У Грузії почалися протести проти «російського закону»

На вулиці столиці Грузії Тбілісі вийшли демонстранти, які вимагають від уряду відмовитися від суперечливих планів назвати групи громадянського суспільства «іноземними агентами», пише Politico.

Це вже друге серйозне протистояння через ймовірні утиски свободи слова протягом року, після того, як громадський резонанс і міжнародний осуд змусили уряд відкласти попередню версію законопроекту в березні 2023 року.

Групи протестувальників розпочали пікет біля будівлі парламенту в Тбілісі в понеділок у другій половині дня на знак протесту проти цих пропозицій, що прирівнюють їхній уряд до уряду російського президента Владіміра Путіна. На розміщених в Інтернеті відеозаписах видно, що в столиці розгорнутий спецназ.

Раніше того ж дня грузинські законодавці представили на засіданні парламенту спірний законопроект про «іноземних агентів», який зробить більш жорсткими правила фінансування громадянського суспільства. Законопроект пройшов перший етап і тепер буде винесений на розгляд парламентського комітету протягом наступних тижнів.

За повідомленнями, деякі журналісти, які намагалися висвітлювати події, не були допущені на засідання.

Минулого тижня правляча партія «Грузинська мрія» оголосила, що відновить процес ухвалення цього закону, який вона припинила після маштабних вуличних протестів і сутичок з демонстрантами. За словами її парламентського лідера Мамуки Мдінарадзе, останній проект закону практично не відрізняється від початкової версії, незважаючи на широку критику з боку правозахисних груп та ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Президентка Грузії обіцяє накласти вето на закон про "іноагентів", який призвів до протестів

Згідно з умовами запропонованого закону, організації, які отримують 20 і більше відсотків свого фінансування з-за кордону, повинні будуть зареєструватися як агенти іноземного впливу і дотримуватися жорстких адміністративних правил, інакше їм загрожують значні штрафи. Гуманітарні організації, а також організації, що займаються боротьбою з корупцією, можуть опинитися під загрозою бути затаврованими цим ярликом.

В останні роки подібне законодавство використовує Росія для придушення інакомислення всередині країни і переслідування неурядових організацій, які критикують уряд. Саме тому грузинська опозиція назвала ці плани свого уряду «російським законом».

Другий день мітингів вже запланований на вівторок. Він  збігається з річницею вбивства у 1989 році радянськими військами 21 грузина, які виступали проти СРСР і за незалежність, біля будівлі парламенту. Масове вбивство сталося за два роки до того, як Грузія проголосувала за те, щоб більше не бути керованою з Кремля і стати незалежною країною.

Наміри грузинського уряду запровадити закон про іноагентів вже призвели до загострення відносин з Брюсселем. У 2023 році Європейська комісія надала Грузії статус кандидата на вступ до ЄС, відкривши перспективу її приєднання до блоку, але водночас попередила, що країна надто повільно просувається на шляху ключових реформ, таких як подолання політичної поляризації та захист прав людини.

«Закон у його нинішньому вигляді ризикує мати охолоджуючий ефект на громадянське суспільство та медіа-організації, з негативними наслідками для багатьох грузинів, які отримують вигоду від їхньої роботи. Цей закон несумісний з цінностями та стандартами ЄС», —заявив провідний дипломат ЄС Жозеп Боррель, коли «Грузинська мрія» вперше представила законопроект.

Спроби прийняти закон про іноземних агентів збігаються із запровадженим урядом новим жорстким законодавством, яке забороняє те, що він описує як пропаганду «одностатевих сімейних або інтимних стосунків». На практиці це означатиме заборону на одруження гей-пар, заборону визнання гендерної ідентичності та заборону публічних зібрань на кшталт прайдів.

Хоча «Грузинська мрія» публічно взяла на себе зобов'язання забезпечити повноправне членство в ЄС, прогрес країни відстає від України та Молдови, які розпочали переговори про вступ з Брюсселем. Грузія також чинить опір спробам накласти санкції на Росію — фактично зміцнюючи торговельні зв'язки з Москвою після її повномасштабного вторгнення в Україну.

«Грузинська мрія» стверджуватиме, що отримання статусу кандидата є їхнім досягненням, але кожен, хто має справу з Грузією, знає, що це неправда», — сказала в інтерв'ю POLITICO німецька депутатка Європарламенту і членкиня комітету у закордонних справах Віола фон Крамон-Таубадель.

Однією з небагатьох іноземних столиць, які виступили на захист планів грузинської влади, є Москва. Вітаючи це рішення, прес-секретар Кремля Дмітрій Пєсков минулого тижня заявив, що «жодна суверенна держава не хоче втручання інших країн у свою внутрішню політику». За два роки, що минули з початку війни в Україні, застосування російського закону про «іноземних агентів» було посилено і зараз за ґратами перебувають близько тисячі політичних в'язнів, багато з яких є громадськими діячами та активістами.

Президент Киргизстану Садир Жапаров у вівторок, 2 квітня, підписав ухвалений парламентом подібний закон, що посилює державний контроль над неурядовими організаціями (НУО), які фінансуються з-за кордону. Правозахисники розкритикували цей закон як обмежувальний.

У грудні минулого року парламент Угорщини ухвалив закон про «захист національного суверенітету» – керівна партія «Фідес» Віктора Орбана намагається захистити ним свою владу від політичного втручання з боку іноземних осіб або груп.