Майбутнє мінливе. Бо — змінюване
Україна як успішний пострадянський модернізаційний проект не відбулася. По суті, розчарування Заходу (США-ЄС) у можливостях успішної і прогресивної української модернізації підводять риску під спробами експортувати західну модель у ядро (РФ, Білорусь, Україну, групу держав ЦА) колишньої радянської цивілізації.
Точка зору
Країні потрібен перепочинок
Революції, анексія та окупація територій зовнішнім ворогом, війна, загибель людей і поділ на "свій-чужий", небажання жити разом - усе це стало нашим повсякденням. Жорстоким, руйнівним, тупиковим. І чим простіші відповіді у вигляді очікуваних перемог, "прискорених реформ", довгожданої зовнішньої допомоги, тим ситуація драматичніша і складніша.
Єдність країни: місія Сходу
Саме нерозкритий потенціал громадського і гуманітарного активу Сходу повинен виконати роль джерела нового українського проекту.
Майбутнє, якого ми прагнемо?
Сама по собі постановка питання про "тисячолітнє цілепокладання" амбіційна, вимагає вийти за межі власного, нехай складного, але все-таки обмеженого тлінного життя, примушує думати про те, як і заради чого житимуть не тільки наші діти й онуки, але навіть прапранащадки.