Майже шість років тому в Києві була задіяна і відтоді успішно розвивається схема будівництва житла на кошти фізичних осіб. Про ставлення киян до нововведення красномовно свідчить той факт, що 1995 року в житлове будівництво ними було інвестовано 17,5 мільйона гривень, 2000-го — 354 мільйони, а до кінця поточного року, як запевняє президент холдингової компанії «Київміськбуд» Володимир Поляченко, сума інвестицій становитиме 438 мільйонів гривень.
Такі темпи стали можливими завдяки спільній діяльності «Київміськбуду» і банку «Аркада». Адже спочатку мало хто мав кошти, достатні для придбання житла. Тепер же воно стало доступнішим за рахунок довгострокових кредитів, наданих згаданим банком під заставу споруджуваного житла на досить прийнятних умовах. Досвід об’єднання праці та капіталу викликав жвавий інтерес не лише в населення, а й вищих органів влади, аж до законодавчого, яким був ухвалений Закон України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд». За ходом експерименту відтоді пильно стежить спостережна рада, до складу якої ввійшли народні депутати, представники адміністрації Президента України й Кабінету міністрів.
Чергове засідання спостережної ради провів днями його голова, заступник глави адміністрації Президента Павло Гайдуцький.
— Відповідно до розпорядження Президента України, — повідомив учасникам засідання Павло Іванович, — наприкінці листопада на вищому державному рівні відбудеться науково-практична конференція з питань впровадження в Україні системи іпотечного кредитування. Це ще одне свідчення того, що ХК «Київміськбуд» і АКБ «Аркада» виконують завдання, що має важливе соціальне значення.
Про те, як виконується це завдання, найкраще свідчать цифри. Тільки за вісім місяців поточного року в Києві за підрядною діяльністю введено в експлуатацію близько 300 тис. квадратних метрів житла. З них 78,8 відсотка на рахунку «Київміськбуду». Усього ж за період із 1996 по 2001 рік холдинговою компанією здано 234 житлових будинки. З них 171 споруджений на кошти населення, у тому числі 122 будинки побудовані на кошти, залучені АКБ «Аркада». Особливо слід зазначити відносну дешевизну житла, запропонованого ХК «Київміськбуд»: середня вартість одного квадратного метра коливається від 1082 гривень на Троєщині і до 1815,3 — у Соломенському районі. Причому йдеться про квартири з повним внутрішнім оздобленням.
Нині поліпшення житлових умов потребують понад 75 відсотків киян. Добра половина з них пов’язує свої надії щодо вирішення цієї проблеми з «Київміськбудом» та банком «Аркада». Що у свою чергу служить надійною гарантією для тих, хто хотів би відкрити пенсійний рахунок, але поки що вагається з прийняттям остаточного рішення. Адже наявність попиту на житло забезпечує вигідне й надійне розміщення їхніх коштів.
І не вина будівельників та банкірів, що їхня відповідна інформація ще багатьма сприймається як комерційна реклама, а не як пропаганда державної соціальної політики. До її поширення повинні підключатися не лише ЗМІ, а й державні установи. Не випадково це підкреслюється в посланні Президента України до Верховної Ради й уряду про прискорення проведення пенсійної реформи. До речі, експеримент, здійснюваний у Києві, у цьому документі виділений окремим пунктом, як досвід практичного впровадження третього рівня пенсійного забезпечення населення України. Київський досвід вивчається і вже впроваджується в багатьох регіонах країни — у Вінниці, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Донецьку. Це свідчить про те, що експериментатори на правильному шляху.
Будь-який експеримент має початок і кінець. Вочевидь, цей завершиться, коли іпотечне кредитування і третій рівень пенсійного забезпечення отримають усенародне визнання і розвиток по всій країні. Та ось голова правління АКБ «Аркада» Костянтин Паливода нарікає, що люди, які отримали довгострокові кредити, прагнуть будь-що повернути їх достроково. Проте нерівномірне, нехай навіть дострокове, повернення боргів ускладнює роботу банку.
Причина такої обов’язковості, мабуть, у тому, що люди, навіть порівняно забезпечені, не впевнені в завтрашньому дні, тому й намагаються за першої нагоди позбутися боргів. Отже, необхідний ще один, головний експеримент у загальнодержавному масштабі: зі створення сприятливих умов для формування середнього класу суспільства — основного в усіх розвинених країнах. За десять років державності ми створили клас заможних і клас незаможних, а ось до середнього руки не дійшли. Тільки-но такий клас з’явиться, нам відразу полегшає.