Брехливі новини Путіна – це лише початок – Newsweek

Коли Берлінська стіна була повалена, 3 перестав думати про те, як пояснити і популяризувати свою політичну систему в Росії і усьому світі. Ні наступу, ні оборони. Все це здавалося більше непотрібним.

Потужній пропаганді СРСР більше не довіряли навіть в самій комуністичній імперії. Радянський лідер Михайло Горбачов жартував на прес-конференції, що більше не потрібно відповідати на питання BBC, "тому що ви все вже знаєте".

Журналісти в Росії і інших пострадянських країнах взялися копіювати західну модель преси, яку тепер не вважали плодом "буржуазного націоналізму", а взірцем правди і неупередженості. Але золоті роки посткомуністичної преси минули невдовзі після свого початку. В таких країнах, як Білорусь і в Центральній Азії влада просто почала контролювати всі ЗМІ, які мали велику аудиторію. В Росії плюралізм виживав у 90- роках. А потім Володимир Путін дозволив наближеним до Кремля олігархам взяти контроль всю пресу і таким чином зробив їх підконтрольним владі.

Але все це зовсім не хвилює світ. Все, на що за межами Росії звертають увагу – це порушення режимом Путіна російської ж Конституції і прав людини, а також його тиск на енергетичний ринок.

Про це на сторінках Newsweek пишуть старший науковий співробітник Сenter for European Policy Analysis Енн Еплбаум спільно з президентом компанії СEPA і редактором з питань енергетичних ринків The Economist Едвардом Лукасом.

Вони додають, що на Заході не звертають уваги на крихкість медіа-ринку країн Східної Європи. Без потужної комерційної складової ЗМІ в Польщі, Чехії в Балтійських країнах страждають від таких же проблем і цинізму, які переживають їхні колеги в інших пострадянських країнах.

Весь цей час медіа-експерти і політики на Заході відкидали навіть припущення, що Путін коли-небудь зміг би почати пропагандистську війну проти Заходу. Що взагалі Кремль міг би запропонувати глядачам в Європі чи США? Чому раптом американці і європейці повинні почати слухати пропагандистські телеканали Кремля?

Відповідь на ці питання складається з двох літер: RT. Висміяний колись за підспівування владі Росії позицію телеканал Russia Today перетворився на потужне міжнародне ЗМІ, який транслює свою брехню багатьма мовами. Тепер він не скільки вихваляє Путіна, як критикує Захід. Його гасло: "Запитуй більше" - можна додати словами: "Окрім того, де інтереси Росії".

На перший погляд RT не відрізняється від будь-якого західного телеканалу. Ведучі добре говорять англійською, а в ефір виходять скандали і розмовами з гостями, як це роблять на телебаченні. Однак він подає інформацію дуже вибірково. Більшість матеріалів навряд чи б вийшли в ефір на американських телеканалах через свою надуманість і непрофесійність. Самі лише страшні історії про зловживання владою на Заході, епідемії і катастрофічні прогнози для світової економіки. І при цьому російські журналісти не намагаються зібрати думки, як всі ці проблеми можна вирішити. Головна тема: приреченість західної моделі управління.

Помилки стаються щодня. Але в західній політичній системі є інструменти, щоб все виправити. Кожен може звернутися і поскаржитися своєму депутату, подати в суд на людей, які вчиняють несправедливо (включно з членами уряду), вийти на демонстрації, звернутися до преси, якщо потрібно і використати виборчу систему, якщо буде треба, щоб змінити чиновника. Західна модель не ідеальна, але вона передбачає можливість перевіряти посадовців і забезпечує справедливий суд. Нічого з цього немає в Росії під керівництвом Володимира Путіна.

Систематично висвітлюючи біди Заходу і ігноруючи значно більші проблеми в Росії, RT допомагає поширювати ідею, що критика Вашингтона і Брюсселя на адресу Москви несправедлива. Пропагандистський канал ревно відстоює ідею, що правда має відносний характер, а факти можна інтерпретувати.

Але RT – це лише "вершина айсберга" в потужній імперії дезінформації Росії. Існують також так звані "інкубатори інтернет тролів", які розповсюджують брехню, щоб спричинити паніку. 11 вересня вони масово розповсюдили інформацію про нібито вибух на хімічному заводі в Луїзіані. Але насправді нічого такого не сталося. Автори пишуть, що це не був просто розіграх. "Тролі" створювали цілі копії західних сайтів, щоб переконати мешканців Заходу у тому, що їм щось загрожує.

Звісно, "тролі" не кожен день влаштовують такі сплановані інформаційні кампанії заради паніки на Заході. Однак їхні "трюки" вказують на те, що Кремль розбудовує свої можливості впливати на маси за допомогою дезінформації, яку експерти вже називають частиною так званої "гібридної війни". Розповсюдження брехні в центрі такого типу агресії. "Гібридна війна" передбачає використання невійськових засобів для того, щоб підірвати волю противника, заплутати його і обмежити здатність приймати рішення, а також підірвати його суспільну підтримку. Таким чином можна перемогти без жодного пострілу. І всі ці прийоми Росія відпрацювала в Україні, а тепер намагається застосувати проти Заходу.

Хай там, як, а несправжнім новинам, інтернет-сайтам, вигаданим "експертам" тяжко впоратися із великими країнами Заходу, де ЗМІ дуже розвинені. Але в маленьких країнах зі слабкою пресою це може спрацювати. Російська дезінформація може змінити громадську думку на таку, яка б була вигідна Кремлю, або вплинути на результати виборів.

Нинішній президент Чехії Мілош Земан був обраний за підтримки російських грошей. Точніше, він отримав їх напряму від компанії "Лукойл". Також проросійські сайти активно працювали, щоб зробити його популярним.

В Болгарії російські олігархи намагаються придбати головні телеканали. Навіть у Франції російська фінансова підтримка популістів з партії Марін Ле Пен – це не що інше, як спроба вплинути на результати виборів у одній з ключових країн Європи.

Запізно, але західні уряди починають бачити цю проблему. НАТО має центр "стратегічних комунікацій" у Ризі. Альянс почав проводити інформаційні кампанії, щоб підірвати брехню Росії. Приміром, вчора був опублікований підрахунок сил РФ і НАТО біля спільних кордонів до початку війни в Україні, який повністю спростовує міф про "оточену ворогами Росію".

Великобританія створила військові пропагандистські сили – 77 бригада Збройних сил королівства, яка налічує 1,5 тисячі солдатів-експертів у справах соціальних мереж. США відновлюють свої старі інструменти боротьби з пропагандою, які колись брали участь у інформаційній війні в часи Холодної війни.

Але всі ці заходи надто малі. Перед ними стоять значно більші виклики, які кидає не лише Росія, а й Китай, Іран та інші країни, які шукають способів "помститися" Заходу, маніпулюючи громадською думкою.

В світі, де соціальні мережі можуть стати зброєю дезінформації, а журналісти можуть бути обмануті фальшивими експертами, потрібні не лише нові методи боротьби з брехнею, а й способи її виявлення, пояснення і розуміння, як вона працює. І Center for European Policy Analysis збирається почати довгу роботу у цьому ключі.

Раніше Леонід Бершидський на сторінках Bloomberg писав, що російська пропаганда за кордоном зазнала поразки. Він звертає увагу на результати дослідження компанії Pew Research Center, під час якого були опитані більше 45 тисяч людей в 40 країнах світу. Опитування проходило починаючи з березня цього року.

Проаналізувавши всі відповіді, експерти зробили висновок, що майже скрізь люди погано ставляться до Росії. При цьому мешканці Європи не люблять її більше, ніж американці. Крім того, у Москви мало друзів на Близькому Сході і в Південній Америці. Дані Pew Research Center свідчать про те, що гроші на пропаганду на Заході просто марнуються. Зусилля пропаганди не зосереджені на Азії і Африці, де Росія і Путін найбільш популярні. А в Європі і США, мешканців яких Кремль і намагається схилити на свій бік, ці зусилля не спрацювали.

В цей же час, старший співробітник Legatum Institute Петро Померанцев писав на сторінках Financial Times, що Путіна можна перемогти новинами і серіалами. Експерти Endowment for Democracy радять створити інформаційні агенції чи телеканали новин, які будуть звертати увагу на теми, яких Москва уникає.

Варто готувати інформаційні матеріали про ситуацію в російській медицині, в школах, судах тощо. Також експерти радять демонструвати росіянам документальні фільми на соціальну тематику: драматичні фільми про школи і шпиталі, реаліті-шоу про етнічну напругу в країні.

Раніше видання New York Times писало, що війська Росії в прикордонних селищах руйнують міфипропаганди. Невелике село Головінка перетворилося в епіцентр бойових дій. На військовій базі Кузьмінка неподалік раніше було порожньо й тихо. Але тепер тут повно солдатів і військової техніки.