Акцизом єдиним

У рамках нового бюджетного процесу уряд продовжує робити акцент на зростанні непрямих податків - ПДВ і акцизів, - чим б'є по найбідніших верствах населення і стримує економічне зростання. При цьому не гребує підігравати виробникам дешевих сигарет і суперечити базовим рекомендаціям Євросоюзу та міжнародних організацій.

Несправедливість системи

У 2017 р. надходження від акцизу вперше в бюджетній історії України подолають межу 100 млрд грн. 109,6 млрд грн - саме стільки Мінфін планує зібрати акцизних надходжень із товарів, вироблених в Україні й імпортованих на її територію.

Акциз міцно посідає друге місце з податкових доходів держбюджету (після ПДВ) і третє - з доходів зведеного бюджету, поступаючись лише ПДВ і податку на доходи фізосіб. Згадаємо: ще років п'ять тому акциз явно поступався доходами навіть податку на прибуток підприємств. Частка податку на прибуток у доходах держбюджету за останні п'ять років знизилася майже вдвічі - з 15,5 до 8,1%. Що, ймовірно, пов'язано як із падінням промислового виробництва останніми роками, так і з невирішеною проблемою оптимізації зобов'язань із цього податку (зокрема через офшорні юрисдикції).

Саме акцизи лідирують у збільшенні бюджетного плану. Порівняно з держбюджетом-2016, зростання доходів від акцизу заплановане майже на 34% - удвічі більше, ніж динаміка податку на прибуток, на доходи фізосіб або з імпортного мита. Найбільше зростання надходжень заплановане з акцизів.

Запропонована структура податкових доходів держбюджету, в якій 55,4% доходів забезпечують непрямі податки (ПДВ й акциз), що є, по суті, податками на видатки й абсолютно не залежать від доходу або прибутку платника податків, б'є по найбідніших верствах населення і несправедлива апріорі. Причому, порівняно з 2016 р., частка непрямих податків і несправедливості системи продовжує зростати.

Крім того, ПДВ й акциз фінансово обмежують споживання і, відповідно, попит. В умовах, коли в країні два роки поспіль спостерігалося падіння ВВП (-6,6% у 2014-му й - 9,9% у 2015 р.) та промислового виробництва (-10,1% у 2014-му й - 13% у 2015 р.), акцентування на цих двох податках - не найкраща стратегія уряду, з погляду стимулювання економічного зростання. Частка акцизу й ПДВ різко зросла, рентних платежів і податку на доходи фізосіб - упала.

Тютюновий акциз: підігруємо виробникам дешевих сигарет?

Якщо акциз є другим за значимістю податковим наповнювачем держбюджету, то тютюнові вироби вже виходять у лідери серед усіх підакцизних товарів за акцизними надходженнями.

Дивно, але факт: в Україні тютюн збирає майже стільки ж акцизу, скільки й бензин та інші нафтопродукти. При цьому якщо акциз із нафтопродуктів домінує серед імпорту, то тютюновий акциз - явний лідер із внутрішнього виробництва.

За даними Центру контролю над тютюном, за 2015 р. тютюновий акциз приніс у держбюджет 22,2 млрд грн. Порівняно з 2014 р., надходження від нього зросли на 4,1 млрд грн, або на 22,7%. Значною мірою завдяки тому, що протягом 2014-2015 рр. специфічна ставка акцизу й мінімальне акцизне податкове зобов'язання кілька разів підвищувалися.

За даними Держказначейства, за 8 місяців 2016 р. тютюновий акциз уже дав держбюджетові 21,6 млрд грн. Це означає, що за весь 2016 р. він може дати понад 32 млрд грн. Підвищення, знову ж, іде за рахунок випереджувального підвищення специфічної частини акцизу (на 40% з 1 січня 2016 р.) і мінімального акцизного податкового зобов'язання.

Що показово, за розкладкою податкових доходів Держказначейства, три чверті доходів від тютюнового акцизу забезпечує саме фіксована ставка, яка платиться в гривнях, незалежно від вартості сигарет. Саме підвищення фіксованої частини забезпечило зростання надходжень від тютюнового акцизу за 2015-2016 рр. приблизно на 14 млрд грн.

Зазначений підхід був виправданим і з погляду фінансової дисципліни, і з погляду суспільного здоров'я. У звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я про глобальну тютюнову епідемію 2015 р. чітко сказано: "Рівень акцизу і ціни на сигарети вищі в країнах, де використовують або більше фокусуються на специфічному компоненті акцизного податку. Адвалорні акцизи менш ефективні, ніж специфічні, у досягненні цілей охорони здоров'я, оскільки їх важче адмініструвати, вони збільшують можливості для ухиляння від сплати і створюють більшу цінову різницю між брендами, стимулюючи тим самим перехід на дешевші бренди".

Аналогічний підхід останнім часом використовував і ЄС. "Практично, всі країни Євросоюзу збільшували саме фіксовану частину акцизу. 23 із 28 країн ЄС адвалорну частину, навпаки, знизили до мінімуму", - нагадала голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

На жаль, уряд нинішнього року вирішив іти всупереч і європейському досвіду, і успішній практиці підвищення акцизу в Україні в 2014-2015 рр. У податковому законопроекті №5132, який додається урядом до проекту держбюджету, передбачено підвищити адвалорну (відсоткову) ставку акцизу - з 12 до 15%.

Як заявила Ніна Южаніна, всі великі виробники тютюнових виробів (вони ж і найбільші платники податків України), крім одного - Imperial Tobacco, - виступили проти підвищення адвалору. Така одностайність не випадкова, - підвищення адвалорної ставки змінює правила гри на тютюновому ринку, створюючи конкурентні переваги для дешевих сигарет. Проти чого виступають і ВООЗ, і Євросоюз.

ЄС послідовний у своїх вимогах поступово підвищувати мінімальний акциз на сигарети до 90 євро за 1000 шт., але жодних вимог до адвалорної частини акцизу з боку ЄС немає. Наприклад, у Швеції, відомій найнижчим рівнем паління в ЄС, адвалорна ставка становить лише 1%.