Децентралізація за подвійними стандартами

У 2017 р., окрім діючих 184 об'єднаних територіальних громад (ОТГ), в Україні стартує ще стільки ж. А Тернопілля є безперечним лідером за кількістю ОТГ. У цій невеличкій області до 26 громад додадуться ще десять, в яких у грудні відбулися перші вибори голів і депутатів.

Формування ОТГ відбувається стихійно. В питаннях децентралізації Тернопільщина другий рік поспіль рухається навмання, створюючи нові громади і вносячи зміни до Перспективного плану формування територій громад навздогін процесу, який рушив.

Жителі населених пунктів, які об'єдналися, зрозуміло, не хочуть жити, як раніше. Прийнявши рішення про об'єднання, люди тим самим висловилися за більш якісні освіту, охорону здоров'я, культуру, соціальний захист. Вони прагнуть побачити відремонтовані школи, дитсадки, амбулаторії, клуби, дороги. Але більшість території області і населення все ще залишається осторонь процесів децентралізації та добровільного об'єднання громад. Судіть самі: згадані 36 ОТГ об'єднають в області менш як 400 населених пунктів із понад 1057 і майже 300 тис. жителів, що становить менше третини населення області. Та й бажати кращого життя ще не означає навчитися його творити.

Втім, усі об'єднані громади виконали бюджети. Але їх перевиконання міліє. Якщо за результатами першого півріччя рівень перевиконання перевищував 50%, то під кінець року успіх пригальмовано. Департамент фінансів облдержадміністрації прозвітував, що за 11 місяців 2016-го до загального фонду бюджетів 26 ОТГ надійшло майже 371 млн грн, що лише на 15% більше від запланованого. Місцева влада витиснула все, що могла і що хотіла. А нові суми ПДФО і плати за землю, розраховані із вищих зарплат чи більш вартісної оцінки землі, надійдуть лише 2017-го.

Цього року ОТГ отримали державну субвенцію на розвиток інфраструктури. Кошти надходили помісячно, згідно з графіком. На сьогодні на рахунки громад Тернопільщини надійшли всі 141,5 млн грн, передбачені субвенцією. Але рівень їх освоєння в громадах різний. У більшості великих ОТГ, як, наприклад, у Великогаївській і Золотопотіцькій, на момент написання статті він становив майже 80%. Цей рік виявив певну закономірність: що менша громада, то нижча кваліфікація управлінських кадрів у ній. Вони не можуть належним чином вести бухгалтерію, в повному обсязі використовувати освітню і медичну субвенції, вчасно і якісно проводити тендерні процедури на виконання ремонтних чи будівельних робіт, а переможців державних закупівель визначають із запізненням. Тому й не дивно, що в невеличкій Лопушненській громаді (шість населених пунктів із 2600 жителів) субвенційні кошти освоєно на 70%, а в Колодненській громаді (п'ять населених пунктів, 2800 осіб) - лише на 50%.

Новостворені ОТГ у переважній більшості діють наосліп. Стратегії розвитку для них - це китайська грамота, і найближчим майбутнім вони навіть не планують їх розробляти. Винятки із загального правила, звісно, є, але їх одиниці. Наприклад, у великій Шумській громаді (36 населених пунктів, 21 тис. жителів) стратегічний план розвитку тільки-но складають, причому на кошти українсько-польсько-канадського проекту "Підтримка демократії", а меншій громаді - Почаївській міській ОТГ - стратегію розробляє обласна громадська організація "Гуртом!" за підтримки міжнародного фонду "Відродження".

Попри значні успіхи фіскальної децентралізації, новостворені громади важко назвати спроможними. Отримавши незалежність від держбюджету, вони почали залежати від бюджетоутворюючих підприємств, що розташовані в їхніх межах. Як правило, йдеться про одне-два сільгосппідприємства, що суттєво посилює вплив їхніх власників на ОТГ. Наприклад, у Скориківській громаді, яка включає 14 населених пунктів із 5800 жителів, найбільшим донором бюджету є сільськогосподарське товариство "Україна", в якому працюють 430 осіб. Підприємство займається рослинництвом, тваринництвом, має елеватор, а крім того, плекає 143 га саду. Недавно прем'єр-міністр відкрив фруктосховище потужністю 4000 т, звідки яблука відправляють на внутрішній ринок і планують експортувати їх на ринки країн ЄС.

З нового року поблизу міста Бучача стартує невелика Трибухівська громада, яка поки що складається з двох сільських рад із 5,5 тис. осіб. А там бюджетоутворюючим є велике фермерське господарство "Гадз", де працюють понад 100 осіб. Упродовж кількох років воно заклало в цій місцевості майже 600 га саду, малинник і розсадник, де вирощує півмільйона штук саджанців плодових дерев. Торік введено в дію велике фруктосховище, а днями - холодильно-сортувальний комплекс для зберігання фруктів потужністю до 7 тис. т. Керівники підприємства у перспективі бачать встановлення ліній переробки фруктів - виготовлення яблучних чіпсів, джемів, пюре, соків,сидру. Але які ж перспективи власне для громад? Вихід єдиний - розширення за рахунок приєднання нових населених пунктів і, таким чином, перетворення ОТГ на спроможні.

Прийняття важливих законопроектів, які підштовхнули б розвиток об'єднаних тергромад, переноситься на невизначене майбутнє. Перебуваючи на початку грудня з візитом на Тернопіллі, прем'єр-міністр Володимир Гройсман укотре повторював: "Треба прийняти закон про дооб'єднання громад. Верховна Рада повинна прийняти рішення щодо управління землями об'єднаних громад. Уряд це абсолютно підтримує". Але їх розгляд до другого читання і прийняття в цілому відкладається вже упродовж кількох місяців. Тож віз і нині там.

У деяких об'єднаних громадах області відкрили сучасні центри надання адміністративних послуг і почали надавати їх комплексно. Перший такий центр у жовтні було відкрито у Шумській міській громаді. Його створення підтримав проект ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду", але більшість коштів - понад мільйон гривень - було виділено з бюджету ОТГ. "Питання не стільки в зусиллях, витрачених на реконструкцію будівлі, а у створенні суті центру, підготовці персоналу, його навчанні", - розставив акценти у розмові з журналістами менеджер проекту Хендрік Ван Зіл.

Так, Шумський ЦНАП нині надає майже 90 видів послуг - реєстрація місця проживання, видача внутрішнього паспорта, зміна прізвища, вклеювання фото, оформлення речових прав на нерухоме майно, послуги Держгеокадастру та інші. Але для виготовлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон територіальний орган Державної міграційної служби в міському ЦНАП не запустив у роботу обладнання і не надав кодів доступу до держреєстрів, хоча згідно із законом №888 мав би це зробити до 1 жовтня ц.р. Аналогічна ситуація і в більшості ЦНАП обласних центрів. Виготовляє закордонні паспорти і далі Державна міграційна служба через ДП "Документ". Напевно, така психологія чиновника - не випускати з рук послуги, де крутяться чималі гроші.

Виходить, що центральна влада у питаннях децентралізації ніяк не відмовиться від практики подвійних стандартів: вона і в об'єднані громади не проти вдихнути життя, і намагається зберегти районні органи влади - адміністрації та ради - хоча б із клаптиковими територіями, на яких вони продовжили б здійснювати повноваження. Хіба це не дискредитація важливої реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади, успіхами якої при першій нагоді не забувають похвалитися керівники держави?