Дивні "танці" навколо банку "Київ"

Андрій АЛЕКСЄЄВ

Банківський сектор України сьогодні перебуває в серйозній кризі. Колосальні збитки, яких зазнали українські банки за минулий рік, понад сто мільярдів гривень депозитів, винесені українцями з фінустанов, курсова нестабільність і стрімке погіршення добробуту населення - от далеко не повний список випробувань, які спіткали банківську систему України.

Кількість банків, які з початку 2014 р. були визнані неплатоспроможними та виведені з ринку, уже наближається до півсотні. Причому в цьому списку як дрібні фінустанови, так і великі системні, що мали колосальне значення для стабільної роботи банківського сектора. Їхні банкрутства призвели до появи величезної армії вкладників, чиї гроші так чи інакше пропали в ліквідованих банках, і держава була змушена компенсувати їхні вклади за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах обумовлених законом 200 тис. грн.

Щоправда, ще в грудні 2014 р. Верховна Рада України ухвалила закон, що дозволяв "спробувати" вирішити проблеми вкладників банків не тільки з допомогою ФГВФО. Закон "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" давав можливість використовувати для розв'язання подібних проблем механізм, у рамках якого активи і зобов'язання проблемної фінустанови відчужуються на користь іншого банку. Тобто давав змогу вивести проблемну установу з ринку, але при цьому в повному обсязі зберегти її зобов'язання й активи. А отже, докорінно змінити ситуацію з виплатою коштів вкладникам збанкрутілих банків, причому як фізичним, так і юридичним особам. Після передачі активів проблемного банку здоровому банку всі вкладники мали одержати повний доступ до своїх депозитів, незалежно від їхнього розміру (а не лише в межах 200 тис. грн).

Крім вигід для вкладників, такий механізм, звичайно, мав би свої вигоди і для влади. За інформацією DT.UA, спочатку планувалося, що першою установою, до якої застосують новий закон, стане державний банк "Київ", який переживав серйозні проблеми ще з середини 2014 р. Але при загальному низькому рівні довіри до банківської системи навіть просте визнання неплатоспроможною державної установи могло б іще більше підірвати довіру громадян до банків, у тому числі державних. Тому Мінфін, відповідальний за держбанки, хотів знайти рішення, яке дало б можливість вивести з ринку "Київ", забезпечивши при цьому повне (а не тільки в рамках 200 тис., гарантованих ФГВФО) збереження коштів його вкладників. Та й загалом створити механізм, що допомагає виводити з ринку непрацюючі банки без шкоди для їхніх клієнтів.

З тієї ж причини на прийнятті нового закону - і застосуванні його до "Києва" - наполягали і Світовий банк, і Міжнародний валютний фонд. Крім того, прийняття такого закону було покликане забезпечити, що активи проблемного банку (у цьому випадку "Києва") не "потонуть" у загальному величезному казані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Адже при вмілій роботі їхню більш-менш "живу" частину ще можна змусити працювати або перетворити на живі гроші.

У той час як "казан" Фонду гарантування й справді великий: з початку 2014 р. до фонду передано вже 49 банків, а лік його зобов'язань перед вкладниками пішов на багато десятків мільярдів. У зв'язку з цим працюючий альтернативний механізм виведення банків з ринку дав би змогу значно знизити навантаження на ФГВФО, у якого й без того не вистачало коштів для виплати клієнтам усіх збанкрутілих банків. У разі успішного випробування такого механізму на прикладі "Києва" його планували застосовувати і в інших випадках.

Малий, та завзятий

Уже в лютому нинішнього року Кабмін офіційно вирішив застосувати цю процедуру до "Києва", прийнявши рішення про приєднання всіх його активів і пасивів до іншого держбанку - Укргазбанку. Для коректної оцінки активів і пасивів "Києва" і наступної їхньої передачі Укргазбанку в першому ввели тимчасову адміністрацію. Вона мала провести інвентаризацію, сформувати реєстри вкладників, зобов'язань тощо. Після переоформлення всієї договірної бази клієнти "Києва" повинні були стати клієнтами Укргазбанку.

Та коли здавалося, що процес уже вийшов на фінішну пряму (був отриманий навіть відповідний дозвіл Антимонопольного комітету), угода загальмувалася. І хоча старт їй дали ще наприкінці лютого, і уряд обіцяв закрити угоду максимум за два місяці, минуло вже три, а процес і досі тягнеться.

Чому? Як це часто трапляється в новітній історії України, у процес несподівано втрутилися треті особи. Як стало відомо DT.UA, наприкінці 2014 р. Державна виконавча служба (ДВС) наклала арешт на все майно банку "Київ" і заборону на його відчуження. З'ясувалося, що активи банку були заарештовані на виконання судового рішення за позовом одного з вкладників "Києва" - такого собі Дмитра Мірошниченка, жителя міста Ірпінь Київської області, у якого в період з грудня 2009-го по червень 2013 р. був відкритий у банку депозитний рахунок. Ще в січні 2014 р. він звернувся до місцевого Ірпінського міського суду з вимогою стягнути з банку "Київ" суму вкладу й відсотків на майже 615 тис. євро.

Зв'язатися з Дмитром Мірошниченком не вдалося - на момент публікації матеріалу наше видання, попри всі спроби, не змогло знайти його контактів. У прес-службі ліквідованого банку "Київ" у відповідь на запит DT.UA сказали, що за зазначений час Мірошниченко одержав усі належні йому кошти, за винятком 280 євро, які він вирішив залишити на своєму депозитному рахунку. Але це не завадило суддям Ірпінського міськсуду стати на бік Мірошниченка в цій справі, задовольнивши його позов, а Державній виконавчій службі - винести постанову про арешт майна банку, виконавши це якраз у той момент, коли Верховна Рада прийняла закон, що створює новий механізм для виведення неплатоспроможних банків з ринку.

У "Києві" вважають, що дії Дмитра Мірошниченка - ніщо інше, як прагнення безпідставно й незаконно заволодіти коштами державного банку, оскільки він свої гроші забрав з цієї фінустанови ще в середині 2013 р. Але запитання: чому судді й співробітники Державної виконавчої служби йому в цьому допомагають, напевно розуміючи, що тим самим вони зривають процес передачі активів "Києва" в Укргазбанк, який начебто благословили на всіх рівнях влади?

Так, після прийняття 11 лютого 2015 р. постанови Кабміну про переведення активів і зобов'язань банку "Київ" в Укргазбанк обидві фінустанови спробували було оскаржити рішення Ірпінського міськсуду і зняти арешт з майна "Києва", щоб завершити процес злиття. Але розгляд апеляційних і касаційних скарг відверто саботується і затягується суддями. Та й ДВС на всі звернення двох держбанків відмовляє.

22 квітня 2015 р. Укргазбанк подав адміністративний позов про визнання протиправною бездіяльності ДВС у питанні зняття арешту з майна банку "Київ". Колегія суддів у складі Шулежко В.П., Погрібченко І.М. та Іщук В.О. призначила слухання на 19 травня, але в зазначений день повідомила, що справа розглядатиметься у формі письмового слухання. Станом на 29 травня рішення суду так і не було отримано. Також на розгляді в різних судових інстанціях перебувають кілька позовів від банку "Київ" - з аналогічними вимогами.

Найближче засідання відбудеться вже 8 червня - усе в тому самому Ірпінському міському суді розглядатиметься скарга банку "Київ" на дії Державної виконавчої служби України і протиправний арешт і заборону на відчуження його майна. Скаргу розглядатиме суддя Карабаза Наталя Федорівна, що працює в Ірпені зовсім нещодавно. Раніше вона була суддею в Шахтарському міському суді Донецької області (тепер це територія, контрольована сепаратистами).

Однак поки судді під будь-якими приводами відкладають розгляд справи, тисячі вкладників "Києва" завалюють два держбанки, Мінфін і Фонд гарантування вкладів скаргами про те, що час спливає, а своїх вкладів вони ніяк не можуть побачити. І виходить, що через дивну активність одного вкладника, який забрав свої гроші з банку "Київ" ще два роки тому, страждають тисячі реальних вкладників цієї установи, для яких його приєднання до Укргазбанку - це єдиний реальний спосіб повернути свої заощадження в повному обсязі.