На тлі погроз та контрзагроз у Вашингтона та його союзників може бути лише один варіант, якщо Росія вторгнеться в Україну: робити все, що вже робиться. Президент США Джо Байден дав зрозуміти, що не втягуватиме американські війська в збройний конфлікт з Росією, яка має ядерну зброю, нагадує NBC News.
Натомість він попередив російського президента Владіміра Путіна про "економічні наслідки, подібні до яких він ніколи не бачив", якщо Росія вторгнеться в Україну.
У четвер Байден сказав своєму українському колезі Володимиру Зеленському, що США та їхні союзники будуть готові застосувати "сильні економічні заходи" проти Росії, і "дуже чітко заявив про незмінну прихильність США до суверенітету та територіальної цілісності України", - сказав NBC високопоставлений представник адміністрації Байдена.
Білий дім також заявив, що продовжить військову підтримку України та спробує активізувати дипломатію з Кремлем – усе те, що він уже робить тією чи іншою мірою.
Чи отримає така тактика результат, ще треба буде побачити, сказав Джеймс Ніксі, директор програми "Росія-Євразія" лондонського аналітичного центру Chatham House.
"Реальність така, що можливості обмежені", - сказав Ніксі. США "прибрали військовий варіант зі столу переговорів, тому що вони не хочуть війни, яка може перерости в щось неймовірне".
Вашингтон та Європа стривожені нарощуванням 90 тисячних російських військ уздовж українського кордону, що, на їхню думку, може бути ударом шаблею чи підготовкою до руйнівного нападу на Україну.
Росія хоче отримати від Заходу запевнення, що Україна ніколи не вступить до НАТО і не розмістить у себе американські ракети.
Протягом багатьох років Україні відмовляли у членстві в НАТО, і тому на неї не поширюється принцип колективної оборони "все за одного та один за всіх", який є наріжним каменем Альянсу.
Натомість США виділили 2,5 мільярда доларів на військову допомогу Україні після останнього вторгнення Росії, яка анексувала півострів Крим у 2014 році. Але ця сума "мала", впевнений Ніксі. "Українці, безумовно, могли б використати більше".
Тим часом США та Європейський Союз уже неодноразово запроваджували санкції проти Росії. У поєднанні з різким падінням нафтових цін це сприяло найтяжчої рецесії у Росії протягом останніх 20 років.
Але з того часу її економіка відновилася, і "не схоже, що санкції мали значний негайний вплив" на поведінку Росії, йшлося у дослідженні вашингтонського аналітичного центру "Рада з міжнародних відносин", проведеному в 2019 році. "Росія, як і раніше, активна в Україні, і, за даними західних розвідувальних служб, Москва втручалася в американські та європейські вибори". Все це Росія заперечує.
Цього разу, на думку експертів, особливо болючим варіантом було б відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, яка полегшує перекази між тисячами банків у всьому світі.
Росія настільки залежить від SWIFT в експорті нафти та газу, що у 2019 році її тодішній прем'єр-міністр Дмитро Медведєв сказав, що відключення від цієї системи було б "оголошенням війни".
США також припустили, що новий та спірний газопровід "Північний потік 2" між Росією та Німеччиною може бути припинений у разі вторгнення російських військ в Україну.
"Якщо Володимир Путін хоче, щоб цим газопроводом йшов газ, він може не захотіти ризикувати вторгненням в Україну", - сказав у вівторок журналістам радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Проте - як і всі санкції проти Росії - ці заходи також завдадуть серйозного болю Європі, зазначає NBC. Мало того, що у країн, як Німеччина, тісні торговельні відносини з Росією, велика частина континенту залежить від Кремля у постачанні природного газу, який опалює їхні будинки.
Вже є побоювання, що Росія обмежує постачання газу до Європи, використовуючи політичні важелі, посилюючи глобальну енергетичну кризу, яка може ще більше вдарити цієї зими.
"Високий рівень взаємопов'язаності Росії із Заходом спрацював як щит", - написала в травні Марія Шагіна, запрошений науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин.
Тим часом за словами Байдена, США відіграють більш активну роль у прямій дипломатії з Росією та сусідніми союзниками по НАТО з метою "зменшити температуру на східному фронті".
Україну досі не взяли до НАТО через, як кажуть в Альянсі, внутрішній корупції та війни на Донбасі. Але лідерам НАТО було б політично та дипломатично важко виключити таку можливість назавжди.
У четвер Байден зустрівся з лідерами країн східного флангу НАТО, щоб "обговорити занепокоєння Росії щодо НАТО" і те, "чи зможемо ми виробити будь-які умови", сказав він у середу.
Ці дипломатичні зусилля можуть включати заклик до Росії та України повернутися до невдалих Мінських угод про припинення вогню від 2015 року, заявив пізніше у середу представник Держдепартаменту Нед Прайс.
У сучасних обставинах відбувається випробування стратегічного партнерства України та США на міцність: реальною загрозою чергової російської навали, коли цілком очевидно, що Путін та російська дипломатія виробили імунітет до заяв про "рішучу підтримку" та "серйозну стурбованість". Докладніше – у статті Олега Шамшура "Ворог біля воріт: хто і як може зупинити Путіна" у ZN.UA.
Як робить висновок Олексій Їжак у статті "Байден і Путін розійшлися по кутках. Чого очікувати Україні", нових західних санкцій, які б підштовхували РФ йти на поступки в межах дипломатичного врегулювання, не буде.