Киргизстан прийняв закон, подібний до російського про “іноагентів”

Президент Киргизстану Садир Жапаров у вівторок, 2 квітня, підписав закон, що посилює державний контроль над неурядовими організаціями (НУО), які фінансуються з-за кордону. Правозахисники розкритикували цей закон як обмежувальний, повідомляє Reuters.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Фірми з Киргизстану та Казахстану допомагають Росії обходити санкції – розслідування

Нове законодавство Киргизстану використовує положення і формулювання, подібні до російського закону про "іноземних агентів" 2012 року, запроваджує додаткові зобов'язання щодо звітності для НУО з іноземним фінансуванням, які займаються "політичною" діяльністю. Воно також надає владі країни більше повноважень з нагляду і передбачає покарання у разі невиконання вимог.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі ще в лютому попереджала, що прийняття законопроєкту "матиме негативний вплив на громадянське суспільство, правозахисників і засоби масової інформації в Киргизстані".

У заяві офісу Жапарова йдеться про те, що закон покликаний зробити роботу НУО більш прозорою.

Його ухвалення слідує за тим, що західні уряди назвали утисками незалежних ЗМІ в країні, яка тісно пов'язана з Москвою і на території якої розташована російська військово-повітряна база.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Загроза ксенофобських нападів: Киргизстан закликав не їхати в Росію після стрілянини у «Крокусі»

Перший закон про "іноагентів" у Росії прийняли в 2012 році. Спочатку реєстр розширювався повільно, але згодом утиски посилилися. Зараз російський режим може оголосити "іноагентом" будь-кого, хто перебуває під "іноземним впливом", адже в законі визначення прописане розпливчасто.