Людина слова й людина справи — далеко не завжди одна особа

Серпневе рішення Л.Кучми про створення вертикально інтегрованої нафтової компанії (ВІНК), за ідеєю, покликано стабілізувати вітчизняний ринок нафтопродуктів. Але не встигла об’єднана компанія запрацювати, як у неї відразу з’явилися противники. Серед сьогоднішніх опонентів створення державної ВІНК передусім називають представників фінансово-промислових груп, котрі очікують істотних втрат у результаті концентрації держактивів вітчизняної нафтогалузі.

Найпомітнішим гравцем у полку опонентів ВІНК виявився недавно усунутий з посади голова правління ЗАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ) Павло Овчаренко. Колишній керівник підприємства спробував перешкодити створенню державної ВІНК, схоже, у дуже своєрідний спосіб. Мало того, що на захист звільненого глави «Укртатнафти» виступили топ-менеджери провідних операторів українського нафторинку (так би мовити, цехова солідарність підписантів меморандуму з урядом, котрі пообіцяли одне одному підтримку у важку хвилину). Пану Овчаренку цього явно видалося недостатньо. Не стверджуватимемо, що це, як кажуть, справа саме його рук, але голова спостережної ради ЗАТ «Укртатнафта» Равіль Муратов заявив: йому й іншим членам спостережної ради загрожували, у результаті чого (від гріха подалі) голосування із приводу П.Овчаренка перенесли до Москви.

Як заявив Р.Муратов, нині — перший віце-прем’єр Республіки Татарстан, котрий представляє у спостережній раді «Укртатнафти» інтереси татарстанських акціонерів, тиск на членів спостережної ради є безпрецедентним випадком і свідчить про «низький рівень корпоративної культури в «Укртатнафті» й у країні в цілому». На його думку, менеджмент ЗАТ має підкоритися волі власників компанії.

У відповідь П.Овчаренко відкинув усі висунуті на його адресу обвинувачення. Одночасно пообіцявши, що в жодному разі не опиратиметься волі акціонерів і не втручатиметься у процес усунення його з посади: «Якщо акціонери в особі Татарстану й «Нафтогазу» вирішать, що я непотрібний, вони можуть у будь-який момент мене усунути, і я не перешкоджатиму цьому».

Проте насправді все виявилося інакше. Тоді, коли П.Овчаренко запевняв усіх у своїй лояльності до рішення акціонерів, за збереження його на посаді голови правління «Укртатнафти» вже відбувалася судова тяжба. Із позовом у суд звернулося ТОВ «Незалежність». Суть позову полягала в тому, аби заборонити спостережній раді усувати з посади голову правління ЗАТ П.Овчаренка. І знаєте, хто боровся в суді за усуненого з посади пана Овчаренка? Компанія, із якою він пов’язаний. До того ж ТОВ «Незалежність-1» — один із акціонерів АКІБ «УкрСиббанк»; їй як юридичній особі належить 9,86% акцій харківського банку.

Ось такі різночитання між обіцянками й діяннями екс-голови правління ЗАТ «Укртатнафта». Утім, це не перший випадок, коли дії Овчаренка розходяться із обіцянками.

Візьмімо, приміром, оцінку діяльності «Укртатнафти» за останні півтора року. Пан Овчаренко запевняє: із його приходом в «Укртатнафту» компанія почала працювати ефективніше. Насправді фінансові показники Кременчуцького НПЗ останнім часом значно погіршилися: доход компанії із 1,827 млрд. грн. 2002 року збільшився до 4,86 млрд. грн. у 2003-му, а прибуток за той самий період скоротився із 195,5 млн. грн. до 95,3. Рентабельність «Укртатнафти», за даними Мінекономіки, 2002 року становила 10,7%, а через рік — лише 1,9%.

Ось такі реальні показники роботи «Укртатнафти» при П.Овчаренку.

Далі. Як відомо, 13 вересня основні оператори нафторинку підписали з Кабміном України меморандум про збереження стабільних роздрібних цін на нафтопродукти. Із боку уряду підпис під цією угодою поставив перший віце-прем’єр Микола Азаров. Від імені «Укртатнафти» цей документ підписав Павло Овчаренко. Меморандум, зокрема, передбачає, що вартість бензину марки АІ-76 на заправках «Укртатнафти» не перевищить 2,6 грн. за літр; АІ-95 — 2,9 грн., дизпалива — 2,5 грн. за літр. Проте автозаправні станції «Укртатнафти» торгують дизпаливом за ціною 2,6—2,7 грн. за літр; бензином АІ-76 — по 2,7—2,75 грн., а бензин марки АІ-95 продається узагалі по 3,1 грн. за літр.

На багатьох інших станціях ціни такі самі. Але в тім-то й річ, що ті АЗС належать приватним компаніям, котрі можуть самі визначати рівень своєї рентабельності та прибутку. «Укртатнафта», на відміну від них, наполовину належить державі, і саме інтереси держави, за логікою, у ній представляв П.Овчаренко. А насправді?..

Цілком зрозуміло, на такому тлі представники України в спостережній раді «Укртатнафти» підтримали відставку П.Овчаренка.

Історія взаємин «Укртатнафти» з УкрСиббанком у період керівництва компанією П.Овчаренком також вельми цікава. Екс-голова «Укртатнафти» розпочав із того, що перевів на обслуговування до УкрСиббанку основні рахунки Кременчуцького НПЗ.

Після усунення Овчаренка відразу ж виникли проблеми з банком. Як повідомив 24 вересня представник прес-служби «Укртатнафти», компанія видала УкрСиббанку доручення перерахувати до бюджету акцизний збір на нафтопродукти на 9 млн. грн. Проте за станом на 27 вересня це доручення не було виконане. «Нам ніхто нічого не повідомив. Просто не перераховують гроші», — кажуть у прес-службі. В «Укртатнафті» зазначили: такі неправомірні дії УкрСиббанку не лише дестабілізують роботу Кременчуцького НПЗ, котрий виробляє понад 30% автомобільного палива в Україні, а й створюють напруженість на ринку нафтопродуктів, що сьогодні, як ніколи, потребує стабільності. «Це вже боротьба не за окреме крісло менеджера, а й проти державного управління в галузі в цілому», — заявили в прес-службі.

Не дивно тому, що Головне контрольно-ревізійне управління України найближчими днями має намір розпочати комплексну ревізію фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Укртатнафта» за 2003—2004 роки. Як повідомило УНІАН джерело в керівництві ГоловКРУ, основною причиною звільнення колишнього голови правління ЗАТ «Укртатнафта» П.Овчаренка стало невиконання умов підписаного з Кабміном меморандуму про фіксування цін на нафтопродукти, а також недопоставки дизельного палива за пільговими цінами аграріям.

Тепер ГоловКРУ має намір з’ясувати долю цих неврахованих коштів. «Треба зрозуміти, скільки грошей колишній менеджмент заробив із допомогою різноманітних схем і куди вони пішли», — цитує УНІАН джерело в ГоловКРУ. Він також назвав причиною перевірки використання в 2003 і 2004 роках сумнівних фінансових схем отримання компанією кредитів на закупівлю сировини: «Ми припускаємо, що в цей період завод фактично працював не на державу, а на одну фінансово-промислову групу, близьку до міноритарного акціонера заводу».

Ви ще не здогадалися, кого мав на увазі представник ГоловКРУ? На дату усунення Овчаренка з посади заборгованість «Укртатнафти» за кредитами комерційних банків становила 167,6 млн. грн. Чи варто говорити, що всі ці гроші компанія винна... УкрСиббанку. Нині компанія змушена публічно запевняти групу «УкрСиб» у своїй обов’язковості й у тому, що кредити буде повернуто.

Так чи інак, а звільненому топ-менеджеру П.Овчаренку саме час замислитися, чим може обернутися для нього «слава» людини, чиї слова розходяться з ділом.