Гра з повноваженнями

Розпочату фінансову децентралізацію, яку торік відчули бюджети міст обласного значення та обласні бюджети, у 2016 р. уряд повів у зворотному напрямку, спробувавши передати місцевим громадам повноваження, на виконання яких жодних коштів не вистачить.

На щастя, більшість урядових пропозицій до держбюджету так і не потрапила. Втім, невирішені питання залишились - утримання закладів професійно-технічної освіти з бюджетів міст обласного значення, фінансування з державного бюджету визначених законодавством соціальних пільг, передусім щодо проїзду в громадському транспорті, неповне забезпечення коштами по освітній та медичній субвенціях. Неважко спрогнозувати: не всі міста чи регіони такі завдання подужають. Деякі просто припинять навчати робітничі кадри або надавати пільги.

Депутати Тернопільської облради таки затвердили проект обласного бюджету на 2016 р., поданий облдержадміністрацією. Відмовилася голосувати лише фракція ВО "Свобода", назвавши головний кошторис області "бюджетом оптимізації". У цьому визначенні, як на мене, частка правди є - уряд і Верховна Рада жонглюють повноваженнями областей і міст, щоб оптимізувати державні видатки.

Нагадаємо, що у змінах до Бюджетного кодексу, прийнятих під завісу 2014-го, було перерозподілено надходження від податку на доходи фізичних осіб до різних бюджетів. Саме того податку, який був і залишається основним у структурі доходів місцевих скарбниць. Отож до обласних бюджетів з минулого року зараховується лише 15% цього податку, а не 25%, як було раніше. Унаслідок реформи держфінансів, а також через інфляцію надходжень від податку на доходи фізосіб обласний бюджет Тернопільщини у 2015 р. отримав на 20,4 млн грн більше, ніж було заплановано (всього надійшло 170 млн).

Фінансовий і фіскальний органи області прогнозують, що завдяки легалізації зарплат через зниження єдиного соціального внеску (із 41 до 22%) і підвищенню базової ставки ПДФО із 15 до 18% обласний бюджет у 2016 р. отримає ще на 20 млн більше, ніж торік, - 190 млн грн. Але й видаткові повноваження збільшаться.

У ролі компенсатора витрат для обласних бюджетів уряд і парламент визначили збільшення надходжень місцевого акцизу, підвищено до 3% граничну ставку податку на нерухомість і розширено базу його оподаткування, розширено перелік об'єктів оподаткування транспортним податком. Однак прогнозувати надходження за цими статтями важко, тим більше, що їх обсяги більшою мірою залежать від розвитку інфраструктури та економічної активності населених пунктів.

Утім, як і податок на прибуток підприємств приватного сектора - один із базових для бюджетів. У 2015 р. обласний бюджет мав отримати 46,6 млн грн податку на прибуток підприємств, але план не виконав. Чимало приватних підприємств показали збитки. За даними Державної фіскальної служби, у січні-вересні 2015 р. кількість збиткових підприємств на Тернопіллі досягла 37,3%, а задекларована сума збитків - 4,4 млн грн. Деякі великі платники податків просто втікають з області… І тому в обласному бюджеті-2016 зменшили прогнозну суму надходжень від згаданого податку - до 40 млн грн.

Підвели й надходження від екологічного податку, 55% якого з минулого року зараховується до загального фонду обласного бюджету. 2015-го планували отримати його в обсязі 3,4 млн грн, проте 672 тис. таки недобрали. Причина в тому, що торік працювали лише два цукрові заводи, які робили великі викиди шкідливих речовин, тоді як роком раніше цукор варили чотири підприємства. А на 2016 р. в обласному бюджеті запланована ще менша сума екологічного податку - лише 2,5 млн грн. Мабуть, фіскальна служба прогнозувала, що із шести спиртозаводів області, що працювали торік, нинішнього року вироблятимуть спирт ще менше підприємств, а із двох живучих цукрозаводів один припинить діяльність.

Базова дотація для обласних бюджетів передбачає горизонтальне вирівнювання їх податкоспроможності за надходженнями від податку на доходи фізосіб і податку на прибуток підприємств. І отут для Тернопілля знову не все виходить гладко. Один із найбільших платників податків - ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" - цього року несподівано переходить на облік до фіскальної служби в місті Одесі, хоча свою продукцію - сигарети - має намір реалізовувати жителям різних областей, у тому числі Тернопільської. І хоча чимало питань, які виникають із цього приводу (в тому числі щодо особливостей діяльності самої компанії), ще залишаються без відповіді, очевидний наслідок для місцевого обласного бюджету можна вже зазначити: якщо у 2015 р. він отримав базової дотації 63,1 млн грн, то на 2016-й заплановано лише 54 млн.

Освітньої субвенції область отримає фактично на рівні минулого року - 109,7 млн грн. Медичної субвенції для обласного бюджету передбачено дещо більше, ніж торік, - 475,7 млн (2015-го було майже 462 млн). Але, зважаючи на реальні темпи інфляції, подорожчання товарів і послуг, такі обсяги субвенцій ситуації не рятують. Обласна влада вкотре покладає великі надії на стабілізаційну дотацію і додаткові обсяги медичної субвенції, які надходять в останні місяці року. В результаті надлишкові кошти, акумульовані місцевими бюджетами, підуть не на розвиток інфраструктури чи підвищення якості послуг, а на виплати заробітних плат працівникам бюджетної сфери, фактично, на виконання повноважень центральної влади.

А із субвенцією на підготовку робітничих кадрів цього року сталася прикра комедія. Закон про держбюджет-2016 передбачає, що видатки на підготовку робітничих кадрів у містах обласного значення здійснюються з їхніх бюджетів, а в інших населених пунктах - з обласного бюджету. На відміну від минулого року, цільової субвенції для місцевих бюджетів уже не передбачено.

На утримання 17 закладів профтехосвіти в обласному бюджеті вдалося закласти лише 47 млн грн за мінімальної потреби 95 млн. У міському бюджеті Кременця на фінансування одного професійно-технічного ліцею буде спрямовано менш як 20% необхідних коштів. А у Тернополі видатки на утримання чотирьох професійно-технічних училищ і одного технічного коледжу бюджет може профінансувати лише на 40% (29–30 млн грн) від мінімальної потреби (74 млн). Очевидно, в масштабах держави реформа професійно-технічної освіти, створення в кожній області кількох потужних центрів професійно-технічної освіти, які готували би фахівців робітничих професій, що мають попит на ринку праці на тій чи іншій території, здійснюватимуться дарвінівським природнім добором - виживуть сильніші. Поза сумнівом, нинішнє скорочення фінансування профтехосвіти, до чого призвели дії уряду, загрожує закриттям навчальних закладів. А це обмежить доступ випускників шкіл, насамперед із сільської місцевості, до здобуття ступеневої освіти та порушить їх конституційне право на освіту.

Кабміну загалом і Мінфіну, зокрема, в останній момент вистачило здорового глузду, і вони вирішили не передавати вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації на фінансування за таким принципом, як заклади профтехосвіти, а залишили їх утримання з тих бюджетів, у чиїй власності вони перебувають. А це - попереджувальний сигнал містам, регіонам, державі навести бодай елементарний лад у вищій освіті I–II рівнів акредитації, проаналізувавши, підготовка яких фахівців їм потрібна, а яких випускають даремно.

При підготовці обласного бюджету-2016 облдержадміністрація працювала до сьомого поту. Вона відшукала 10 млн грн і передала зазначену суму коштів із загального фонду до бюджету розвитку - для співфінансування будівництва, ремонту та реконструкції об'єктів із Державним фондом регіонального розвитку (для порівняння, торік на ці потреби з обласного бюджету було витрачено 2,9 млн). Однак джерела наповнення самого фонду - дуже непевні, бо це кошти від реалізації конфіскованого майна, привласненого у результаті корупції, від повернення награбованого оточенням Януковича і т.ін. І тому в разі ненадходження коштів із цієї установи невідомо, на які потреби облдержадміністрація використає оті зарезервовані 10 млн грн.

Хоч би скільки разів у кожному виступі повторював прем'єр-міністр Яценюк, що український уряд робить українські справи, ні уряд, ні справи від того українськими не стануть. А дискредитовану децентралізацію дедалі менше вдається прикрити патетичними гаслами та обіцянками. Бо громади і їх мешканці відчувають рівень фінансування кожен день. І вже зараз.