПБК) відзначили високу вартість путівок, дорожнечу продуктів і транспорту. Природно, найбільше незадоволених виявилося серед тих, хто відпочивав за путівкою за повну вартість. Як правило, це були люди, які впродовж останніх п’яти-восьми років багато мандрували країнами Європи й Азії, у яких склався високий комплекс очікувань та претензій до якості турпродукту.

Всупереч сподіванням, за інтегральними показниками, які характеризують якість обслуговування, за даними соціологів, що опитували гостей Криму, на перше місце вийшла Євпаторія, на друге — Алушта, і лише на третє — регіон Великої Ялти. Нижню сходинку опитування посіла курортна зона Севастополя. Це підтверджує гіпотезу, що військова закритість і недооцінка саме курортних перспектив регіону зіграли свою сумну роль. У Севастополя як курорту блискучі поки що тільки перспективи...

Досвід першого пострадянського десятиліття свідчить, що хоч би скільки говорилося про вигідну відмінність кримського курорту від світових центрів відпочинку з огляду на його лікувальні чинники, все ж його невідповідність світовим стандартам нівелює й цю перевагу. Звідси випливають два висновки: по-перше, слід розвивати курортні регіони цілеспрямованіше — одні як туристичні регіони, інші — як лікувальні. По-друге, слід поділити відпочиваючих на категорії і не намагатися диктувати їм свої умови.

Вчені вже класифікували потенційних «гостей Криму». Перша категорія — це люди середнього і літнього віку, які потребують лікування. За даними мінкурортів Криму, таких торік було 32 відсотки. Причому це саме та категорія, котра віддає перевагу Криму за його цілющі чинники. Фахівці вважають, що ця група, попри те, що завжди залишиться вірною Криму, бо їздить практично на одні й ті самі грязі чи мінеральну воду, — заслуговує більшої уваги. Саксько-євпаторійський курорт зараз намагається реконструювати грязелікарні, вік яких сягає нерідко ста і більше років, а також підвищити рівень сервісу, урізноманітнити дозвілля.

Друга категорія — молодь, яка приїжджає «полежати на пляжі», провести час у компанії однолітків. Таких приблизно 20 відсотків. Попри очевидне прагнення молоді до мінімізації витрат, «втратити» її дуже легко — якщо не сподобається в Криму, вона завтра ж поїде в інше місце. Тому дуже важливо знайти способи привабити молодих курортників. Музичні фестивалі, винні тури, екскурсії, специфічний «пляжний» сервіс — прокат водних мотоциклів, інших засобів відпочинку, обслуговування прямо на пляжі — ось над чим працюють здравниці.

Третя група — сімейний відпочинок із дітьми. Таких відпочиваючих до 14—15 відсотків. Їм потрібен високий рівень комфорту, екскурсії, якісні культурні заходи, орієнтовані на специфічний вік дітей. Попри те, що в Криму тепер з’явилося багато здравниць, які декларують бажання приймати батьків з їхніми дітьми, це, радше, данина моді, ніж готовність надати такі послуги на сучасному рівні.

Четверта група — люди віком 30—50 років, що цікавляться новим, поєднують відпочинок із пізнавальною діяльністю. Саме цю категорію кримські здравниці найменше готові приймати, оскільки в пансіонатах і санаторіях культурна програма — часто найслабше місце, а кримські туристичні фірми не в змозі задовольнити потреби такої великої кількості людей.

П’ята група — туристи з високим рівнем доходів, яких цікавлять насамперед «культурна програма» і розваги. Вони пред’являють високі вимоги до рівня сервісу, і особливо до культурного рівня обслуговування.

На частку четвертої та п’ятої груп припадає до 25—30 відсотків відпочиваючих, і хоча про підвищення рівня обслуговування потрібно говорити, але головне для Криму — розосередити цю категорію гостей за порами року. Той, хто вивчив усі визначні пам’ятки влітку, навряд чи приїде вдруге. Інша річ, якби Крим міг улітку запропонувати одне, навесні і восени — інше, а взимку третє — наприклад, гірські і зимові (лижні) види відпочинку, якби на достатньому рівні було розвинено кінний, мисливський, інші специфічні види туризму.

Слабкі ланки

Як вважає міністр курортів і туризму Криму Олександр Таряник, завдання реформування курорту, окрім підвищення якості сервісу, полягає насамперед у тому, щоб підтягнути ті ланки галузі, які з різних причин виявилися слабким місцем. На нинішньому курортному ярмарку спеціально провели день Ленінського району. Це регіон, що охоплює весь Керченський півострів і простягається від Азовського до Чорного моря. Тут кілька озер із лікувальними грязями, багато джерел мінеральної води. На просторах від Арабатської стрілки до Феодосії могли б вирости десятки нових здравниць, тут можна організувати найцікавіші історичні, екологічні, винні, розважальні й багато інших турів.

Найцікавішими місцями відпочинку і туризму можуть стати й інші не освоєні в курортному плані регіони Криму: Чорноморський район, всі узбережжя Азовського моря, Керченський півострів, Арабатська стрілка і північ Криму, що прилягає до Перекопу та Сивашу, де чудова риболовля, є цілющі ресурси. Щоправда, організувати тут повноцінний відпочинок не можна без ініціативи й вигадки, але тим цікавішим може бути вкладення капіталу. Як вважає заступник голови Ради міністрів Криму Віктор Антипенко, «реклама Криму має бути агресивнішою» — в тому сенсі, що потрібно показувати не лише традиційні «принади Ялти», а й зовсім нові можливості нетрадиційних регіонів. Поки що в СНД переважає антиреклама українського курорту. За даними Радміну, із 69 торішніх публікацій у ЗМІ про Крим 58 були негативними, іноді навмисно критичними. Не найкраще тло для запрошення відпочиваючих...

Як заявив на ярмарку голова Держкомітету молодіжної політики, спорту й туризму України Валерій Цибух, саме в Криму повинні розвиватися унікальні для України види відпочинку, які поки що не позбулися визначення «нетрадиційні», — спелеотуризм та сільський зелений туризм. З цих проблем у Ялті проведено «круглі столи» та ділові зустрічі. Як повідомила заступник міністра Марина Слєсарєва, сільське населення Криму вже готове працювати у сфері зеленого туризму, проте тут постає безліч проблем. По-перше, ще мало садиб годяться для зеленого туризму й, головне, мало господарів, які хочуть брати в ньому участь. З другого боку, є прогалини в законодавчій базі, недостатня інформаційно-рекламна підтримка. Стримує цю галузь туризму і недостатній рівень розвитку шляхів та зв’язку в сільській місцевості.

Що ж до спелеотуризму, то з кількох десятків сталактитових печер для масового відвідування у Криму готові практично дві — Мармурова й Красна, що входять до числа найкращих печер світу. Восени і навесні вони можуть приймати охочих, проте влітку кількість відвідувачів перевищує пропускні можливості. Питання в тому, щоб обладнати відповідно до вимог безпеки ще кілька печер, а це дуже дорого.

Тому міністерство вважає, що найближчими роками треба вирішити глобальніше завдання — подолання сезонності кримського курорту. Над ним активно попрацювали вчені — існує проект створення гірсько-рекреаційного туристичного комплексу в горах над Ялтою, розроблений архітектором Віктором Пекарським та відомим ялтинським громадським діячем у галузі туризму Валерієм Павлотосом. Іноземні експерти визнають перспективним створення в кримських горах гірськолижних комплексів. Уряд автономії прийняв рішення про будівництво швидкісної канатної дороги від Ялти до Соколиного на основі механізмів австрійської фірми «Доппельгеймер». Проект нині проходить екологічну експертизу з залученням громадськості, преси, проте безліч дрібних невирішених проблем гальмують його реалізацію.

І це називається гостинністю?

Особлива стаття в туристичній справі — прямо легенди про «гостинність» наших митників та прикордонників. Міністр курортів і туризму Олександр Таряник запровадив щорічне обстеження пунктів пропуску через кордон і реєстрацію всіх фактів у спеціальній книжці. Цього року видана третя «біла книжка» прикордонного контролю в Україну.

Отже, припустімо, ви зібралися відпочити в Криму і вивчити його визначні пам’ятки. На кордоні в Харківській області вас зустрічає прикордонний пункт — 18 видів контролю: прикордонний паспортний, транспортний митний, екологічний, санітарний, фітоконтроль, ветеринарний, служба міжнародних автоперевезень, контроль ДАІ... Кожен контроль супроводжується зборами: збір за перетинання кордону, збір за проїзд автошляхами України, збір за проїзд автошляхами Харківської області, страхування громадянської відповідальності, страхування автомобіля, страхування водія, страхування пасажира, збір за оформлення транспортної декларації, обов’язкова плата за відвідування автомийки в селі П’ятихатки — тощо...

За підрахунками міністра, при перетинанні кордону доводиться сплачувати до 250 гривень різних зборів, притому, підкреслює він, в поодиноких випадках дають квитанцію, отже до бюджету потрапляє лише відсотків 10—15 зібраних сум, а решта — до кишені чиновників. А потім ще реєстрація на місці, у Криму: потрібні заява, анкета за 8.50, фотокартка 3х4 см, квитанція про сплату 50 гривень. Відвідати пункт реєстрації потрібно разом із власником будинку, який повинен мати при собі паспорт, домову книгу та ще кілька документів. Притому приймальних лише три дні на тиждень, отже, створюються черги.

Кому потрібна ваша фотокартка, якщо ви приїхали на тиждень? — запитує міністр. — Дивно, що за таких умов Крим відвідало торік 700 тисяч автотуристів. До речі, у Росії при перетинанні кордону лише три види контролю!

Свої «білі книжки» Олександр Таряник уже подарував міністрові закордонних справ, главі уряду, адміністрації Президента, Верховній Раді України. Як розповідав у Криму Юрій Єхануров, Віктор Ющенко за такі справи на одній із нарад деяких міністрів дуже жорстко критикував, але змін поки що немає. Сам Юрій Єхануров обіцяв кримському урядові, що вивісить у Кабміні плакат, де будуть перелічені всі види контролю на кордоні країни, й міністри поступово викреслюватимуть усі перепони з цього списку. Проте саме ця ефектна «картинність» обіцянки й призводить до того, що в Криму мало хто вірить, що буде саме так. Швидше навпаки — побори посиляться, адже це такі великі гроші, щоправда, повз бюджет...

Або візьмімо круїзний туризм. До Ялти щоліта заходить по 28—30 великих круїзних лайнерів. За один день перебування такі туристи залишають у місті загалом не менше 25—30 тисяч доларів. Прибутки можна подвоїти, потроїти, але судна заходять до Ялти лише на один день, з 8 до 20 години: тут немає мідівського пункту надання короткострокових віз, і туристи не можуть поїхати до Сімферополя, Коктебеля, Севастополя. Більше того, уявіть, що ви турист і, зійшовши з судна, прямо на набережній купили картину місцевого художника із видом Ялти, яка сподобалася вам, щоб подарувати друзям у далекій країні або залишити у приватній колекції подорожей. Але де там! При посадці на лайнер у вас вимагатимуть довідку міністерства культури про те, що картина не є предметом національної гордості і національним надбанням країни. Для цього треба їхати до Києва, віддавати картину на експертизу — у вас на це немає ні часу, ні бажання.

Отже, ви залишилися без сувеніра. А ось якби прямо в порту був центр міністерства культури, який би швидко проводив такі експертизи... Ялтинська міськрада домагається цього вже кілька років, а міністерство культури кілька років пручається.

Підіб’ємо підсумки. Крим чимало зі згаданого не може зробити тому, що уряд не має грошей, — любить розмірковувати міністр курортів Олександр Таряник. Де їх узяти? За його даними, щорічно Іран відвідує приблизно 1,3 мільйона туристів, і країна отримує від цього 700 мільйонів доларів виручки, Індонезія — 3 мільярди доларів від 3 мільйонів туристів, Венеція приймає за рік 4 мільйони туристів, які залишають 2 мільярди доларів, а Крим торік прийняв 4,5 мільйона гостей і отримав... лише 100 мільйонів доларів виручки. Висновок: туризм і курорт — галузі з високою дохідністю, але ми намагаємося «здирати» з туристів різні мита, збори і навіть штрафи прямо на дорозі, бо не навчилися, як у всьому світі, надавати їм послуги, за які вони б охоче платили самі...