Фактбокс Reuters: Як працює «безмежне» партнерство Сі та Путіна –

Лідер КНР Сі Цзіньпін та президент РФ Владімір Путін зустрічалися незадовго до російського вторгнення в Україну. Тоді лідери закріпили «безмежне партнерство» між Китаєм та Росією, що викликало тривогу на Заході.

15 вересня Путін та Сі зустрілися знову на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Серед ключових тем переговорів були ситуація в Україні та на Тайвані.

Reuters розповідає, у чому полягає партнерство, і як зблизилися Росія та Китай.

Партнери

Поїздка Сі до Самарканду демонструє його впевненість у власній владі. Візит відбувся за місяць до XX з'їзду Комуністичної партії Китаю, який має закріпити за ним місце найвпливовішого китайського лідера з часів Мао Цзедуна.

Це дозволить Сі представити себе глобальним лідером антиамериканського світу.

«Сі посилає чіткий сигнал, що він може подорожувати світом, зустрічатися зі "світовими лідерами", які є друзями та попутниками Китаю на умовах, які пропонують переважно самі китайці», - зазначає директор Інституту Китаю при Лондонському університеті SOAS, професор Стів Цанг.

Підтримка Китаю на тлі найбільшої конфронтації із Заходом із часів холодної війни дозволяє Путіну подати ізоляцію Росії європейськими країнами як розворот у бік Азії.

Але партнерство має обмеження: Китай намагається не надавати Росії пряму матеріальну підтримку, щоб не потрапити під вторинні санкції Заходу.

Путін представляє західні країни групою неспроможних маріонеток США, хоча останні 300 років своєї історії Росія часто заглядалася на Захід як на горнило економічного зростання, технологій і революційних ідей.

Китай утримується від засудження військової операції Росії проти України та не називає її «вторгненням». Голова китайського парламенту заявив своєму російському колезі, що дії Росії проти України є «законною відповіддю на провокацію США».

Енергетика

Продаж нафти й газу до Європи був одним із основних джерел валютних доходів Росії з того часу, як радянські геологи виявили нафту і газ у болотах Сибіру, через десятиліття після Другої світової війни.

Тепер Путін продає більше Китаю, найбільшому у світі споживачеві енергоресурсів. Китай є найбільшим покупцем нафти у Росії. З квітня до липня Пекін імпортував на 17% більше російської нафти, ніж за аналогічний період минулого року.

Зросли й обсяги закупівель Китаєм зрідженого газу (на 50%), вугілля (на 6%). А імпорт електроенергії із Росії збільшився на 39%. Цього року Китай купив російські електроенергії та енергоресурсів на 43,68 млрд доларів.

Очікується, що у 2022 році Росія зможе прокачувати газопроводом «Сила Сибіру-1» 16 мільярдів кубометрів газу або 11% від щорічних поставок РФ до Європи.

Володимир Путін також має намір провести тристоронній російсько-китайський саміт за участю Монголії, чиє територіальне розташування дозволяє експортувати російські енергоносії із Західного Сибіру до Китаю набагато короткішим маршрутом.

Минулого тижня Путін заявив, що великий маршрут експорту газу до Китаю через Монголію попередньо погоджено. «Газпром» вже кілька років вивчає можливість будівництва нового великого газопроводу «Сила Сибіру-2», який пройде через Монголію і доставлятиме російський газ до Китаю з родовищ на Ямалі.

По ньому транспортуватиметься 50 млрд куб. м газу на рік, що еквівалентно майже річному обсягу «Північного потоку-1» або третині щорічних поставок Росії до Європи.

Юань та торгівля

За даними Кремля, 2021 року товарообіг між країнами досяг 140 млрд доларів, а за перші сім місяців цього року він становив майже 93 млрд. Китайська статистика показує, що цього року товарообіг зріс на 30%.

Оскільки Китай зараз є головним союзником Росії, юань стає дедалі популярнішим, оскільки Москва намагається проводити політику дедоларизації. Після того, як Захід заморозив $300 млрд золотовалютних резервів, РФ почала називати долар і євро «токсичними»

Уряд Росії розглядає пропозицію, згідно з якою Москва могла б купувати китайські юані на 3-4 млрд доларів на місяць, щоб стримати зростання рубля, але країні немає сенсу накопичувати неліквідні валюти у довгостроковій перспективі.

Минулого тижня російський лідер заявив, що Китай платитиме за газ у національній валюті, виходячи із співвідношення 50:50 між російським рублем та китайським юанем.

Найбільша нафтовидобувна компанія «Роснефть» сьогодні повідомила про успішне розміщення дебютних облігацій, деномінованих у юанях, на суму 15 млрд юанів ($2,15 млрд). Виробник алюмінію «Русал» вийшов на ринок облігацій у юанях на Московській біржі, яка почала торгувати облігаціями в китайській валюті, щоб залучити азіатських інвесторів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Bloomberg: Наступ України ставить Сі Цзіньпіна і Путіна в незручне становище перед зустріччю в Узбекистані

За півроку російської агресії проти України очікування, що Пекін скористається своїм впливом на Москву та відіграє конструктивну роль у припиненні війни, не виправдалися. Китай дивиться на російсько-українську війну виключно через призму власної конфронтації із США.

Тож Україні варто переглянути свої відносини з КНР і вибудувати їх у співпраці з європейськими партнерами. Докладніше читайте у статті Наталії Бутирської «Війна в Україні: чому Китай нам не друг».