Хто кого: тарифи проти субсидій

Нового року відбувається досить багато змін, які впливають на повсякденне життя суспільства. Хоча, здавалося б, ідеться про поліпшення матеріального забезпечення, пов’язаного з підвищенням мінімальних зарплат і прожиткового мінімуму, проте збільшення нарахувань за комунальні послуги перекреслює чи не всі райдужні сподівання.

Однак у Мінсоцполітики запевняють, що держава покриє подорожчання, збільшивши розмір компенсацій. Тож громадянам, які не в змозі платити за новими тарифами, радять звертатися по допомогу.

Та чи все складеться саме так? Одержувачам субсидій, а таких домогосподарств торік було понад 3 мільйони із середнім розміром допомоги у 1600 грн, виділили 39,4 млрд грн. А цьогоріч очікують збільшення кількості субсидіантів через спрощення процедури отримання цієї допомоги, розширення категорій претендентів і підвищення комунальних тарифів.

Однак на задоволення їхніх потреб виділено лише 36,6 млрд грн. Цього має вистачити на майже 5 мільйонів домогосподарств (витрати обраховано відповідно до фактичної потреби та реальної кількості одержувачів цієї держдопомоги 2020 року).

Марина Лазебна

Міністр соціальної політики Марина Лазебна переконує, що суми, закладеної у держбюджеті-2021 на субсидії, вистачить для проходження опалювального сезону. Її думку поділяють і деякі експерти. Мовляв, торік не всю виділену суму було використано, тож грошей вистачить. Чи саме так і буде, покаже час.

Наразі ж спробуємо розібратися з тими численними змінами, що їх періодично вносив Кабінет міністрів до деяких постанов щодо порядку призначення житлових субсидій, виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям і призначення держдопомоги сім’ям з дітьми, одиноким матерям і особам, яким надається допомога по частковому безробіттю на період карантину.

Це непросто, адже лише постанову Кабміну «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», схвалену 1995 року, різні уряди підправляли понад 60 разів (остання редакція побачила світ наприкінці грудня минулого року).

Тож відстежити всі зміни до постанов і порядків призначення виплат, які містять багато відсилань до інших нормативно-правових актів, досить складно. До того ж одні нововведення вітаються громадськістю, а інші викликають спротив.

От лише деякі з них. Розмір субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу не враховується до середньомісячного доходу.

Зате під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються як допомога по безробіттю, так і допомога по частковому безробіттю на період карантину.

У багатьох незадоволення викликає те, що при розрахунку розміру житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим і допомоги на дітей одиноким матерям враховуватимуть до середньомісячного сукупного доходу фактично отримані доходи. Береться до уваги й щомісячна компенсаційна виплата, призначена непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за людиною з інвалідністю першої групи.

Натомість пропонується інше послаблення: допомога на дітей одиноким матерям, а також державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї призначається, навіть якщо в її складі є особа, яка не сплатила або за неї не сплачено єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, але отримувала допомогу по частковому безробіттю на період карантину. Тобто у цьому разі нівелюються вимоги щодо обов’язкової сплати ЄСВ.

До позитиву слід зарахувати й зміни, які стосуються надання житлових субсидій домогосподарствам, у складі яких є особи, що офіційно працюють за кордоном або перебувають за кордоном у період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Що ж до термінів призначення субсидій, то вони залишаться незмінними. Тим українцям, які ними вже користуються, виплати перепризначать автоматично на наступний період, якщо доходи одержувачів істотно не зросли.

pixabay/jackmac34

А от процедура подачі документів змінилася. З початку січня управління соціального захисту припиняють особистий прийом громадян. Відтепер потрібно звертатися до відповідних відділів територіальних громад, які надаватимуть аж 67 видів допомог. Документи можна відправити онлайн на офіційний сайт, або через додаток «Дія», або надіслати поштою.

Та чи не найістотніша новела — перевірка одержувачів субсидій. І хоча у Міністерстві соцполітики переконують, що для громадян абсолютно нічого не зміниться, оскільки іншим стане лише алгоритм перевірки інформації, багато хто побоюється змін.

Якщо за досі чинною процедурою частину відомостей надавав сам громадянин, заповнюючи заяву і декларацію, а частину орган соцзахисту отримував самостійно в порядку обміну даними з іншими державними органами (фіскальною службою, фондами соцстрахування та пенсійним), то з нового року Міністерство фінансів проводитиме свою верифікацію через усі існуючі бази даних паралельно з органами соціального захисту.

Тобто перевірка претендентів на отримання субсидій розпочинатиметься одразу після того, як вони подадуть відповідні заяви. Дані про недостовірно надану інформацію будуть відомі не на етапі отримання субсидії, а перед її призначенням, що дасть можливість уникнути неправомірних виплат. Якщо ж порушення виявлять уже після отримання виплат, то гроші доведеться повернути.

Нову систему аудиту приведено у відповідність до чинного законодавства. Порядок перевірки чітко виписаний у Законі «Про верифікацію та моніторинг державних виплат». Згідно з ним документи проходять триетапний контроль. Причому другий етап триває впродовж усього періоду отримання державної допомоги, оскільки майновий стан може змінюватися.

Зміни у призначенні соціальних виплат і субсидій тільки-но вступають у дію, а громадськість уже переймається тим, що подорожчання комунальних послуг не перекриє ні державна допомога, ні збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Підстав для цього не бракує.

pixaba/renateko

З 1 січня підвищено вартість електроенергії для населення. Механізм простий і нібито не має дратувати, бо це й не зовсім підвищення: просто скасували пільговий тариф на перші 100 кВт·год (за 90 грн) і встановили єдиний тариф для всіх побутових споживачів — 1 грн 68 коп за кіловат-годину.

Як дрібничку це оцінює й заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко. В ефірі одного з телеканалів, коментуючи підвищення тарифів на електроенергію, він зробив такий розрахунок: ця складова становить лише 5–7% у структурі всієї платіжки конкретного домогосподарства. Тож, мовляв, запропоноване підвищення суттєво не вплине на неї.

Та чи у всіх це так? А як бути тим, у кого електроплити? У них спочатку відібрали право на додаткові пільгові кіловати, зрівнявши з іншими споживачами, а нині змушують платити ще майже вдвічі більше.

Крім того, у комунальній платіжці вже полізли вгору тарифи не лише на електроенергію, а й на газ, воду, тепло…

Щоправда, хвиля протестів по всій країні змусили владу вдатися до радикальних дій: відмовитися від ринку газу та застосувати державне регулювання на опалювальний сезон.

Щодо решти підвищених тарифів, то наразі назад нічого не відмотується. Приміром, з 1 січня 2021-го вже діють нові ціни для 23 підприємств, які займаються постачанням тепла населенню. Середньозважений тариф для цих ТЕЦ і когенераційних установок після підвищення становить 1121,71 грн за 1 Гкал. Але він може бути різним: у деяких випадках зростання сягнуло майже 50%.

Спільним у всіх цих пропозиціях було лише те, що такий ціновий стрибок нібито зумовлений істотним зниженням обсягів виробництва і споживання теплової енергії, підвищенням фонду заробітної плати для ліцензіатів, зростанням цін на паливно-енергетичні ресурси, подорожчанням ремонтних робіт, а також зростанням витрат на послуги з розподілу природного газу. Та чи легше від цього споживачу, і чому саме він має за все це платити?

Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, доводитися згадувати знову і знову у зв’язку зі зміною інших тарифів. Зокрема, йдеться про їх зростання для більшості великих водоканалів країни і навіть для низки водоканалів у райцентрах.

У середньому подорожчання становить 20% (таке ж зростання вже було торік). Однак у деяких містах суми істотно різняться й коливаються від 10 до 30%. Зате не різниться мотивація подорожчання: зростання вартості й тут пояснюють підвищенням витрат. Мовляв, мережі зношені, реагенти і електроенергія дорогі, зарплати доводиться збільшувати. Тож нехай споживач і тут підставить своє плече.

Як усе це позначиться на нашому побуті, навіть думати лячно. Адже зростання вартості енергоносіїв зазвичай тягне за собою зростання споживчих цін. Це підтверджують і фахівці департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки. Вони прогнозують, що впродовж першого кварталу 2021 року на рівень споживчої інфляції впливатимуть кілька чинників.

Стимулюватимуть зростання цін чинники монетарного та адміністративного характеру (зокрема, підвищення тарифів на електроенергію, природний газ). Також на ціни тиснутиме висока собівартість виробництва під впливом сезонності на продовольчому ринку.

Щоправда, роблять висновки фахівці, населення переорієнтується на товари першої необхідності та утримуватиметься від зайвих витрат на тлі пандемії COVID-19 (січневого локдауну, подовження карантину в лютому), що частково компенсуватиме дію інфляційних чинників.

Від Нацбанку немає й такого стриманого оптимізму. Там на початку року очікують прискорення інфляції та зростання девальваційного тиску через бюджетні видатки наприкінці 2020-го. За даними НБУ, традиційно високий обсяг видатків із держаного бюджету наприкінці року може посилювати інфляційний тиск.

Більше статей Тетяни Кириленко читайте за посиланням.