Байден спробував розпочати жорсткий діалог із Росією, але це не допоможе стримати Путіна — The Economist 

Коли президент США Джо Байден зустрівся із очільником Кремля Владіміром Путіним у Женеві, він говорив про своє прагнення до «стабільних і передбачуваних відносин» із Росією та наголосив на багатьох сферах, у яких країни могли б співпрацювати, не в останню чергу це стосувалося ядерної зброї та боротьби з тероризмом. Цього разу під час двогодинної відеорозмови Байден попередив Путіна про «серйозні наслідки», якщо російські війська, які наразі зосереджені на кордонах України, почнуть вторгнення, пише The Economist.

«Він прямо сказав президенту Путіну, якщо Росія почне вторгнення в Україну, Сполучені Штати та європейські союзники будуть відповідати сильними економічними заходами», – повідомив радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван.

Тактика Путіна може привести до наслідків, яких РФ намагається уникнути, адже посилення напруги на кордонах України передбачає розширення впливу НАТО на кордонах Росії. Тим не менш, Америка також пропонує РФ дипломатичний вихід у формі «дискусії, яка охоплює більш масштабні стратегічні питання».

Схоже, Салліван говорив про угоди, які обмежували сили впливових країн під час «холодної війни». Але такий діалог може відбутися лише «в умовах деескалації». Команди з обох сторін продовжать «підтримувати контакт».

Однак Салліван не уточнив, чи включатимуть санкції «ядерний варіант» відрізання Росії від західних фінансових мереж, зокрема від системи фінансових переказів SWIFT. Проте він оголосив про перспективи зупинити запуск «Північного потоку-2».

На запитання, чи став світ безпечнішим після саміту Путіна і Байдена, Салліван не дав конкретної відповіді.

«Основним показником того, чи є світ безпечнішим, є факти та дії, виконані, у даному випадку Росією. Давайте подивимося», - сказав він.

Багато що залежить від розрахунків Путіна. Він, безсумнівно, буде оцінювати переваги, які може отримати від дипломатії, а також ризики та вигоду від військових дій. Багато хто припускає, що його військові маневри покликані привернути увагу Америки. Подібне нарощування військ РФ на українських кордонах навесні привело до саміту Путіна і Байдена в Женеві в червні. Теперішня ескалація напруги дозволила Путіну провести відеоконференцію з Байденом. Але ніхто не може стверджувати, що знає справжню мету очільника Кремля.

Формальні вимоги Росії на перший погляд здаються дивними. Путін хоче гарантій, що Україна ніколи не приєднається до НАТО і не буде базою для західної зброї, яка, на думу Кремля, може загрожувати Росії, хоча обидві ці перспективи виглядають занадто віддаленими.

Проте НАТО не може чітко заявити про те, що Україна ніколи не зможе приєднатися до альянсу. На саміті в 2008 році союзники НАТО заявили, що Україна і Грузія «можуть стати членами альянсу», навіть якщо вони поки не отримали офіційного «Плану дій щодо членства».

«Країни повинні мати можливість вільно вибирати своїх союзників», - заявив Салліван.

І все ж, враховуючи поширену корупцію в Україні та конфлікт із РФ, членство в НАТО для Києва найближчим часом виглядає малоймовірним.

Справжньою проблемою для Путіна може бути не вступ України до НАТО, а допомога альянсу Києву, вважає Юджин Румер з Фонду Карнегі.

Іншими словами, російський уряд стурбований зростанням ролі НАТО та західних країн у озброєнні та навчанні українських військових, адже вони можуть стати сильнішим супротивником. Можливо, недостатньо сильним, щоб протистояти російському вторгненню, але, ймовірно, достатньо потужним, щоб зупинити війну на сході України. Наразі Київ є одним із найбільших отримувачів американської цивільної та військової допомоги.

У більш широкому плані Путін хоче, щоб Америка визнала, що Україна має перебувати у сфері впливу Кремля. У статті минулого літа президент Росії поставив під сумнів історичне право України на існування як незалежної держави, заявивши, що «справжній суверенітет України можливий лише у партнерстві з Росією».

У 2014 році Путін анексував Крим, розпочав війну на сході країни. Мінські угоди, спрямовані на припинення конфлікту, створили б занадто децентралізовану країну і, по суті, надали б Росії право вето на її дії.

Але Росія, Україна та бойовики на Донбасі перебувають у глухому куті щодо послідовності кроків, які необхідно зробити. Президент України Володимир Зеленський протистояв тиску Росії, хоча й сумнівними засобами. Його кампанія проти олігархів почалася з боротьби з проросійським політиком Віктором Медведчуком, якого звинувачують у державній зраді.

Якщо в Путіна не вийде зробити Україну фактичною частиною Росії, він може перетворити її на нейтральну «буферну державу» у в стилі холодної війни.

«Путін не обов’язково має на увазі військову атаку. Він хоче отримати владні позиції, створити можливості та використати їх», – каже колишній спецпредставник США в Україні часів адміністрації Дональда Трампа Курт Волкер.

Волкер стверджує, що Путін мобілізував свої війська зараз, тому що відчуває «слабкість» Америки, адже США хочуть зосередитися на внутрішніх справах і Китаї. Крім того, Путін відчуває слабкість Європи після Brexit і завершення ери Ангели Меркель, а в Україні Зеленський втрачає популярність, що також може зіграти на користь РФ.

Незважаючи на «суворі заяви» Байдена, він встановив чіткі межі того, що Америка готова зробити. Салліван сказав, що метою Америки є «стримати російське військове вторгнення на територію України».

І хоча Америка була готова направити більше сил, щоб заспокоїти союзників по НАТО, Салліван дав зрозуміти, що Байден не буде відправляти американські сили в Україну.

Якщо вторгнення вдасться уникнути, наступне питання полягатиме в тому, про що Байден і Путін можуть домовитися в потенційній дипломатичній угоді. Хоча Путін одержимий Україною, Байден, може вирішити приділяти менше уваги цьому питанню.

Україна вже створювала «незручності» у внутрішній політиці Америки: спроба знайти компромат на Байдена та його сина Хантера за допомогою Києва спровокувала імпічмент Трампа. Тому питання України є «незручним» для Байдена, до того ж, його адміністрація спочатку повільно йшла на переговори з Києвом, а в якийсь момент навіть ненадовго призупинила військову допомогу Україні, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кілька членів НАТО розлючені через одну з пропозицій Байдена Путіну: у Bloomberg розповідають деталі

Нагадаємо, 7 грудня президенти Джо Байден та Владімір Путін провели двогодинну відеоконференцію, ключовою темою якої стала Україна. Західні ЗМІ прогнозували напружену розмову лідерів держав, яка включає обговорення жорстких санкцій проти РФ у відповідь на ескалацію біля кордону України.

Під час переговорів президент США Джо Байден дав зрозуміти російському лідеру Владіміру Путіну, що не враховуватиме «червоні лінії» РФ у питанні розширення НАТО.

Із публічних повідомлень про деталі відеосаміту Джо Байдена та Владіміра Путіна можна зробити висновок, що Вашингтон у координації з європейськими союзниками сповнений рішучості та в змозі утримати Москву від спроби нової військової агресії, а Байден не пообіцяв Путіну не приймати Україну до НАТО.

Проте, як робить висновок Олексій Їжак у статті «Байден і Путін розійшлися по кутках. Чого очікувати Україні», нових західних санкцій, які б підштовхували РФ йти на поступки в межах дипломатичного врегулювання, не буде.