Угорщина не прагне знайти компроміс з Україною щодо нового закону про освіту. Вона свідомо підвищує температуру конфлікту, ігноруючи зустрічі з українською стороною, спотворюючи слова українських чиновників про те, що Київ не збирається враховувати висновки Венеціанської комісії і блокуючи євро - та євроатлантичну інтеграцію України в ЄС і НАТО.
Як пише автор Володимир Кравченко у своїй статті для тижневика "Дзеркало тижня. Україна", Угорщина таким чином не діє і в інтересах угорців, які проживають в Україні.
"Підтримуючи діалог Києва з ЄС і НАТО, роблячи свій внесок у зусилля цих організацій з протидії російської агресії, Будапешт підтримує і угорців України. Блокування ініціатив України в цьому напрямку - удар по всьому українському суспільству, в тому числі і по етнічних угорцях", - сказала в коментарі DT.UA посол України в Угорщині Любов Непоп.
За її словами, в таких діях угорського уряду куди більше холодного розрахунку, а не емоцій, які вирують навколо обговорення закону про освіту. Як сказано в статті, роздуваючи конфлікт з Києвом, Будапешт намагається зіграти окрім всього ще й на євросоюзівському майданчику.
Брюссель вже не один рік звинувачує Будапешт в відступі від демократичних норм, в тому числі в обмеженні свободи слова і інших громадянських свобод, і закликає поважати базові цінності ЄС та виконувати прийняті організацією рішення. Марно: авторитарний Орбан ігнорує Брюссель, посилюючи власну владу. Не випадково в травні 2015 р. президент ЄС Жан-Клод Юнкер публічно назвав Віктора Орбана "диктатором".
Сьогодні над Будапештом нависла загроза застосування статті 7 договору про ЄС, яка може позбавити Угорщину права голосу в Раді ЄС. Цю ідею лобіює президент Франції Еммануель Макрон.
Таким чином, пише оглядач, перемикаючи увагу Брюсселя з Будапешта на Київ, уряд Орбана прагне перебити критику на адресу Угорщини з боку Євросоюзу української темою. Мовляв, зовсім не Угорщина, а Україна - країна, яка порушує базові європейські цінності.
В Угорщині вважають, що така тактика приведе до успіху. Якщо такий фокус не вдасться з Європейським Союзом, то вже точно вийде з Україною, вважають там. У Будапешті вважають, що Київ ослаблений, потребує союзників у війні з Росією і партнерів до євро - та євроатлантичної інтеграції, і тому змушений буде піти на поступки заради збереження добрих двосторонніх відносин.
Володимир Кравченко резюмує, що подальший алгоритм дій багато в чому визначатимуть висновки Венеціанської комісії, які повинні бути оприлюднені 11 грудня. Її рішення по закону про освіту поки не очевидне.
Та навіть якщо її висновки будуть негативними, фахівці рекомендують не піддаватися на шантаж. Інакше у шантажистів велика спокуса раз за разом використовувати засіб, який став ефективним.
"Ми не приймаємо шантажу і погроз. Як тільки з'являться висновки Венеціанської комісії, ми максимально врахуємо. Але імплементуючи це рішення, Україна не збирається відмовлятися ані від закону про освіту, ані від статті 7 Закону України, яка стосується мови викладання", - пояснює позицію української влади заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.
Раніше голова МЗС Угорщини Петер Сійярто виступив за перегляд Угоди про асоціацію Україна-ЄС через український закон "Про освіту", який нібито порушує принципи цієї угоди.
Своєю чергою голова МЗС України Павло Клімкін заявив про те, що Київ допускає перегляд Угоди про асоціацію лише в контексті забезпечення чіткої європейської перспективи України.
Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Відповідно до статті 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.
Детальніше про ультиматуми і мотиви шантажу України з боку Угорщини читайте у статті "Будапешт показав Києву мова ультиматуму" оглядача відділу міжнародної політики Володимира Кравченка для тижневика "Дзеркало тижня.Україна".