Якщо вибухне реальна економічна війна Заходу і Росії, остання може вдатися до використання несподіваної, але досить дієвої зброї - зменшення чи блокування поставок на світові ринки одного з найбільш рідкісних на Землі металів - паладію.
Величезні запаси цього металу, стратегічно важливого для високотехнологічної оборонної промисловості, було нагромаджено ще в радянські часи, і Росія у перші роки після розпаду СРСР досить активно його продавала, практично обваливши світові ціни на паладій. Однак тепер резерв, схоже, вичерпується. Росія більше не зацікавлена в масштабному продажі цього коштовного металу і може, так само володіючи майже монопольним становищем на зазначеному ринку, диктувати свої умови й ціни. Експорт паладію, звісно, не пов'язаний із такими велетенськими обсягами, як у нафтовому та газовому секторі, де Вашингтон сьогодні думає перетворитися на виробника й експортера після багатолітнього заморожування своїх резервів. Однак знайти альтернативу російському виробництву паладію буде набагато складніше, а значення паладію для світової економіки анітрохи не менше, ніж енергоресурсів.
Довідка DT.UA
Паладій - один із найбільш рідкісних коштовних металів у світі. Він трапляється вдесятеро рідше від золота. За даними MetalResearch, щорічно у світі видобувається всього лише 200 т паладію. Для порівняння: середній річний видобуток золота - понад 2,5 тис. тонн. Тим часом із розвитком сучасних технологій споживання платини й паладію за останні півстоліття зросло більш ніж у 20 разів і продовжує зростати.
Цей в'язкий і пластичний метал легко кується і витягується в тонкий дріт. У поєднанні із золотом від дає знебарвлений сплав, так зване "біле золото": воно широко відоме і популярне в сучасній ювелірній промисловості. Окрім виконання функцій коштовного і банківського металу, паладій має досить специфічне промислове застосування, що значною мірою визначає його цінність у світі.
Однією з унікальних особливостей паладію є те, що навіть невелика його присутність у сплавах з деякими металами робить ці сплави повністю непідвладними корозії. Його часто використовують у штучних зубних протезах і застосовують у металокерамічних коронках як каркас у сплаві з іншими металами. Він важливий і для виготовлення деяких деталей у кардіостимуляторах, запобігаючи їх іскрінню та підвищуючи довговічність.
Ще одна велика сфера застосування паладію - електронна та електротехнічна промисловість (близько 35% загального обсягу споживання): його використовують у виробництві мобільних телефонів, комп'ютерів, широкоекранних телевізорів, багатошарових керамічних конденсаторів для різних електронних приладів тощо.
Але найбільше цього коштовного металу потребує сучасне автомобілебудування: близько 68% світового споживання паладію припадає на виготовлення каталітичних допалювачів у виробництві фільтрів-нейтралізаторів вихлопних газів. Цей спеціальний пристрій у вихлопній системі автомобіля призначається для зниження токсичності відпрацьованих газів. Посилення законодавства багатьох країн із охорони довкілля наприкінці минулого століття викликало підвищення попиту на фільтри та заміну в їх виробництві більш дорогої платини на паладій. У цих металів схожі фізико-хімічні властивості, і чинник взаємозамінюваності досі відіграє визначальну роль у формуванні світових цін на них.
Практично всі світові запаси руд, які містять метали платинової групи, належать Росії і ПАР, причому в південноафриканських рудах більше платини, а в російських - паладію. За даними компанії "Норильський нікель" (державного монополіста з видобутку паладію в Росії), доведені запаси руди в родовищах на Таймирському півострові містять 62 млн унцій паладію та 16 млн унцій платини. Небагато паладію також є у надрах Канади, США, Зімбабве, Китаю та Фінляндії.
За останні два десятиліття Росія міцно посіла становище головного продавця паладію у світі. Сьогодні їй належить близько 45% у світовому видобутку цього коштовного металу, ПАР займає 36%. Частка США у світовому видобутку паладію - 6%, Канади - 5%. Однак останні дві країни не лише повністю використовують паладій, який видобувається на їхній території, а й чимало його імпортують. Тим часом державний російський концерн "Норильський нікель" має важелі управління в американській компанії Stillwater Mining - головному виробнику паладію на території Сполучених Штатів Америки. Тобто і американські запаси паладію фактично контролює Росія. Крім того, ще в радянські часи СРСР нагромадив величезні запаси паладію, оскільки це був стратегічний метал, що активно використовується у військовій промисловості. Однак, коли в 90-х потреба в нарощуванні воєнного потенціалу зникла, Госхран Російської Федерації почав продавати за кордон радянські запаси, отриманий у спадок, експортуючи до 50 т металу на рік. Тим самим Росія порушила баланс попиту і пропозиції на світових ринках, що призвело до різкого здешевлення цього коштовного металу.
Офіційний рівень запасів паладію в Росії - державна таємниця. За інформацією британської дослідної компанії GFMS, обсяги продажів Росією паладію поступово зменшувались. Так, у 2005-2010 рр. Росія в середньому експортувала по 34 т паладію на рік. У 2011 р. РФ знизила продажі паладію на світовий ринок до 800 тис. унцій (близько 25 т), а в 2012-му - до 250 тис. унцій (7,78 т). Падіння обсягів продажів росіяни пояснювали виснаженням державних запасів паладію. У нинішньому ж,
2014-му, Росія взагалі не планує продавати паладій зі своїх державних запасів, а план із продажів ВАТ "ДМК "Норильський нікель" на п.р. становить лише 100 тис. унцій коштовного металу (3,1 т).
Таке значне зниження поставок не могло не вплинути на світовий ринок паладію. Експерти одразу ж почали говорити про дефіцит металу і передбачали досить різке зростання цін. Більшість провідних спеціалістів називали ціни близько 800 дол. за унцію паладію (на 30 грудня 2013 р. він коштував 703 дол. за унцію). Однак і ці прогнози виявилися надто оптимістичними і тільки вказали правильну динаміку цін.
Більш різкому скачку цін, що перекрив прогнози, сприяла низка не пов'язаних між собою світових подій. Домінуюча роль Росії в секторі видобутку цінних металів цього року ще більше посилилася через небувалі страйки в Південній Африці. 80 тис. південноафриканських шахтарів у січні припинили видобуток цінних металів, вимагаючи підвищення заробітної платні відповідно до тяжкості їхньої праці. Це неминуче позначилося на зниженні виробництва паладію в ПАР. Хоча у вересні страйки вщухли, південноафриканським компаніям Anglo American Platinum, Impala Platinum та Lonmin знадобиться, щонайменше, три місяці на відновлення виробництва на шахтах ПАР після масових і тривалих страйків шахтарів. У таких умовах ВАТ "Норильський нікель" до кінця року зможе залишатися фактичним монополістом на ринку паладію. Попит на паладій, насамперед із боку китайського автопрому, тільки зростає, власне, як і світове споживання коштовного металу, а тому ціни об'єктивно йтимуть угору.
Однак останньою визначальною краплею у долі паладію став військовий конфлікт України і Росії. На тлі останніх політико-економічних подій паладій став для інвесторів справжньою знахідкою. Усі, хто зумів правильно оцінити ситуацію, змогли непогано заробити на цьому металі. Події на південному сході України призвели до різкого скачка цін. Майже одразу після запровадження перших західних санкцій проти Росії у березні 2014 р. на ринку паладію виникла стурбованість щодо можливих обмежень на поставки російського металу. Аналітики припускали, що Росія може обмежити експорт паладію у відповідь на санкції. Та й самі європейці розглядали можливість заборони ввезення в Євросоюз металів платинової групи з Росії. Прямих санкцій на паладій так і не наклали, але ціни на нього зростали з розвитком конфлікту.
На початку вересня на світовому ринку паладій уперше за 13 років подолав позначку 900 дол. за тройську унцію. Ціна контракту на поставку паладію у грудні нинішнього року на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зросла тоді до 912,85 дол. за унцію.
З початку 2014 р. ціна на паладій зросла на 27%. Найбільші світові кредитно-фінансові організації одностайно прогнозують, що у 2014 р. попит на цю корисну копалину значно перевищуватиме пропозицію, тому вартість стабільно зростатиме. Незважаючи на вересневу серйозну корекцію до 800 пунктів, деякі аналітики прогнозують вартість на кінець 2014 р. на рівні до
1125 дол. за унцію паладію.
Сьогодні попит на цей метал підтримується зростанням продажів автомобілів у США та Піднебесній. У першій половині п.р. автомобільні ринки цих країн зросли приблизно на 11% у Китаї, та більш ніж на 4% - в Америці. Компанія Johnson Matthey, яка виробляє каталітичні конвертери для машин, прогнозує зростання дефіциту паладію в нинішньому році до
1,66 млн унцій. Відтак, усі автомобілі, що виробляються у світі, неминуче дорожчатимуть.
Тобто ситуація так чи інакше грає на руку Росії, і немає підстав сумніватися, що керівництво нині агресивної держави тримає цей козир про запас і може в будь-який момент пустити його в хід. Щонайменше, як "асиметричну відповідь на санкції Заходу"…