Прогноз-2022. Що буде з агросектором та ринком землі?

04 сiчня, 2022, 08:40 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Ще один рік посередніх здобутків та втрачених можливостей

Прогноз-2022. Що буде з агросектором та ринком землі?
© unsplash/noahbuscher

У липні 2020 року Кабінет міністрів затвердив Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021–2023 роки. Не можна сказати, що сільському господарству в цьому документі приділено багато уваги, але кілька показників усе ж закладено. Як і варто було очікувати від подібних документів, уряд прогнозує зростання надоїв, підвищення рівня жирів у молоці та глютену в борошні, а також несучості курей у всіх типах господарств. Зокрема, Кабмін очікує 2022 року урожай зернових у 77,2 млн тонн, олійних культур — 22,1 млн, виробництва молока — 9,8 млн (проти 9,6 млн 2020-го), м’яса свинини — більш як 1 млн тонн при факті 2020-го на рівні 960 тис. Валовий внутрішній продукт сільського господарства, за прогнозом, зростатиме несильно, але впевнено — на 3,5–3,8% щороку і 2022-го має досягнути 404 млрд грн. При цьому питома вага сільського господарства у ВВП України, за прогнозом Кабінету міністрів, має з року в рік скорочуватися і 2022-го року становитиме 8,8%. В урядовому прогнозі також згадується сільське господарство в частині його впливу на інфляцію. Прогнозується, що інфляція 2022 року буде, але уповільниться порівняно із 2021-м.

«Очікуване збільшення пропозиції на продовольчому ринку, зокрема, з боку сільського господарства та вітчизняних підприємств переробної промисловості на фоні прогнозованого значного врожаю, розширення переробних потужностей, а також завдяки відносній незмінності цін на світовому ринку, дозволятиме не змінювати загальних позитивних тенденцій щодо зменшення темпів зростання цін у прогнозованому періоді», — так виглядає урядовий оптимізм. Водночас серед ризиків для економічного розвитку присутній неврожай, причому аж такий, що може спричинити дефіцит продуктів харчування. Імовірність настання такого ризику визначено як низьку. На цьому окремі згадки про агросектор в описаному прогнозі вичерпано. Є, щоправда, кілька сентенцій про ринок землі та його вплив на галузь, але їх ми розглянемо трохи нижче.

Щодо урядових прогнозних показників є багато запитань. Наприклад, кидається в очі безпідставний оптимізм щодо нарощування обсягів виробництва продукції тваринництва в умовах багаторічної тенденції скорочення поголів’я великої рогатої худоби, свиней, курей-несучок. І з приходом нових облич із сумнівною компетенцією та при згортанні програм державної підтримки ці тенденції лише посилились. Але не дискусійні показники галузі викликають найбільше запитань, а цілковите нерозуміння викликів і хибне прогнозування ризиків. Кліматичні зміни? Не чули. Розірвані логістичні ланцюжки? Не бачили (неправда, чудово бачили). Розвиток сільських територій? Не знаємо (отут правда, точно не знають).

Українське сільське господарство відіграє свою роль у глобальному виробництві продовольства, як і глобальні процеси позначаються на стані українського сільського господарства. І тому відповідь на запитання «чи отримає ООН 6 млрд дол. від Ілона Маска на боротьбу з голодом у світі?» набагато більше впливає на українську економіку, аніж про це думають в українському уряді. А ще є й інші питання: чи піде Росія війною на Україну? чи не сяде знову якийсь суховантаж на мілину/закриється порт на карантин? цінове ралі на ринку газу триватиме? а виробники добрив працюватимуть при ціні газу 1000+ дол. за тисячу кубометрів? а наш цукор буде конкурентним за такої ціни на газ? якою буде погода в 2021–2022 виробничому році в Україні? а в Канаді і на Кубані?

Відповіді на ці та безліч подібних запитань можуть сильно змінити урядовий прогноз і взагалі будь-який прогноз на 2022 рік.

А от що у жодному разі не вплине на сільське господарство 2022 року, так це предмет гордості нашої влади — ринок землі.

unsplash/viridigreen

Парадокс цей полягає в тому, що можливість купувати-продавати землю і не могла щось революційно змінити у вітчизняному сільському господарстві з погляду економічних процесів. Давно минули часи, коли більш як половина сільськогосподарської землі не перебувала у використанні. Період катастрофи та руїни в сільському господарстві припав на кінець 1990-х років, і вже на початку 2000-х в агросфері почали з’являтися перші інвестиції, професійне управління та нові технології разом із сучасною технікою. Останні десять років уся українська земля перебуває в економічному обороті, тобто приносить ренту власнику та орендарю, як їй і приписано економічною теорією. Так, землю використовують на умовах оренди, але яке це має значення для соняшнику? Всі, хто хотів інвестувати в українську землю, яка приносить 700–1000 дол. EBITDA (прибутку до сплати податків, відсотків і амортизації) з гектара, вже давно інвестували. Включно з іноземцями. Включно з тими іноземцями, які придбали акції «Астарти» на Варшавській фондовій біржі, «Укрлендфармінга» і МХП на Лондонській. А тому всі розповіді про шалене зростання ВВП, приплив інвестицій і щастя всіх селян, які одночасно продадуть свою землю і продовжать отримувати з неї вищу оренду, — не більш ніж невдалі пропагандистські штампи.

У своєму прогнозі наш оптимістичний уряд говорить: «Запровадження з 1 липня 2021 року обігу землі сільськогосподарського призначення з метою зростання ефективності та продуктивності використання сільськогосподарських земель за рахунок підвищення рівня економічної конкуренції дозволить встановити об'єктивну ринкову вартість земельних ділянок сільськогосподарського призначення, реалізувати права приватної власності усіма суб'єктами земельних відносин, збільшити кількість робочих місць у сільській місцевості, підвищити інвестиційну привабливість сільського господарства». Як на мене, логічні зв’язки між ринком землі та збільшенням кількості робочих місць у сільській місцевості неочевидні.

Більш того, ймовірність продажу землі, яка обробляється, створила додаткову зону ризику для орендарів — від одноосібника до агрохолдингу. Адже один юрист із портфелем, як відомо, може спричинити багато проблем, особливо якщо він представляє власника кількох паїв посеред великого поля. Звідси всі ці не дуже вишукані схеми з перетворенням працівників агрохолдингу на лендлордів. Бізнес природно намагається захиститися, знівелювати ризики. І тут, крім юридичних схем, потрібні ще й гроші на викуп землі. Але в умовах, коли навіть через рік після запуску ринку лише один банк пропонує цільовий кредитний продукт «для купівлі землі», бізнес, знову не з власної волі, почав перегрупування фінансів. Першими під урізання пішли капітальні інвестиції. І дійсно, навіщо тобі новий елеватор, якщо у тебе не буде землі, щоб виростити кукурудзу, яка має в тому елеваторі зберігатися? У свою чергу, це запускає мультиплікатор негативних процесів в інших галузях: будівельники не збудують елеватора, виробник елеваторного обладнання його не продасть, металурги продадуть менше металу, робочі місця в міській і сільський місцевостях скоротяться. Тобто все буде рівно навпаки від урядового прогнозу. Але чи варто звертати увагу на такі дрібниці, якщо на кону швидке виконання передвиборної програми президента!

Поганим є той прогноз, що не прогнозує цін. Тому кілька думок про ціни на землю. За офіційними даними, з моменту скасування мораторію було укладено 66 640 договорів купівлі-продажу землі. В цій кількості враховано всі сільськогосподарські землі, включно з городами та дачними ділянками. Дані, оприлюднені різними неурядовими агенціями, говорять, що власне паї стали предметом приблизно 30 тисяч договорів із середньою ціною в 33 000 грн/га. Знаючи особливості українських земельних відносин, можна припустити, що в переважній більшості випадків відбувається оформлення угод щодо раніше викупленої, але не переоформленої на нового власника через мораторій землі. І навіть цей процес далекий від завершення через небажання нотаріусів оформляти угоди купівлі-продажу землі в умовах правової невизначеності та відсутності сформованої юридичної практики. Тому й ціна таких угод є мінімально можливою та ідентична нормативній грошовій оцінці землі. Середня ціна землі 2022 року повільно зростатиме приблизно на коефіцієнт інфляції, кількість угод збільшуватиметься за рахунок підвищення активності нотаріусів, переважатимуть, як і 2021 року, угоди, що узаконюють раніше укладені тіньові угоди купівлі-продажу.

Підсумовуючи тему ринку землі, слід сказати, що його запуск не дав і не міг дати швидкого позитивного ефекту для економіки і галузі. Так, його треба було запускати, але не в такому форматі. Так, він дасть позитивний ефект, але в довгостроковій перспективі. Тому 2022 року ринок землі так само залишатиметься камінцем у черевику аграріїв. Йти можна, але в жодному разі це не нові можливості. Далі буде краще, але 2022-го буде так само ніяк.

Згадуючи про 2022 рік, не можна оминути увагою ще кілька внутрішньоукраїнських факторів впливу.

«Укрзалізниця». Очевидно, що перманентна деградація монопольного перевізника лише посилюватиметься. До зношеності рухомого складу зерновозів, яка дещо компенсувалася приватним парком вагонів, додалася критична нестача тягових потужностей. А на додачу до операційної кризи маємо катастрофічне погіршення фінансового стану. За словами агровиробників, 2021 року перевезення тонни зерна обійшлося в додаткову 1 000 грн. Не треба бути провидцем, щоб передбачити, що монопольна рента при перевезеннях зерна 2022 року зростатиме тими ж темпами. І піде вона не на ремонт дизель-електровозів плюс трохи вкрасти, а на підтримку ліквідності компанії, елементарне виживання, закриття дірок від раніше вкраденого зі збитків. Прогноз на 2022 рік: логістичні проблеми на УЗ поглибляться, ціни на перевезення зростатимуть.

Бюджетні субсидії або програми підтримки. Програми будуть, але це не означає, що будуть гроші: віртуалізація як вища форма діджиталізації. Фокус відбувається в дві дії. Спочатку в бюджеті замість 8 млрд грн передбачають 4 млрд, презентуючи це як велике досягнення, вперше за період незалежності тощо. Потім фактично Мінфін профінансує 3 млрд грн. Так було 2019-го, коли перший уряд президента Зеленського просто заморозив виплати, переважна частина яких припадає на четвертий квартал. Так було 2020-го, коли третина передбачених бюджетом коштів пішла на погашення боргів попереднього року. Те саме повторилося 2021-го, тому немає причин вважати, що в 2022-му буде інакше.

Новий безумовний податок на землю. Це не нова ідея, але лише нинішня влада, частково під тиском спонсорів парламентських груп, частково в угарі боротьби за наповнення бюджету, почасти від усвідомлення власної величі і такого ж нерозуміння власної недолугості, втілила її в життя. Особливо зворушливим виглядає запровадження нового податку із щасливих від ринку землі селян з одночасним зниженням податку на землю для одного найбільшого в Європі виробника курятини. Чи вплине новий податок на галузь? Не вплине. Так, імовірно, одноосібники стануть платити цей податок за орендовані ними землі, але не припинять продажу зерна за готівку. Так, новий податок підштовхне якусь частину власників паїв до виходу на ринок землі, але ми ж із вами вже з’ясували, що ринок землі не вплине на сільське господарство, принаймні 2022 року.

unsplash/vladyslavsokha

Державна аграрна політика, а точніше, її відсутність. Попри всі успіхи українського агросектору, його майбутнє не є безхмарним. Уряду варто було б 2022 рік витратити на дві важливі речі: перегляд політики держпідтримки сільського господарства і підготовку до імплементації положень вимог GREEN DEAL.

Держпідтримка за останні три роки остаточно втратила фокус і перетворилася на хаотичне роздавання грошей. Як тут не згадати два картоплесховища, які отримали державні дотації, та одночасне фактичне скасування підтримки розвитку скотарства.

GREEN DEAL, якщо ми не будемо готові її імплементувати, сильно погіршить наші можливості, передбачені Угодою про зону вільної торгівлі із Євросоюзом. Її навіть часткова імплементація потребує напруженої роботи всього уряду, поєднаної з постійними консультаціями із нашими торговельними партнерами. Але поки виглядає так, що уряд і профільне міністерство просто не розуміють самої наявності проблеми.

Новий рік не принесе сільському господарству великих потрясінь і буде дуже схожим на попередні роки: помірно прибутковим, іноді напруженим, стандартно завантаженим. Підприємства конкуруватимуть за землі, купуватимуть нову техніку, сіятимуть і молотитимуть. Державна влада і надалі випромінюватиме уявну велич, прийматиме дивні рішення та іноді, під тиском людей, визнаватиме свої помилки.

2022-й буде роком помірного розвитку і роком втрачених у майбутньому можливостей.

Більше статей Максима Мартинюка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК