БРЯНКІВСЬКІ «ПОСИДЕНЬКИ» КАБМІНУ: УСЕ, ЯК ЗАВЖДИ

Виїзне засідання Кабінету міністрів, на якому слід було проаналізувати стан справ у вугільній галузі і виконання програми «Вугілля України», відкладалося кілька разів, поки нарешті численні учасники даного заходу (серед яких були колишні фахівці із сільського господарства, аудитори і керівники туристичних фірм, які стали в березні народними депутатами України) не зібралися в Брянці — місті, розташованому в Луганській області. Ті, хто вже побував не на одному подібному засіданні, у принципі могли прогнозувати, про що йтиме мова. Черговий прем’єр розкаже про те, яким він бачить існування вугільної промисловості, доповідачі, поскаржившись на проблеми, підтримають цю точку зору, профспілки посваряться на уряд пальчиком тощо. Так і сталося.

Відкриваючи засідання, Анатолій Кінах відразу дав усім зрозуміти, що, на його думку, вугільна галузь є найважливішою складовою енергетичної безпеки України і ніяких дискусій із цього приводу бути не повинно. Використовуючи можливості держави, треба зробити так, аби даний принцип наповнювався конкретним змістом і сприяв подальшому розвитку галузі. Щодо нинішнього процесу реструктуризації, то, на думку прем’єра, він проходить досить односторонньо й однобоко. На жаль, в умах як шахтарів, так і чиновників (із центру) реструктуризація пов’язана винятково із закриттям шахт. Насправді ж мова має йти про комплекс заходів на основі чіткого техніко-економічного аналізу перспектив кожного підприємства, починаючи з проблем фізичного закриття і закінчуючи соціальними питаннями. Але, на жаль, такого комплексного державного підходу поки не спостерігається. Тому завдання виїзного Кабміну і полягало не лише в розгляді виконання програми «Вугілля України», а й у визначенні кроків до якісного розв’язання проблем, що стоять перед вугільною промисловістю.

Міністр палива й енергетики Віталій Гайдук із перших слів свого виступу розповів про те, як «почувається» програма «Вугілля України». Виявилося, що справи з її виконанням могли бути і кращими. 2002 року планувалося видобути 85 млн. тонн вугілля. Після коригування планів реально говорити про 81 млн. За п’ять місяців ц.р. видобуто 31 млн. тонн вугілля. 18 холдингових компаній впоралися із визначеним завданням, а 17 знизили обсяги виробництва. До приємних моментів можна віднести очікування зниження імпорту вугільної продукції на 2,5 млн. тонн. Рівень розрахунків за відвантажену продукцію склав 87%, із яких 95% було оплачено «живими» грошима. За перше півріччя підприємствами галузі сплачено 399 млн. грн. податків.

Однак у цілому затягування реформування галузі призвело до того, що продовжує зростати дебіторська (4,6 млрд. грн.) і кредиторська (10,5 млрд. грн.) заборгованість. Почала проявлятися небезпечна тенденція збільшення собівартості видобутої продукції. Є проблема і з виконанням планів зі збільшення заробітної плати шахтарям, яка у даний час у середньому складає 605 грн.

Що стосується безпосередньо самої реструктуризації, то у віданні компанії, яка займається цим питанням, у даний час перебуває 104 шахти. Починаючи з 1996 року, ціна всіх проектів склала 7,2 млрд. грн. Реально ж грошей було виділено трохи більше 2 млрд. грн., що, природно, не дозволило вирішити багато соціальних питань. Про екологію взагалі краще не згадувати. Тому, за словами міністра, настав час проаналізувати досвід роботи «Укрвугілляреструктуризації» і зробити відповідні висновки. Щоб устаткування із шахт, які закриваються, не розкрадалося, а передавалося на ті підприємства, які ще працюють, буде введено нову посаду — головного гірника, котрий проконтролює весь процес від початку до кінця. А місцевим органам влади мають бути передані функції, не властиві компанії. Передусім щодо створення нових робочих місць.

Виступивши слідом за міністром, губернатори Луганської та Донецької областей докладніше зупинилися на тих проблемах, які їм доводиться вирішувати на місцях. Олександр Єфремов привернув увагу до того, що в області різко загострилася ситуація з виплатою шахтарям заробітної плати і соціальних виплат. Заборгованість становить 474 млн. грн., збільшившись із початку року на 17 млн. Крім цього, у гірників Луганщини, котрі забезпечили минулого року 91% приросту видобутку, найнижча зарплата в галузі. Його «сусід» Віктор Янукович зазначив, що поліпшення деяких показників роботи галузі в Донецькій області носить локальний характер. На третину збільшився обсяг коштів, отримуваних від реалізації вугілля. До 11 % знизився обсяг бартерних операцій. Середня зарплата зросла в 1,3 разу і складає 511 грн. Однак заборгованість по зарплаті складає майже 800 млн. грн. і з початку року збільшилася на 12 млн. Основна причина — неповна або невчасна оплата за відвантажене споживачам вугілля.

Не сприяє нормальній роботі галузі той факт, що енергетики розплачуються за поставлену продукцію в останні два-три дні місяця. По суті, шахтарі стали заручниками ДП «Енергоринок», саме існування якого, на думку Віктора Януковича, втратило свою актуальність, перетворившись на гальмо подальшого розвитку ринкових відносин у паливно-енергетичному комплексі. Як вважає донецький губернатор, можливо, уже час розглянути питання про перехід на прямі взаємовідносин між виробниками та споживачами електроенергії, залишивши «Енергоринку» лише функції координації та статистичної звітності.

Недофінансування галузі з боку держави призвело до того, що за останні два роки на шахтах Донецької області, які видобувають енергетичне вугілля, не став до ладу жоден новий горизонт. Хоча для того, аби підтримувати рівень вуглевидобутку на нормальному рівні, необхідно щороку вводити їх до ладу п’ять-сім. Є запитання у Віктора Януковича і до процесу передачі об’єктів, що належать шахтам, на баланс місцевих органів влади, оскільки фінансування цих заходів із держбюджету практично відсутнє.

Можливо, частину цих проблем удасться вирішити його колишньому заступнику, а нині голові комітету ВР із питань ПЕК Андрію Клюєву. Піднявшись на трибуну, той бадьорим, командирським голосом доповів, що ввірений йому комітет пропонує створити робочу групу, яка щомісяця контролюватиме розроблені урядом графіки погашення заборгованості і перед вугільними підприємствами. Крім цього, буде налагоджено контроль за запланованими на цей рік витратами на утримання галузі. Комітет вважає, що для позитивного вирішення питання про приватизацію вугільних підприємств основною умовою має стати інвестування коштів у підготовку нових лав і створення нових робочих місць, а також гарантована виплата заробітної плати. Одним із варіантів приватизації пропонується емісія акцій вугільних підприємств із подальшим їх продажем потенційним власникам. Також Андрій Клюєв робитиме все можливе для відстоювання в бюджеті-03 статей, пов’язаних із соціальним захистом робітників вугільної галузі і введенням додаткових виробничих потужностей для створення нових робочих місць. Що стосується ПДВ, то пропозиція глави комітету — відшкодовувати його лише тим підприємствам, які не мають заборгованості перед бюджетом.

Залишається сподіватися, що все сказане хоч цього разу буде втілюватися в життя.