Зачистка бізнесу по-львівськи

"Спочатку влада придушила Податковим кодексом, тепер на місцевому рівні додушує своєю захланністю", "Ухвала "Про переоцінку землі" - інквізиція XXI ст., "Знайте міру, землеміри", "Депутати, ви знищуєте останні заводи Львова", "Не дамо нас обдирати, ми почнемо бунтувати". Такого змісту плакати підприємці Львова принесли до міської ради ще наприкінці березня 2011 р. (див DT.UA від 15 квітня 2011 р.). Тоді під стінами Львівської міської ради відбувся кількатисячний мітинг із вимогою скасувати постанову міськради "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Львова".

Аналогічні плакати можуть з'явитися вже наприкінці нинішнього або на початку наступного, 2014 р. Привід більш ніж важливий - підвищення орендної плати за землю. Нині львівські підприємці з нетерпінням чекають найближчої сесії Львівської міської ради, на якій буде розглянуто рішення про чергові пільги з орендної плати за землю та земельного податку на 2014 р. Якщо депутати їх не запровадять, то у 2014 р. 60% знижки на сплату земельного податку буде замінено 10%. Це означає, що багатьом із них доведеться затягнути паски або взагалі закритися.

"Ще 2009 р. було проведено чергову нормативно-грошову оцінку землі для підприємців, - каже голова ради Львівського обласного об'єднання організацій роботодавців Іван Ривак. - Ми чудово розуміли, що без цього владі не обійтися, бо йдеться про наповнення міського бюджету. Так місто хоче компенсувати витрати, яких зазнало під час підготовки і проведення у Львові Євро-2012. А як зводитимуть кінці з кінцями львівські підприємці, нікого не цікавить.

Коли у 2008 р. проходили громадські слухання з цього питання, нас на них чомусь не запросили. Більшість присутніх були представниками мерії. Ухвалу про зростання вартості землі для бізнесу свідомо прийняли наприкінці року. Витребувавши протокол слухань, ми жахнулися. Присутнім там підприємцям просто задурили голови".

Коли тодішнього заступника начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради І. Гуменчука запитали, на скільки зросте плата за землю після її переоцінки, той відповів, що не більше, ніж на 25-30%. Проте врешті-решт вона зросла у 3-12 разів, а для деяких організацій - ще більше. Після цього між підприємцями та міськрадою розпочався тривалий переговорний процес.

Зрозумівши, що накоїла, Львівська міська рада у 2009 р. відстрочила запровадження нової нормативно-грошової оцінки землі до 2010 р. У 2010 р. її ще раз перенесли - на 2011-й. Коли ж наприкінці 2010 р. під стіни міськради прийшло близько 5 тис. підприємців, депутати не знайшли кращого рішення, як ухвалою №369 від 31.03.2011 р. надати бізнесові пільгу на суму 60% від вартості землі.

"Крім того, в ухвалі №369 був головний для нас пункт - про перегляд нормативно-грошової оцінки землі. На жаль, він і досі залишається невиконаним", - продовжує Іван Ривак.

Сьогодні, за його словами, ситуація у бізнесі анітрохи не змінилася. Можливо, навіть погіршилася. Наприклад, лише за перше півріччя нинішнього року, згідно зі статистичними даними, падіння виробництва у Львові становило 6%, а підприємства міста зазнали сукупно збитків на суму 447 млн грн. На неповний робочий тиждень переведено 25 тис. працівників, ще 30 тис. - звільнено з роботи. І при такому падінні виробництва у скарбницю залучено на 10% більше коштів, ніж за аналогічний період минулого року. Особливо складна ситуація у будівельній галузі та промисловості. Подальше підвищення орендної плати за землю призведе до нового збільшення собівартості продукції, а відповідно - до зниження конкурентоспроможності та обсягів реалізації, падіння інвестиційної привабливості м. Львова. Зокрема, через зростання платежів ПАТ "Іскра" вже має проблеми з реалізацією продукції.

"Для нас важливо, щоб міська рада переглянула грошову оцінку землі, - каже Іван Ривак. - Підприємцям незрозуміло, чому у Львові встановили базову ціну за 1 кв м землі на рівні 470 грн. Ми живемо в одній державі, формула розрахунків одна, закони теж одні, але в Одесі та Харкові вартість квадратного метра землі становить 260 грн, а у Львові - 470! В Одесі є потужний морський порт, у Харкові - метро... І кожен із цих об'єктів, можливо, коштує більше, ніж уся інфраструктура м. Львова.

Нам говорять про пільги, але пільги нам не потрібні, бо ми чудово розуміємо, що ручне регулювання, різноманітні пільги - це корупційний метод розв'язання проблем. Підприємці хочуть сталої і справедливої оцінки землі, щоб мати змогу планувати свій бізнес на перспективу, грати за чіткими, зрозумілими для всіх правилами, а не чекати милості від влади".

На думку підприємців, нині ціна землі не просто завищена, вона сфальсифікована. Але перевірити чи довести свою правоту в суді вони не можуть. Їм туди просто ні з чим іти, - каже представник "Львівського заводу залізобетонних виробів №2" Роман Зигмунт.

"Згідно з Конституцією України, всі громадяни мають право на захист власних інтересів. Чому ж тоді Львівська міська рада не дає підприємцям доступу до вихідних матеріалів і розрахунку нормативно-грошової оцінки? Документи з обґрунтуванням цін перебувають під грифом "для службового користування" і недоступні громадськості.

На офіційний запит про надання для аналізу вихідних даних, які лягли в основу формування нормативно-грошової оцінки землі, міська рада відповіла, що це - авторське право розробника ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Абсурд, місто заплатило розробнику за його роботу, у свою чергу, інститут виконав ці розробки за методикою, наданою Кабінетом міністрів України. Де ж тут авторське право?".

Львівські підприємці розуміють, що ціна на землю не може залишатися незмінною впродовж багатьох років, і готові платити трохи вищу, але обґрунтовану, посильну й справедливу ціну, яка б стимулювала розвиток бізнесу, а не знищувала його, зазначають керівники підприємств. Замість розв'язання економічних проблем, підприємства втягуються в затяжні судові процеси. Сьогодні понад 70 бізнес-структур у судах виборюють справедливий земельний податок.

Рішення Львівської міськради вже призводить до несподіваних наслідків. Наприклад, 28 лютого цього року міська рада звільнила від плати за землю Львівський завод залізобетонних виробів. Щороку, крім плати за оренду землі, завод сплачує понад три з половиною мільйони гривень податків. "Є завдання зберегти хоч те, що працює, - заявив із цього приводу голова депутатської комісії фінансів та планування бюджету міськради Яромир Самагальський. - Бо найпростіше - задушити податком. Якщо так станеться, приблизно 300-400 людей перетворяться на безробітних", - зазначив він. Та, попри це, в обласній податковій упевнені, що депутати вийшли за межі своїх повноважень, а у прокуратурі Львова заявили, що своїм рішенням міські обранці порушили закон.

Цього б не сталося, якби в міськраді діяла чітка й справедлива нормативно-грошова оцінка землі.

"Коли в Києві проводили державну експертизу проекту документа, то у висновку вказали на низку порушень, - продовжує Іван Ривак. - Проект було повернуто на доопрацювання. Мало хто знає, але спочатку в ньому взагалі йшлося про 529 грн за 1 кв. м. І лише тоді, коли розробникам вказали на порушення, вони знизили вартість до 470 грн. Але ми не помітили якихось особливих змін у документі. Хіба на акті хтось від руки написав, що "зауваження враховано".

Формування вартості землі в умовах ринкової економіки, на думку підприємців, відбувається за економікою соціалізму. Розробники документа беруть усі прибутки бізнесу, додають до нього всі витрати міста, ділять їх на кількість міського населення і… отримують нормативно-грошову ціну землі. Вони наперед гарантовані від збитків, бо всі витрати чиновники перекладають на жителів та бізнес. Це стосується газу, світла, води, всього. І тому ніхто не поспішає ремонтувати водогони - все оплачено! А це хибний шлях, - переконані підприємці.

"Сьогодні міський бюджет Львова на 90% наповнюється за рахунок прибуткового податку з громадян. І лише на 10% - за рахунок орендної плати та земельного податку. Орієнтовно тисяча працівників дають місту від 2 до 5 млн грн надходжень до міського бюджету. Зростання земельного податку призведе до втрати не однієї тисячі робочих місць. Гадаю, цю арифметику може зрозуміти навіть школяр", - зазначає голова ради Львівського обласного об'єднання організацій роботодавців.

Не всі підприємці погоджуються з таким станом справ. Деякі звернулися до судів.

Як повідомив львівський адвокат Василь Тибінка, нині на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває позовна заява заступника прокурора м. Львова до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо ухиляння від розгляду подання прокурора м. Львова від 17.05.2013 р. №37-3703 вих-13, визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №37 від 16.12.2010 р. "Про порядок застосування відкоригованої нормативної грошової оцінки земель м. Львова". Справа №813/5094/13-а. Рішення в зазначеній справі на сьогодні не прийнято.

Цей спір стосується скасування пільг.

Крім того, у Галицькому районному суді м. Львова відкрито провадження у двох адміністративних справах - №461/8220/13-а від 18 липня 2013 р., №461/8688/13-а від 29 липня 2013 р. за позовом ТОВ "Спектр сервіс центр" і ТОВ "Торгова компанія "Система" до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали №2712 від 18.06.2009 р. про затвердження нормативно-грошової оцінки земель м. Львова. Рішення у справі на сьогодні не прийнято.

Уявіть собі. Львівська міська рада, всупереч Конституції та Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", замість рішень приймає ухвали! Згідно зі ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а не ухвал.

Крім того, за ч. 5 ст. 59 цього ж закону, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніших термінів введення цих рішень у дію. Таким чином, рада може встановлювати дату вступу в дію свого рішення не інакше, як із моменту опублікування, та/або вказувати пізнішу дату, що настане після публікації.

У зв'язку з цим, визначений строк в ухвалі 2712 про набрання нею чинності та форма її прийняття суперечать закону, а відтак ухвала не вступила в силу, є незаконною й не обов'язковою для виконання.

У зв'язку з цим Об'єднання роботодавців вимагає від Львівської міської ради:

1. Зняти гриф "для службового користування" з документації щодо нормативно-грошової оцінки земель м. Львова, виготовленої Державним підприємством "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

2. Надати докази проведення регуляторної процедури розгляду ухвали №2712 від 18.06.2009 р. відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

3. Провести незалежну експертизу технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Львова, виготовленої Державним підприємством "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". На основі висновків незалежної експертизи розробити нову економічно обґрунтовану грошову оцінку земель. Провести широке громадське обговорення та глибокий аналіз регуляторного впливу ухвали на економіку міста із залученням об'єднання організацій роботодавців і профспілок, підписантів Регіональної угоди, представників громадськості. І тільки після цих процедур розглянути на сесії міської ради.

Альтернативна точка зору

Андрій ПАВЛІВ, директор Департаменту містобудування Львівської міської ради:

- Висока ціна на землю у Львові - це його специфіка. Насамперед через компактність території, малу кількість промислових площ. Практично весь бізнес побудований на торгівлі, що є потужним чинником для збільшення коефіцієнту ціни землі. Лише невеличких магазинчиків у Львові є понад 6 тис. І 59 супермаркетів. Скажімо, місто Борислав ніколи не "нажене" такої ціни, бо Борислав - це колишній нафтопереробний комплекс. І ще одне - земля у Львові є традиційно дорогою. Тут традиційно великий попит на земельні ділянки.

Ціна на землю у Львові - це ресурс, який дає змогу платити заробітну плату вчителям, лікарям, працівникам бюджетної сфери. Ніхто ж не питає у нас, де ми маємо взяти ці гроші. І тому я зацікавлений, щоб оплата за оренду була такою, якою вона має бути у нашому місті. Нині базова вартість землі у місті становить 470 грн за кв. м. Але з огляду на кризовий стан економіки, підприємці Львова платять лише 40% від цієї ціни. Пригадую, яке обурення у бізнесу викликали мої слова на телебаченні, що підприємці Львова фактично платять найменше, ніж в усіх інших містах Західної України.

Важливим для пояснення ціни землі у Львові є те, що у місті немає великих підприємств. Крім того, існує певна формула розрахунків. Вона бере до уваги структуру бізнесу. У Львові це традиційно торгівля. А на торгівлю нараховуються відповідні коефіцієнти. Якщо я не помиляюсь, у структурі бізнесу 70% - це комерційна діяльність у вигляді перепродажу. І це погано, бо відповідні коефіцієнти формують кінцеву суму. Великі міста мають великі підприємства і промислові зони, тому враховують зовсім іншу складову для формування кінцевої вартості землі.

У Львові багато землі, що "гуляє". Є земельні спекулянти, які набрали земельних ділянок у попередній каденції і тепер нічого з нею не роблять. Подивіться на вторинний ринок пропозицій під забудову. Їх безліч. Ця земля не використовується. Спостерігається відверта спекуляція, яка полягає у тому, що підприємці платять одну з найнижчих цін. А цифрою у 470 грн усіх лякають. З кожним роком у Львові збільшується кількість комерційних підприємств, що сприяє постійному збільшенню ціни землі. Крім того, постійно зростає інтенсивність використання землі. Навіть за існуючої кризі. Ви подивіться, скільки було збудовано різних комунікацій під Євро-2012. Це збільшує вартість їх експлуатації.

Якщо ми хочемо щось змінити у вартості землі, то можна змінювати формулу її визначення, або, іншими словами, методику її розрахунку. Але це питання не до міської, а до Верховної Ради, Кабінету міністрів. Усі хочуть їздити на хорошому громадському транспорті, але платити не хочуть. Запитайте, скільки за проїзд платять у Німеччині, у Польщі? У Львові маємо 20 млн грн недоотримання до місцевого бюджету від використання земельних ресурсів. Якщо ми рухаємося у Європу, то повинні платити високу ціну за землю та інші ресурси.