«Дельтова» замашка?

Якщо банк не віддає ваших грошей — це проблеми. Коли не віддає семизначну суму, то проблеми вже великі та явно не тільки у вас. Одразу виникає запитання — а що, власне, відбувається з банком чи його власниками? Благо, за останні рік-півтора Україна накопичила дуже багатий досвід банківських історій.

Два місяці тому, 16 лютого, керівництво Національної акціонерної страхової компанії (НАСК) «Оранта» письмово звернулося до голови ради директорів АТ «Дельта Банк» Олени Попової, повідомляючи про намір припинити дію трьох договорів вкладів із 9 березня 2010 року. Загалом йшлося про 76,5 млн. грн. і 7 млн. дол. Причиною такого рішення стало бажання НАСК «Оранта» більш ефективно розмістити свої грошові активи.

Відповідно до умов договорів, страховики мали право в односторонньому порядку розірвати договори співробітництва, письмово попередивши про це банк за 20 календарних днів. Разом із сумами вкладів попросили повернути нараховані на них відсотки на поточні рахунки страхової компанії.

Відповіддю стала офіційна тиша…

Через два тижні, 2 березня, керівництво НАСК «Оранта» уже повторно звернулося до пані Попової, повідомляючи, що ініціює припинення дії депозитних договорів з 9 березня 2010 року.

Тільки після цього 4 березня було отримано офіційну відповідь від першого заступника голови ради директорів банку. Він без будь-яких аргументів повідомив, що «...АТ «Дельта Банк» проти дострокового припинення дії вищезгаданих договорів».

Вичерпавши можливості листування, але все ще не бажаючи доводити справу до суду, керівництво «Оранти» 24 березня провело брифінг з висвітленням проблеми, що виникла. Через пресу воно звернулося до президента України, прем’єр-міністра країни, а також керівництва Національного банку з проханням посприяти захисту справедливих вимог і законних прав вкладника, яким є НАСК «Оранта».

До речі, на брифінгу страховики з явним здивуванням зазначали, що давно не зіштовхувалися з подібним. Турбота про власну ділову репутацію — взагалі найважливіший банківський пріоритет, і зависання більш як 130 млн. грн. клієнтських грошей її точно не зміцнює.

Наступного дня банк усе-таки відповів. І як! Виявилося, що, із його точки зору, суперечки просто немає. Навпаки, «Дельта Банк» упродовж всієї історії діяльності повністю та своєчасно виконував свої зобов’язання перед клієнтами і кредиторами, як українськими, так і закордонними». Але гроші, конкретно «Оранті», він не віддаватиме. А чому — не скаже: «У зв’язку з нормами чинного законодавства про розкриття банками інформації, що становить банківську таємницю, ми не маємо можливості давати детальні коментарі щодо операцій наших клієнтів».

Щоправда, «Дельта Банк» заявив, що «найближчим часом планує з’ясувати з керівництвом «Оранти» суть і причини зробленої заяви і докладе максимум зусиль для усунення непорозуміння».

Мабуть, за цією версією, повернути гроші вкладнику і є непорозумінням.

До речі, відтоді минув уже майже місяць, але гроші так і не надійшли в НАСК. Схоже, що «непорозуміння» вирішуватиметься саме в судах.

Загалом, банку краще перечитати власне гасло — «побудова цивілізованого бізнесу неможлива без поваги до споживача, партнера...»

Тим паче що восени минулого року після додаткової емісії до складу акціонерів НАСК увійшли структури власника «Дельта Банку» Миколи Лагуна, отримавши дуже пристойний пакет. От тільки права «топити» страхову компанію це, на жаль, не дає. Навіть навпаки.

Утім, з’явилася інформація, що Микола Іванович майже три чверті своїх акцій НАСК (33 із 45%) виставив на продаж. Цей факт його представники й підтвердили газеті «КоммерсантЪ». Причому торгуються акції за не надто великі суми — нижче за номінал.

Зовні це виглядає досить дивно. Акції «Оранти», за загальною думкою, мають великий потенціал зростання. І ще кілька місяців тому купівлю пакета НАСК пояснювали саме цим.

Нічого жахливого зі страховиком не сталося. Навпаки, прийнято програму оптимізації та виходу на рентабельну роботу. Тому частина експертів вважає, що проблеми з боргами саме в пана Лагуна. Його стрімке входження у бізнес кілька років тому явно коштувало чималих грошей.

Версію, що кошти на високовитратний старт «Дельта Банку» (він розпочався в 2006-му) було одержано від продажу міноритарного пакета Укрсоцбанку, отриманого «як бонус за хорошу роботу», розділяють далеко не всі.

Заступникам голови в нас, звичайно, непогано платять, але рідко кому вистачає двох років роботи на цій посаді на відкриття нового банку. Схоже, були й інші кредитори, як і зобов’язання перед ними.

Поки бізнес групи «Дельта» розвивався, перспективи погашення особливих питань не викликали. Проте торік основна «дійна корова» групи — споживче кредитування — стало високоризикованим. А кредитування юридичних осіб помітно менш дохідне, ніж споживчі кредиту. Не кажучи вже про те, що там набагато жорсткіша конкуренція.

Проекти розвитку девелоперського бізнесу, у зв’язку з загальною обстановкою в будівництві, теж не пішли.

Причому Лагун вибрав модний варіант будівельного проекту, який виявився найбільш уразливим до кризи. Сподіваючись на нескінченність бажання киян жити на природі, підприємець вирішив, що жителям столиці для повного щастя, крім близько сотні існуючих, бракує ще одного котеджного містечка на 290 гектарів! Чим і зайнявся саме напередодні кризи, яка розпочалася влітку 2008 року.

Втім, як розпочалося, так і закінчилося: охочих купити таку нерухомість стало дуже мало. А тих, хто може собі це дозволити, ще менше. І вже зовсім зникли ті потенційні покупці, які були готові негайно виплатити гроші за перший же варіант, що потрапив під руку.

Річ у тім, що нині на одного реального покупця припадає мінімум десяток пропозицій приміських котеджів. Між тим будівництво велося в кредит. Нині суми, вирученої від продажу прав на девелоперський проект, за чутками, не вистачило навіть для погашення відсотків за боргом.

Проект іпотечного супермаркету «Т.О.Ч.К.А» теж успіху не мав. Отже, наявній інформації, що переговори про реструктуризацію боргів пана Лагуна йдуть важко, на ринку чомусь вірять. Принаймні уже розпочався відплив кадрів.

Тим часом продавати особливо вже й нічого: у період кризи ціни активів, включаючи той самий банк, мінімальні. Загалом, із прискореним будівництвом бізнес-імперії, схоже, вийшло «як завжди».

Тим часом банк вів і веде агресивну кампанію з залучення коштів фізичних осіб, пропонуючи відсотки вищі за середньоринкові. Вкладники приходять, але питання — наскільки при цьому прораховано ризики.

У грудні минулого року банкіри з подивом спостерігали різкий стрибок активів банку. За кілька тижнів вони зросли приблизно на 2,4 млрд. грн. — до 8,46 млрд. З’ясувалося, що банк почав грати на ринку «форекс», тобто намагатися заробити на різниці коливань курсів. Як скромно зауважив банк, це було зумовлено «укладеними угодами на ринку Форекс щодо купівлі-продажу валютної пари «долар США /євро».

У принципі, цим займається багато хто, але мало хто в розмірах більш як 20% від активів. Дуже схоже, гроші було потрібно знайти будь-яким способом.

Офіційної реакції НБУ так і не було. І коли на початку квітня масовий «заплив» на цьому ринку завершився, це відразу призвело до падіння розмірів активів банку на 23%.

Відверто кажучи, такі масштабні ігри є дуже ризикованими. А в банку, нагадаємо, майже 3 млрд. грн. вкладів приватних осіб. І НБУ торік уже і так видав йому кредитів на суму понад півмільярда гривень.

Засновник «Дельта Банку» якось сказав, що «вважає основною причиною свого успіху схильність до здорового авантюризму». Судячи з усього, шкала оцінки «здоровості» дещо зашкалила. Тут є питання до контролюючих органів — як до Нацбанку і Держфінпослуг, так і до інших структур. Може, і Валерій Хорошковський, як колишній колега, дасть оцінку? Щоб уникнути чергового «непорозуміння». У масових масштабах.