А «бос» і нині там!

От уже більш як півроку триває епопея зі зверненням начальників обласних управлінь (а їх там понад десять чоловік!) до президента України Віктора Ющенка з відкритим листом, який закликає главу держави розібратися з діяльністю їхнього «боса» — голови Держкомлісгоспу Віктора Сівця. У листі містяться аж ніяк не особисті антипатії чи симпатії, а досить серйозні обвинувачення у використанні службового становища.

Так, кажучи про спосіб продажу деревини, начальники обласних управлінь Держкомлісгоспу вказують на неконкурентну, з їхнього погляду, схему розподілу квот, що використовується нині. Якщо раніше рішення про експорт приймалося колегіально — пропозиції аналізувала спеціальна комісія, вибирала більш вигідне і давала спеціальний дозвіл, то тепер такі рішення керівник відомства приймає одноосібно. «Ніхто зі співробітників апарату, а також начальники обласних управлінь потрапити на прийом до пана Сівця в цей період не можуть. Він змушує працювати тільки з його фірмами, створеними в Чехії. Ці фірми продають нашу продукцію німецькій компанії «Алексіс», при цьому її представники їздять у лісгоспи й вибирають продукцію самі. Різниця в ціні між чеськими і німецькою фірмою становить 20—25%. Торік продукції було продано на суму 180 млн., тобто близько 36 млн. дол. осідає в чеських фірмах, афільованих із Сівцем... Уся деревина нині реалізується через фірми цього «бізнесмена». І не тільки на зовнішній ринок, а й на внутрішній!» — говориться в зверненні.

Автори листа мають на руках ксерокопії цікавих документів, з яких випливає, що вже як заступник керівника Держкомлісгоспу Віктор Сівець поєднував роботу держслужбовця з посадою комерційного директора ТОВ «Апогей». Колишній керівник Черкаського обласного управління лісгоспу пан Карпук (якого Сівець, ставши головою відомства, «благополучно» звільнив) на «ділову» пропозицію Сівця продавати «його» фірмі заготовки першого сорту по 1480 грн. відповів відмовою, мотивуючи її тим, що в нього купують деревину за ціною 1984 грн., і різниця на великих обсягах становить чималу суму.

Із доданої до відкритого листа таблиці стає очевидним, що іноземні покупці (які, до речі, цю деревину згодом перепродували) пропонували за наше «національне надбання» більше. Але нині між ними й самою деревиною стоять «заслони» з фірм-посередників.

Керівники обласних управлінь — як звільнені, так і ті, що ще дивом перебувають на посаді, — вкрай обурені такою практикою й б’ють на сполох з квітня (!) цього року, розсилаючи листи до ГПУ, СБУ, секретаріату президента й навіть лідеру (тоді) опозиції — Юлії Тимошенко. Але між першими особами та відділом листів стоять «заслінки», котрі перешкоджають вільному доступу інформації.

З огляду на ставлення президента до нечистих на руку чиновників, яке він з усією жорсткістю продемонстрував нещодавно на нараді в СБУ, присвяченій роботі української митниці, природною була б реакція секретаріату на тривожні сигнали «з лісу». Тим більше що в листі порушується й земельне питання, яке також перебуває на контролі в глави держави: «Пан Сівець дає нам прямі команди підписувати докумен­ти на розкрадання й продаж земельного фонду. Це сотні гектарів».

За прикладами далеко їздити не треба. Так, у Підгірцях (Київський р-н) було виділено 50 гектарів землі 50 фірмам, створеним буквально за місяць (відповідно до чинного законодавства, без дозволу Кабміну можна виділяти 1 га на одну фірму). А вартість однієї «сотки» у цьому районі сягає 10 тис. доларів!

Крім того, згадується й про кричущу ситуацію в Херсонській області. Тій самій області, де влітку Віктор Андрійович разом із еменесниками гасив лісову пожежу. «На Херсонщині йшла боротьба за відкриття піщаних кар’єрів фірмами, близькими до віце-прем’єра Андрія Клюєва. Колишній начальник Херсонського обласного управління господарством пан Слюсаренко намагався боротися з відкриттям кар’єру, тому що для цього потрібно було вирубати ліс. Відповідно до законодавства, це було зробити неможливо. Він відмовився дати дозвіл і підписався під листом до президента, за що його було звільнено з роботи».

Автори листа вважають, що лісову пожежу на Херсонщині було викликано підпалом. І їх дивує, що голова Держкомлісгоспу не одержав за це навіть догани, тоді як раніше колишнього міністра лісового господарства пана Батайлу зняли з роботи за... 40 зрубаних дерев на Черкащині.

Не відреагувати на такі сигнали було б доволі складно з огляду на те, що лист не анонімний. Але начальники управлінь, які його підписали, були змушені звернутися в ЗМІ, тому що навіть через півроку, після того, як лист потрапив у секретаріат, крім звільнень керівників обласних структур, що підписалися під ним, будь-якої відповіді на нього немає досі! На хвилю ж публікацій, що пройшла в середині цієї осені, на офіційному сайті Держкомлісгоспу з’явилося «спростування» у вигляді запевнянь, що в галузі все чудово, а далі буде ще краще. Але жодної відповіді з Генпрокуратури й секретаріату немає. Як одну з причин такої вседозволеності автори листа вказують «високе заступництво» за пана Сівця з боку тодішніх віце-прем’єра Андрія Клюєва й міністра Кабміну Анатолія Толстоухова.

Кажучи про перейменування Держ­комлісгоспу, ініційоване Сівцем, автори зазначають, що єдиною «необхідністю» таких заходів, санкціонованих постановою Кабінету міністрів, стали кадрові чистки — «таким чином, Сівець тепер може поміняти в області й центральному апараті професіоналів на таких же ділків, як він сам». Що він, власне, й робить. Проте працівники лісового господарства не впадають у відчай і чекають від президента й нового прем’єр-міністра справедливої реакції.