Шкідливі викиди від викопного палива щороку вбивають мільйони людей — The Economist 

26 лютого, 2021, 06:55 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Викопне паливо могло спричинити вдвічі більше смертей, ніж раніше вважали вчені.

Спалення викопного палива робить набагато більше, ніж просто перекачує вуглець в атмосферу. Як і усі джерела забруднення повітря, викопне паливо під час спалювання виділяє суміш газів і дрібних твердих частинок. Найдрібніший клас цих частинок, відомий як PM 2.5, може осідати в легенях людей і потрапляти у кров, викликаючи та загострюючи хвороби, а в найгірших випадках, призводити навіть до смерті, пише журнал The Economist.

За повідомленнями дослідників із Гарвардського університету в Америці, Лондонського університетського коледжу, а також Бірмінгемського університету у Великій Британії, кількість людей, які помирають унаслідок шкідливих викидів від спалювання викопного палива, величезна. У їх дослідженні, опублікованому в Environmental Research, підраховано, що у 2018 році 8,7 мільйона смертей у всьому світі було пов'язано із забрудненням повітря, яке спричиняють викопні види палива, а це майже п'ята частина від загальної кількості смертей у всьому світі. Це число перевищує попередні оцінки. Забруднення від спалення вугілля, нафти та газу вбиває мільйони людей щороку. Найгірша ситуація спостерігається в Китаї та Індії.

Глобальний тягар хвороб – глобальна програма досліджень, яка підраховує смертність унаслідок  втрати працездатності, травм та основних хвороб, вказала, що смертність від забруднення повітря становила 4,2 мільйона людей у 2015 році. Оцінка Глобального тягаря хвороб враховувала всі джерела забруднення, як зовнішнього, так і у приміщеннях, включаючи пил, випалювання органічних речовин (лісові пожежі та сільськогосподарські пожежі) та паливо призначене для приготування їжі, а не лише викопне паливо.

Причин таких розбіжностей є декілька. Керівник групи дослідників, яка оцінює фактори ризику навколишнього середовища в Інституті вимірювання показників та оцінки стану здоров’я Майкл Брауер зазначає, що Глобальний тягар хвороб конкретно розглядає кілька захворювань - включаючи серцеві захворювання, інфаркт, хронічні хвороби легенів, рак легенів, діабет та інфекції нижніх дихальних шляхів, відносно яких можна прослідкувати сильний причинно-наслідковий зв'язок із забрудненням повітря. Багато інших захворювань, пов'язаних із забрудненням повітря, не враховуються в оцінках Глобального тягаря хвороб. Хвороба Альцгеймера та деменція, наприклад, ще не включені, хоча вони будуть в наступному оновленні програми досліджень Глобального тягаря хвороб. Тим часом у новій статті вчених із США та Британії розглядається смертність з усіх можливих причин.

Глобальний тягар хвороб також спирається на дослідження, проведені головним чином у Північній Америці та Західній Європі, щоб встановити взаємозв'язок між захворюваннями та забрудненням повітря, які не піддаються безпосередньому порівнянню із ситуацією в таких регіонах, як Африка та Азія, де більш поширеною є смертність від інших хвороб.

Професор Університетського коледжу в Лондоні і одна з авторів нової доповіді Елоїза Маре каже, що різниця в оцінках смертності пов’язана із тим, що нове дослідження використовувало модернізовану статистичну модель, яка також включає аналіз стану здоров'я людей в Азії та нові оцінки впливу на здоров'я забруднення повітря як при вищих, так і при менших концентраціях шкідливих речовин. Існують також відмінності в методології використання супутникових даних.

Нове дослідження виявляє, що Китай та Індія мають одні з найвищих концентрацій частинок PM 2.5 у світі і страждають від найвищих показників смертності унаслідок забруднення повітря викопними видами палива. Дійсно, лише на ці дві країни припадає близько 60% смертей у всьому світі, спричинених шкідливими викидами. Але надія є. У статті зазначається, що між 2012 і 2018 роками «внесок» забруднення, пов'язаного з викопним паливом, у глобальні показники смертності впав з 21% до 18%. Такий результат був майже повністю обумовлений тим, що Китай почав запроваджувати більш жорсткі обмеження на шкідливі викиди. Приблизно за той же період середньорічні викиди PM 2.5 в країні впали на 30-50%, резюмує видання.

Читайте також: Індійський архітектор розробив технологію створення будівельної плитки із забрудненого повітря

Пандемія COVID-19 яскраво продемонструвала та загострила ризики, з якими зіштовхнулося людство. Крім цього, саме зараз світ почав спостерігати за наслідками загрози зміни клімату: урагани, посуха, спека, продовольча криза та інфекційні хвороби. На думку спікерів Всесвітнього економічного форуму в Давосі, для того, щоб уникнути кліматичної катастрофи людство має діяти вже зараз, адже 2021 рік – це критичний період для боротьби з кліматичними змінами.

За матеріалами: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасія Гурін
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК