The Economist прогнозує, скільки буде коштувати завершення пандемії

2 травня тисячі медсестер у масках, лікарів та інших людей, які очолили боротьбу проти пандемії  COVID-19 у США, спостерігали за благодійним концертом на підтримку вакцинації Vax live у Лос-Анджелесі. Подібний живий концерт став можливим лише тому, що багато американців (приблизно 50% дорослих) вже зробили щеплення. Але благодійна акція такого роду була необхідною лише тому, що більша частина світу ще не вакцинована, пише The Economist.

Що потрібно для подолання такого розриву у кампаніях вакцинації? У своїй статті Ручір Агарвал з МВФ та Трістан Рід зі Світового банку стверджували, що завершення «гострої фази» пандемії на початку наступного року можна досягнути шляхом вакцинації 60% населення кожної країни. Але чи вистачить доз вакцини на цілий світ? В принципі, так.

За даними аналітичної компанії Airfinity, цього року виробники вакцин можуть виробляти до 11,1 мільярда доз, яких буде цілком достатньо, щоб прищепити понад 75% населення світу віком від п’яти років. Самі виробники навіть заявляють, що вироблятимуть набагато більше доз вакцини.

Частина аналітиків вже обговорювали таку можливість. Але багаті країни частково спричинили вакцинну нерівність. Агарвал та Рід підрахували, що багаті країни попередньо замовили близько 2 млрд доз щеплень (багато з вакцин є дводозними).

Водночас, країни, що розвиваються, вже отримали більше вакцин, завдяки власним укладеним угодам, а також ініціативі COVAX.

За підрахунками аналітиків 91 країні, що розвивається (із загальним населенням понад 2,5 мільярда людей) потрібно замовити ще 350 мільйонів доз вакцини, щоб прищепити 60% свого населення.

З великим дефіцитом вакцини наразі зіштовхнулася Індія, але країна має внутрішні виробничі потужності, щоб зрештою досягти цілі.

Агарвал та головний економіст МВФ Гіта Гопінат прогнозують, що припинення пандемії COVID-19 може обійтися у 50 млрд доларів. Для придбання додаткових 350 мільйонів доз вакцини потрібно приблизно 4 мільярди доларів.

Решта коштів, може бути призначена для інших цілей, таких як допомога країнам впроваджувати програми вакцинації, моніторити появу нових варіантів коронавірусу, розширювати програми тестування та вдосконалювати лікування коронавірусу, а також виготовлення «запасного» мільярда доз вакцини наступного року як страховки, на випадок, якщо щось піде не так.

Не все в цьому «списку бажань» коштує дорого. Економісти вважають, що країни, які розвиваються, можуть вакцинувати майже 40% свого населення вже до кінця 2021 року, якщо багаті держави передадуть їм щонайменше половину свого надлишку вакцин.

Прогноз дуже амбіційний. Але надмірна розважливість лише ускладнить вирішення проблем, пов’язаних з пандемією.

Без твердих зобов’язань купувати вакцини, у виробників буде менше підстав заповнювати дефіцит у своїх ланцюгах поставок. Нестача доз сприятиме контрпродуктивним заборонам на експорт вакцин та матеріалів для їх виробництва.

Якщо бідні країни не будуть чітко знати, коли отримають достатньо вакцини, їм буде важче підготувати успішне впровадження щеплень. А повільна вакцинація зробить появу нових, ще більш небезпечних, варіантів вірусу більш імовірною.

І навпаки, швидке припинення пандемії може додати понад 8 трильйонів доларів США (за ринковими курсами) до глобального ВВП протягом наступних кількох років, згідно з даними МВФ, а також збільшити податкові надходження в багатих країнах на трильйон доларів.

«Фінансування у раннє завершення пандемії може стати найбільш продуктивною та вигідною глобальною інвестицією за всю історію», - кажуть аналітики.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Байден доручив спецслужбам з'ясувати причини виникнення пандемії коронавірусу

Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. У лютому вакцинація розпочалася в Україні, для щеплень застосовуються вакцини CoviShield і AstraZeneca-SKBio (Oxford/AstraZeneca), CoronaVac, Pfizer/BioNTech.

Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».

Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.

Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.