Близько трьох десятиліть тому, під час Саміту Землі, що відбувся у 1992 році в Ріо-де-Жанейро, міжнародне співтовариство визнало необхідність вирішення проблем, пов'язаних зі станом навколишнього середовища. Після цієї історичної конференції вийшло кілька резолюцій та домовленостей, серед них і конвенція ООН про кліматичну кризу. Кінцевою метою цієї багатосторонньої ініціативи було запобігання неконтрольованій зміні клімату та її впливу на природні екосистеми, іншими словами, країни домовилися про спільну мету – зберегти планету, пише The Guardian.
Протягом трьох десятиліть країни-учасниці конвенції обговорювали загрозу, яку представляє діяльність людини для стабільності кліматичної системи і, отже, для майбутнього цілої планети. Прогрес був повільним, часто невтішним.
Важливими проривами стали Кіотський протокол 1992 року та Паризька кліматична угода 2016 року – домовленості, спрямовані на міжнародну боротьбу з кліматичною кризою.
Загрозу зміни клімату останнім часом фактично неможливо ігнорувати. Наукові докази є однозначними і безперечно вагомими: за останнє століття температура поверхні Землі сильно зросла і ця тенденція продовжується з тривожними темпами.
Причина проблеми очевидна: накопичення парникових газів в атмосфері. Зупинка глобального потепління є одним із найважливіших і найактуальніших завдань, які сьогодні стоять перед людством.
Це величезний виклик для світу. Причини глобального потепління настільки складні і всеохоплюючі, а сам процес триває так довго, що у людства залишається критично мало часу для того, щоб відвернути катастрофу.
Стримування кліматичних змін може здатися недосяжною метою. Пандемія коронавірусу та втрати, які вона принесла, лише сприяють загостренню кліматичної кризи.
Боротьба зі зміною клімату – дійсно складне завдання. Ключовим для вирішення цієї проблеми буде правильне лідерство. Економічна та соціальна трансформація повинна спрямувати світ на шлях сталого розвитку і, що найважливіше, запобігти підвищенню середньої температури поверхні Землі. Все це вимагає поінформованого та всеохоплюючого керівництва у державній та приватній сферах.
Кліматичний саміт президента США Джо Байдена дозволив главам держав та урядів з усього світу зустрітися для обговорення цього важливого питання. Він повинен підштовхнути країни до активних дій. Відновлення прихильності Сполучених Штатів до проблеми зміни клімату є джерелом оптимізму, адже колишній президент США Дональд Трамп відмовлявся визнавати цю загрозу.
Лідери, які беруть участь у кліматичному саміті отримали можливість узгодити амбіційні цілі та зобов'язання у ключових сферах для пом'якшення наслідків кліматичної кризи. Країни повинні адаптувати свою політику та фінансові можливості, а також шукати спільне підґрунтя щодо інших нагальних питань. Співпраця буде безцінною, оскільки міжнародне співтовариство готується до майбутнього глобального кліматичного саміту Cop26,, який відбудеться у Глазго під головуванням Великої Британії. Цей рік стане вирішальним моментом у боротьбі зі зміною клімату, адже часу на вирішення проблеми залишається мало, резюмує видання.
Світ поступово збільшує використання викопного палива на тлі загострення кліматичної кризи та вже в цьому році може рекордно вирости кількість викидів вуглецю.
Шкідливі викиди від викопного палива щороку вбивають мільйони людей. Спалення викопного палива робить набагато більше, ніж просто перекачує вуглець в атмосферу. Як і усі джерела забруднення повітря, викопне паливо під час спалювання виділяє суміш газів і дрібних твердих частинок. Найдрібніший клас цих частинок, відомий як PM 2.5, може осідати в легенях людей і потрапляти у кров, викликаючи та загострюючи хвороби, а в найгірших випадках, призводити навіть до смерті.