Хто заплатить за чисте повітря Маріуполя?

У листопаді спостерігався новий виток протистояння навколо екологічних проблем Маріуполя. Екологи закликали до радикальних заходів, аж до закриття містоутворюючих меткомбінатів «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча. Проте повна зупинка заводів - не вихід із ситуації, впевнені експерти. Тим більше що холдинг «Метінвест», власник маріупольських підприємств, уже зробив кардинальні кроки задля поліпшення екологічної обстановки в місті і пропонує вирішувати всі спірні питання шляхом переговорів, а не мовою ультиматумів.

На початку листопада ситуація в Маріуполі вкрай загострилася. Не секрет, що останнім часом перед регіональним промисловим центром надзвичайно гостро постало екологічне питання, через що в місті відбувся мітинг, який зібрав близько 10 тис. жителів. Мета його учасників - закликати міську владу та власників маріупольських меткомбінатів вдатися до рішучих заходів і вирішити проблеми, пов’язані з екологією.

Утім, не можна сказати, що найбільша в Україні гірничо-металургійна компанія «Метінвест», до складу якої входять «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча, сидить склавши руки. «Ми виконали величезну роботу, і завдяки нашим інвестиціям на «Азовсталі» вже зупинено мартенівський цех, ми зупинили три коксові батареї, й сьогодні, чуючи жителів міста, зупинили на один місяць нашу аглофабрику», - заявив у своєму виступі генеральний директор «Метінвесту» Ігор Сирий. «Керівництво «Метінвесту» намагається поділяти проблеми городян. Деякі з них можна вирішити в короткий термін, а деякі потребують набагато більше часу, - так пояснив свою позицію гендиректор «Азовсталі» Енвер Цкітішвілі. - Торік було затверджено інвестпрограми, третина яких пішла на заміну очисних споруд на сучасніші». За його словами, через зупинку трьох коксових батарей компанія щомісяця зазнає збитків у розмірі 1,5 млн. дол.

Саме робота азовсталівської аглофабрики, як вважають активісти-екологи, отруювала маріупольське повітря. Тепер проблему тимчасово знято, а в «Метінвесту» є час, щоб перевірити роботу очисних споруд аглофабрики на відповідність паспортному режиму, провести ревізію
інших джерел викидів на «Азовсталі».

Ба більше, компанія готова до рішучих дій. «Після того, як ми закінчимо ревізію, спробуємо знову запустити в роботу аглофабрику. Та якщо ситуація на аглофабриці не приведе до вирішення ситуації, яка склалася, то, попри те, що аглофабрика для нас технологічно життєво важлива, ми готові піти на такий крок, щоб її повністю зупинити», - наголошує І.Сирий.

Варто сказати, що інвестиційна робота ведеться не тільки щодо «Азовсталі», а й на ММК ім. Ілліча. Зокрема, на «Ілліча» вводиться в експлуатацію комплекс вдування пиловугільного палива (ПВП), розпочато програму масштабної реконструкції аглофабрики.

«Нині керівництво меткомбінату працює за двома основними напрямами: аглофабрика і доменне виробництво. Ми повністю усвідомлюємо, що обсяг робіт справді колосальний, і є моменти, які ми не зробимо ні через рік, ні через два, ні через три. Проте робота над ними не зупиняється», - зазначає генеральний директор ММК ім. Ілліча Володимир Бойко.

Тільки з 2003 року в «Азовсталь» було вкладено понад мільярд доларів, за такий же період інвестиції в техпереоснащення ММК ім. Ілліча становили майже мільярд доларів. За останні кілька десятків років таких інвестицій у Маріуполь не вкладав ніхто. При цьому, згідно з даними Маріупольської міськради, понад половину бюджету міста (близько 700 млн. грн.) становлять платежі підприємств «Метінвесту». За даними ЦК профспілки, середня зарплата на «Азовсталі» становить 4880 грн., ММК ім. Ілліча - 4240 грн., це одні з найвищих рівнів зарплати в галузі.

І все це відбувається на тлі триваючої кризи у світовій металургії. «Нині економічна ситуація набагато гірша, ніж 2008 року, глобальна криза триває. Попри це, ми продовжуємо роботи з модернізації заводу», - говорить Володимир Бойко.

Зрозуміло, що «Метінвест» не залишиться осторонь проблеми. «Компанії «Метінвест» та її акціонерам абсолютно не байдужа доля міста, доля трудових колективів, членів їхніх родин», - зазначає Ігор Сирий.

Однак невелика частина гарячих голів у Маріуполі налаштована радикально, аж до вимоги повністю закрити обидва меткомбінати. Звичайно, сьогодні ситуація у світі така, що через падіння попиту на метал багато компаній або закривають металургійні підприємства, або взагалі продають їх усього за один долар. Але ці дії меткорпорацій ніяк не пов’язані з екологією.

«У таких містах, як Маріуполь, де метпідприємства є містоутворюючими, напевно, не буде порятунком закривати їхні виробництва задля розв’язання тимчасових екологічних питань, - вважає голова Федерації металургів України Сергій Біленький. - Сьогодні меткомбінати потребують модернізації. Але громадськість має розуміти, що це не тільки витратний, а й тривалий процес. І зробити це протягом тижня чи місяця неможливо в принципі».

Із такою позицією згоден аналітик Investment Capital Ukraine Олександр Мартиненко. «Гадаю, що до закриття «Азовсталі» чи ММК ім. Ілліча, чого домагаються організатори екологічних мітингів у Маріуполі, не дійде. Бо це два величезні містоутворюючі підприємства, на яких працюють десятки тисяч людей. І їх закриття рівносильне соціальному вибуху в регіоні», - зазначив він.

Володимир Власюк, директор держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза», яке займається моніторингом цін на світових ринках сталі, вважає закриття маріупольського меткомбінату «Азовсталь» або ММК ім. Ілліча неприпустимим. «Закриття цих підприємств неприпустиме. На цих підприємствах працюють майже 70 тис. чоловік. А скільки роботи такий меткомбінат дає суміжникам: транспортним цехам, заготівникам брухту чорних металів, коксохімікам та іншим. Відповідно, їх закриття призведе до того, що близько 200 тис. чоловік втратять роботу», - пояснив експерт.

Екологічні проблеми в Маріуполі накопичувалися десятиліттями. У радянський час Маріуполь був третім містом у СРСР за кількістю викидів, і 70 років нікого ці проблеми особливо не хвилювали. Справді, адже не «Метінвест» проектував і будував ці заводи, а тепер компанію намагаються «зробити крайньою».

Та, попри жорстку конфронтацію, компанія налаштована вести діалог із громадськістю й розраховує, що дискусія проходитиме в цивілізованому руслі. «Ми, попри всі складності, кризу ситуації, не хочемо тікати від проблем, ми прихильники своєї стратегії, ми інвестуватимемо в ці заводи, ми будуватимемо сучасний конкурентоспроможний і екологічно чистий завод», - стверджує Ігор Сирий.

І вже є позитивні зміни. Так, мер Маріуполя Юрій Холтубей підтвердив, що з населенням уже обговорювалося багато екологічних питань. «У результаті чотиристоронніх переговорів між нашими комбінатами, міською владою та жителями Маріуполя було створено спільну програму, метою якої буде вихід нашого міста на європейський рівень за обсягом викидів у 2020 році», - зазначив він. За його словами, при створенні програми, прийнятої на міській раді, було враховано всі основні пропозиції всіх сторін. Крім того, цей процес набув максимального розголосу.

І все-таки гарячі голови від екологів хотілося б попросити замислитися над тим, що закриття містоутворюючих підприємств може призвести передусім до зубожіння регіону. І важливо в період кризи в економіці максимально конструктивно підходити до проблем міст і враховувати не лише екологічні, а й економічні чинники.