Unbundling чи нестатутні відносини?

З моменту здобуття Україною незалежності газ завжди був "бізнесом президентів". Що, власне, і підтвердила сварка через перепідпорядкування оператора газотранспортної системи "Укртрансгазу". Президент Порошенко нібито й ні при чому. Але телефонував же він, перебуваючи з візитом у США, через це чотири рази в Кабмін…

Якби не стався конфлікт із перепідпорядкуванням "Укртрансгазу" Міністерству економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ), і НАК не забив би на сполох, цілком імовірно, подібну ситуацію президенту Порошенку та його оточенню довелося б створювати.

Судіть самі. У виграші опинилися всі. Голова "Укртрансгазу" одержав недоторканність мінімум до закінчення опалювального сезону. "Нафтогаз" так і залишився акціонером "Укртрансгазу" і розпорядником його бюджету. А 22 вересня Кабмін прийняв рішення щодо передачі управління "Нафтогазом України" самому собі. Зрозуміло, як колегіальному органу. Якщо врахувати, що недавно обрана незалежна наглядова рада "Нафтогазу" повинна одержати кермо управління НАКом тільки у квітні 2017 р., то Кабмін як акціонер "Нафтогазу", можна сказати, підстрахувався - мовляв, підвищив рівень управління "Нафтогазом" до моменту його реформування. От тільки не сказав, коли ж настане цей момент.

Крім того, ще 19 вересня на нараді під керівництвом прем'єр-міністра Володимира Гройсмана було прийнято рішення про створення робочої групи з напрацювання конкретних кроків із поділу (unbundling) "Нафтогазу". І це, мабуть, найважливіший результат.

Якби своїм наказом від 7 вересня голова МЕРТ Степан Кубів не поклав на це міністерство управління "Укртрансгазом", найімовірніше, про тліючий конфлікт між менеджерами "Укртрансгазу" і "Нафтогазу" знали б тільки вони самі. Але за останні десять днів усій країні (і не тільки) стало відомо від голови правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, що очолювану ним компанію "хочуть знову зробити донором корупційного бізнесу". Виходить, він таким був? Або ще й залишається? Куди тоді дивиться НАБУ? І що президенту ПАТ "Укртрансгаз" Ігорю Прокопіву слід написати заяву "за власним бажанням". Що оператора ГТС прискіпливо перевірять на предмет усіх останніх закупівель. І нібито це стало причиною конфлікту. Хоча відразу Коболєв сказав, що йому важко буде знайти заміну Прокопіву, і що останній не помічений у тендерних підтасовках або перерахуванні коштів компанії, скажемо м'яко, не за призначенням.

Рішення Кабміну взяти управління на себе не означає, що конфлікт вичерпано, його просто загнали під сукно. І заодно спробували заспокоїти нинішніх і потенційних кредиторів "Нафтогазу", а також майбутніх інвесторів операторів ГТС і "підземок".

Гасити конфлікт довелося публічно. Спочатку Мінекономрозвитку та торгівлі призупинило дію своїх наказів. Потім у Кабміні відбулася нарада за участі посла США Марі Йованович, представників ЄБРР, Світового банку, "Нафтогазу" і "Укртрансгазу". Саме там віце-прем'єр Кубів і запропонував передати Кабміну управління "Нафтогазом", що й було зроблено 22 вересня.

Учасники наради в Кабміні 19 вересня прийняли рішення про створення робочої групи з реформи корпоративного управління НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Укртрансгаз". До складу групи ввійдуть представники держкомпаній, міністерств і міжнародних організацій, очолить її віце-прем'єр Володимир Кістіон. Про перші результати діяльності робоча група відзвітує на наступній нараді, проведення якої заплановано наступного тижня.

Через що конфлікт?

Невже просто тому, що Коболєв обурився, що МЕРТ не порадилося з правлінням "Нафтогазу", коли перепідпорядковувало собі "Укртрансгаз"? Але, за великим рахунком, міністерство й не зобов'язане було питати поради в менеджерів поки ще держкомпанії. Тим паче, що наприкінці минулого року сам Коболєв домагався перепідпорядкування НАКу саме Мінекономрозвитку й прагнув залишити орбіту Міненерговугільпрому. Залишив. Перший заступник голови МЕРТ Юлія Ковалів тепер ще й голова наглядової ради "Нафтогазу". Але серед п'яти членів наглядової ради НАКу - і екс-голова Міненерговугільпрому Володимир Демчишин. Три інші шановні джентльменів представляють в основному досвід видобувних, хоча й дуже шанованих західних компаній. Тому наглядовій раді "Нафтогазу" було пізнавально 21 вересня навідатися в "Укртрансгаз" послухати та подивитися, чим там оператор ГТС, яким володіє "Нафтогаз", займається. Подивилися. Сподіваємося, зробили висновки.

Зокрема про те, що наглядова рада "Укртрансгазу" мала бути давно сформована, тому що ще 1 січня ПАТ "Укртрансгаз" стало незалежним оператором ГТС. Це, за словами президента "Укртрансгазу" Ігоря Прокопіва, і спонукало його звернутися до голови МЕРТ із приводу перепідпорядкування компанії напряму міністерству. А те, що зробив він це напередодні опалювального сезону й через голову безпосередніх його керівників, тож, мовляв, "Нафтогаз" сам винний - створили б наглядову раду "Укртрансгазу" вчасно, і нічого подібного не сталося б. А то колишню наглядову раду ліквідували (до речі, її очолював заступник голови НАКу Сергій Перелома, відсторонений нещодавно судом від посади до рішення суду по суті обвинувачень, пов'язаних з ОПЗ, наглядову раду якого також очолював Перелома), а нової так і не обрали.

Тут доречно нагадати, що за останні роки жоден голова правління "Укртрансгазу" не йшов із цієї посади добровільно. Такі відставки супроводжувалися підозрами в корупції, судовими позовами та іншими неприємностями. Попередник Прокопіва навіть намагався відновитися на посаді через суд. Але на той час такої посади - голова правління ПАТ "Укртрансгаз" - уже не було, її ліквідували. Прокопів одразу став президентом цієї компанії. І, схоже, йому дуже не сподобалася ситуація, коли НАК одним розчерком пера може зняти і його особисто, і все правління "Укртрансгазу". Кому сподобається ходити на короткому повідку?

Не можна сказати, що Коболєв відчував до Прокопіва особливу прихильність. Казали, що вони не з однієї політичної пісочниці. Але до призначення в "Укртрансгаз" Ігор Богданович був заступником Андрія Володимировича в "Нафтогазі". І працювали вони цілком дружно, хоча й недовго.

Та ось коли Прокопів очолив "Укртрансгаз", його погляди на реформу (а точніше, поділ) очолюваного ним оператора ГТС із думкою команди "Нафтогазу" стали розходитися. Не в принципі, якщо вже розібратися, а в деталях і, головне, у часі.

Детонатором, мабуть, послужила постанова Кабміну від 1 липня ц.р. про фактичний і прискорений поділ "Укртрансгазу". Хоча Закон "Про реформування системи управління єдиною газотранспортною системою України" набув чинності ще у вересні 2014 р. Про перший його варіант, що стосувався, як і нині, ГТС, DT.UA розповідало ще влітку 2014 р. (див. "Unbundling", №20 від 6 червня 2014 р.; "Поділ-2", №21 від 13 червня 2014 р.).

Згідно з цим законом, ГТС і ПСГ залишаються в держвласності, але відтепер їх можна передавати в управління спеціально створеним компаніям. У цих управляючих компаніях українська держава одержить контрольний пакет, а решту акцій можуть придбати європейські та американські компанії. Закон цей, якщо пам'ятаєте, дуже бурхливо обговорювався в парламенті. І все-таки був ухвалений. І вже тоді команда Коболєва заявила про намір створити на основі "Укртрансгазу" дві компанії, які обслуговують ПСГ і ГТС. Оскільки пряма приватизація ГТС заборонена іншим законом, його просто обійшли. Остання постанова (липнева) на цю тему фактично знімає обмеження на передачу в оренду або концесію магістральних газопроводів і ПСГ підприємству/підприємствам на платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора ГТС і/або ПСГ.

Що пропонує "Укртрансгаз"

По-перше, в "Укртрансгазу" теж є претензії до голови "Нафтогазу" - з ними теж не радяться, розробляючи план поділу єдиної газотранспортної системи. Ключове слово - "єдиної". 2 липня, по гарячих слідах проекту "плану реструктуризації НАКу з метою відокремлення ГТС", DT.UA розповідало, що фактично "це не реструктуризація "Нафтогазу", а ліквідація "Укртрансгазу" (більше див. тут: "Як ділять українську ГТС, або Unbundling-3", №30 від 27 серпня 2016 р.).

Крім того, колектив оператора газотранспортної системи наполягає, що сьогодні відокремлення "підземок" від магістральних газопроводів буде несвоєчасним. Як сказав голова "Укртрансгазу" Ігор Прокопів, затверджений план поділу ГТС і ПСГ на дві окремі компанії є "дуже ризикованим кроком", у компанії виступають проти такого формального підходу та пропонують свій варіант. "Відокремлення газотранспортної системи "Укртрансгазу" від "Нафтогазу" - це нормальний, правильний процес. Але велика проблема - це відокремлення магістральних газопроводів від "Укртрансгазу" і створення окремої компанії в короткий термін", - заявив він ще в березні.

"У чому проблема? Якщо подивитися на структуру, з якої складається УТГ (це 20 тис. чоловік, під кінець року залишиться 19 тис.), то 13500 людей - це зайняті в транспортуванні, 2200 - це підземні сховища, 4400 - це чотири сервісні служби та 460 - це працівники, які обслуговують наші непрофільні активи. Якщо залишити всіх тих, хто не ввійде в компанію по ГТС ("Магістральні газопроводи". - А.Є.), то залишаються 7060 працівників у старій структурі УТГ, і вони мають вижити на невеликий тариф (на закачування газу в ПСГ). Незрозуміла ситуація, на що має жити колектив, як це відбуватиметься", - пояснив голова компанії.

"Друге. Незрозуміло, чому необхідне відокремлення ГТС від ПСГ. "Укртрансгаз" провів аналітику... (і наполягає, що) газосховища зможуть вижити, тільки якщо вони стануть газовим хабом, коли будуть побудовані Дроздовичі та Германовичі, а це тільки через мінімум два-три роки. Також сервісні служби - це кваліфіковані фахівці, у тому числі 150 зварників, які після відокремлення можуть піти варити російські труби або до тих самих поляків, і ми залишимося ні з чим", - додав Прокопів.

"Це дуже ризиковані, тонкі кроки. І тому це викликало бурхливе обговорення в колективі, - сказав він. - Ми вважаємо, що сьогодні відокремлення в короткостроковому періоді "підземок" і сервісних служб не вчасне. Сервісні служби необхідно зберегти обов'язково, непрофільних активів - позбутися".

Президент "Укртрансгазу" Ігор Прокопів у липні ж оголосив пропозиції колективу компанії: "Це переформатування "Укртрансгазу" впродовж двох років на базі діючої компанії. Скорочення філій управління газопроводами з п'яти до чотирьох (на базі філії "Львівтрансгазу" створити філію ПСГ і подивитися, як вона працюватиме). Із чотирьох сервісних служб зробити мінімум дві, а також відокремити "Агрогаз". Підійти до всього необхідно виважено, з урахуванням думки колективу".

Хоча озвучені Прокопівим пропозиції й було подано на розгляд робочої групи, але реакції ще немає. "Це (реструктуризація. - А.Є.) не так просто й це певні ризики. Поки що воно в роботі. (Але) катастрофи поки що не сталося", - заявляв голова "Укртрансгазу" ще навесні.

Аргументи "Нафтогазу"

Враховуючи, як швидко розгорівся в публічній площині та був погашений конфлікт між "Нафтогазом" і "Укртрансгазом", цілком імовірно, що голова НАКу Андрій Коболєв просто не вірив, що Кубів підпише наказ про перепідпорядкування "Укртрансгазу". Не знати про це він не міг. Хоча, готуючись до усних слухань у Стокгольмському арбітражі, міг, можливо, цю "деталь" упустити. Просто дуже не на часі усе це для НАКу - і арбітраж, і переговори зі Світовим банком про кредит у 500 млн дол., і unbundling…

Буквально напередодні скандалу Андрій Володимирович в інтерв'ю DT.UA дуже докладно та вкотре вже пояснював, навіщо українську ГТС розділяють на два окремі бізнеси - транспортування газу та його зберігання. Голова НАКу розповів також про "історично накопичені проблеми", пов'язані з позовами українських олігархів.

Коболєв каже, що при поділі орієнтувалися на досвід Європи (в "Укртрансгазі" також посилаються на досвід сусідів - операторів ГТС). Ризики, пов'язані з судовими процесами навколо підземних сховищ газу, будуть дисконтувати вартість оператора ГТС, якщо ці активи не розділити.

"Ми наймали не одну велику міжнародну компанію. Цей проект довів, що зберігання й транспортування газу - це окремі бізнеси. З багатьох причин. Наприклад, з погляду регулювання, бізнес зберігання газу кардинально відрізняється від транспортного. На цей момент бізнес зберігання в Європі не є високорентабельним. І через розвиток газопроводів, і через зміну ситуації з поставками газу, і з появою великого обсягу LNG цей бізнес втратив частину своєї привабливості. Тому загальна рекомендація та статистика компаній з Європи показує, що цим бізнесам фінансово більш доцільно бути окремими". - наголосив він.

За словами Коболєва, будь-який західний партнер, розглядаючи вхід в українську ГТС, розуміє, що транспорт газу в країні є прибутковим, а зберігання - збитковим. "Якщо це змішувати, це зменшуватиме потенційну привабливість бізнесу по транспорту", - зазначив він. "Однак у нас є й інша особливість у нашій ситуації. Є історично накопичені проблеми. З тим самим Коломойським, з його вимогами та виграними судами по газу, це проблеми з групою Фірташа, там, де суди ми виграли, проте люди там все одно намагаються чогось домогтися. Це ризики, пов'язані з ПСГ. От у цьому спільному торті з газотранспортним оператором будь-який західний інвестор буде істотно дисконтувати вартість нового підприємства, якщо розуміти, що до нього прийдуть Коломойський і Фірташ із вимогою віддати якийсь газ", - пояснив голова НАК "Нафтогаз України".

"Якщо Україні потрібен якісний інвестиційний продукт, який зацікавить західних партнерів, за який будуть готові платити гроші, то не треба змішувати якісний актив і проблемний актив. А наша "підземка" - це проблемний актив як з погляду складної історії, так і з погляду економічних перспектив. Тому ми наполягаємо на юридичному поділі активів", - заявив він. За його словами, не ідеться про фізичний поділ. "Зрозуміло, що це все одно будуть ті самі труби, і все залишиться точно так само. Так це було і в країнах Європи. Звичайно ж, підземні сховища приєднані до системи. Звичайно ж, можна брати газ і закачувати газ. Просто є зрозумілі правила, є різні фінансові центри, є різна фінансова звітність, різне регулювання та, відповідно, є різні підходи до управління", - зазначив Андрій Коболєв.

У тому й річ: труби ті самі, державні, обслуговувати їх буде той самий "Укртрансгаз", у якого вони в управлінні, ремонтувати ГТС має "Укртрансгаз", відповідати за безпеку та безперебійність газопоставок - як транзитних, так і Україною - теж "Укртрансгаз"… А фінансові центри будуть зовсім в іншому місці. Чи не це основна причина конфлікту?

Плюс величезний ринок товарів і послуг, які закуповуються "Укртрансгазом" на мільярди. Не даремно так прискіпливо вирішили перевірити всі останні тендери. І не даремно голова "Нафтогазу" у своєму інтерв'ю підкреслював: "Знаю, що існує величезний опір в Україні приходу будь-якого західного партнера. Можу легко пояснити, чому є такий опір. З кількох причин. Перша причина - не дадуть красти ні в самій компанії, ні за її участі. Буде наглядова рада, професійний менеджмент, прозорі процедури - оце багатьом дуже не подобається. Друга причина, вважаю, у тому, що буде великий опір із боку великих промислових груп України. Багато компаній поставляють щось в "Укртрансгаз": обладнання, роботи, матеріали, все, що завгодно. Це великий ринок. Очевидно, що прихід нового оператора, західного, потенційно може ускладнити їм доступ на цей ринок. Західна компанія може кардинально підняти стандарти якості, за якими не пройде деяка українська продукція. Третя причина. У багатьох західних компаній є стандартна процедура перевірки контрагента (KYC-процедура). Вона полягає в тому, як правило, що контрагента просять надати аудовану фінансову звітність. У нашій ситуації в більшості контрагентів аудована звітність відсутня. В "Укртрансгазі" така звітність є. На Заході, якщо ви захочете поставляти якусь складну технологічну продукцію, не цвяхи та пісок, то для оцінки вашої фінансової стабільності напевно вимагатимуть фінансовий звіт. Оці причини реально викликають якщо не відвертий опір, то принаймні саботаж процесу" (див. DT.UA №33 від 17 вересня 2016 р.).

От, власне, і всі причини. Чи зможе їх ліквідувати колегіальний орган Кабмін і його колективний розум, скоро довідаємося. А заяв "за власним бажанням" ні Коболєв, ні Прокопів писати поки що не планують.